Решение № 138345016, 20.07.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/211/26

Провадження № 2/693/411/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.07.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Коцюбинської Ю.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування вимог позивач вказав, що 31.03.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису укладено Договір № 1529541 про надання споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 2000 грн.

Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 359 днів: з 31.03.2024 року по 26.03.2025 року.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 2000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у загальній сумі заборгованості 15949,91грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 1999,99 грн., заборгованість за процентами 15949,92 грн., штрафні санкції 1000 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1529541 від 31.03.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 року по 26.03.2025 року (92 календарні дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4600 грн. (1999,99 грн * 2,5% = 50 грн*92 календарні дні = 4600 грн.).

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.4. Договору № 1529541 від 31.03.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 17549,92 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 12949,92 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 4600 грн.).

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором №1529541 від 31.03.2024р. у загальній сумі 20549,91 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 1999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 12949,92 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 92 календарні дні 4600 грн., штрафні санкції 1000 грн.

На підставі вищевказаного позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 20549,91 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

23.02.2026р. ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін, але без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, а також витребувано докази.

Відповідача повідомлено про те, що у провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором шляхом надсилання через засоби поштового зв?язку вищевказаної ухвали, що підтверджується поштовим повідомленням з власноручним підписом про отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

27.03.2026р. через систему «Електронний суд» від представника відповідача, адвоката Лазорка Р.Й. надійшов відзив на позовну заяву, в якій від просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути на користь відповідача 4000,00 грн. витрат на правову допомогу, виходячи з наступного.

По-перше, позивач у позовній заяві стверджує, що 31.03.2024р. між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем, укладено договір про надання споживчого кредиту №1529541 року, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і надіслано відповідачу на його мобільний номер телефону. Проте, відповідач категорично заперечує, що він укладав з ТОВ «Слон Кредит» та підписав електронним підписом договір про надання споживчого кредиту №1529541 від 31.03.2024 року, з огляду на наступне.

Матеріали справи не містять доказів того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача, тому наявні достатні правові підстави для судового захисту прав та інтересів останнього. Відсутність власноручного підпису відповідача на сторінках неукладеного договору про надання споживчого кредиту №1529541 від 31.03.2024 року, який долучений до позовної заяви, та відсутність належних та допустимих доказів, що відповідач отримував від ТОВ «Слон Кредит» лист на електронну поштову адресу чи смс-код на телефон відповідача, свідчить про те, що відповідач та ТОВ «Слон Кредит» не узгодили предмет договору, строк надання кредиту, суму кредиту та інші умови кредитного договору, а тому даний договір являється неукладеним.

По-друге, у позовній заяві позивач окрім основної суми боргу в розмірі 1999,99 грн., заявляє вимогу про стягнення суми простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 17549,92 гривень, проте, нарахування відсотків здійснено позивачем, всупереч вимогам Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов?язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Долучений до позовної заяви проект договору №1529541 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» укладений 31.03.2024р., тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Разом з тим, зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» убачається, що максимальний розмір денної процентної, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно з п. 1.7 проекту договору, денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50% в день; розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування» (27000/3000)/360Х100%=2,50% в день. 1.7.2 за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,29% в день.

Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1.5.1, 1.5.2 договору сторонами погоджена стандартна фіксована процентна ставка за користування кредитом - 2,50% в день та знижена процентна ставка за кредитом в розмірі 0,010% в день.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1% визначеної ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 31.03.2024р. по 26.03.2025р., що становить 360 днів. Сума кредиту - 2000 грн. Таким чином, заборгованість відповідача по відсотках за умови укладання договору про надання споживчого кредиту №1529541 від 31.03.2024р., може становити в сумі 7200 грн (2000 грн ) *1% *360 днів.

По-третє, позивачем, крім суми тіла кредиту в розмірі 2000 грн., заявлена вимога щодо стягнення штрафної санкції в сумі 1000 грн., підстви нарахувавння якої відсутні відповідно до положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України

По-четверте, позивач у позовній заяві повідомляє, що розмір судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу адвоката складає 10000,00 грн., проте позивачем суду не надано копію квитанції про оплату послуг. Разом з тим, вартість правничої допомоги в сумі 10000,00 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання позовної заяви є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Враховуючи сукупність обставин цієї конкретної справи, розмір судових витрат у сумі 10000,00 грн., не підлягають задоволенню, оскільки є неспівмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг (підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, нормативноправове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, справа розглядається без участі представників, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру).

Попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, складає 4000,00 грн. - професійна правнича допомога.

31.03.2026р. через систему «Електронний суд» від представника позивача, Столітнього М.М. надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив наступні заперечення.

По-перше, стосовно укладення кредитного договору та погодження його умов, представник позивача зазначив, що на підтвердження укладання Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту з ТОВ «Слон Кредит», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «E217», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір. Крім того, відповідачем на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом у гривні, який додано до позовної заяви.

Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «Слон Кредит» https://sloncredit.ua, в тому числі через Мобільний застосунок «SlonCredit» реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст Кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додано до позовної заяви), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.

По-друге, щодо перерахування коштів та розрахунків. Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією листа платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек» через систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору про організацію переказу грошових коштів № №06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Пейтек».

Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.

Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. Договору. Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,01% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 30.04.2024р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У період з 31.03.2024р. по 24.12.2024р. відповідачем здійснено оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі 2,01 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2 грн.

Відповідно до п. 1.4. строк дії Договору № 1529541 строк кредиту 359 днів: з 31.03.2024 року по 26.03.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1529541 від 31.03.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 року по 26.03.2025 року (92 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4600 грн.: 1999,99 грн * 2,5% = 50 грн*92 календарних дні = 4600 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.4. Договору № 1529541 від 31.03.2024р., а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 17549,92 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 12949,92 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 4600 грн.).

По-третє, стосовно доводів відповідача про застосування ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» зазначив, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, то такі доводи тлумачяться відповідачем не вірно оскільки статтю 8 було доповнено частиною 5 законом № 3498-IX від 22.11.2023 р., який набрав чинність 24.12.2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

В даному випадку Кредитний договір № 1529541 було укладено 31.03.2024 року, пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% та застосована в межах перших 120 днів (до 22.04.2024р. включно) і не суперечить вимогам Закону.

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

По-черверте, стосовно правомірності нарахування та стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу) вказав наступне.

Пункт 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно, а саме до 24.01.2024 року, з дня набрання чинності Законом № 3498-IX - 24.12.2023р., у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, які були нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, у тому числі за договором про споживчий кредит, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, підлягають списанню кредитодавцем. На договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (тобто після 24.01.2024 року), вимога пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону не поширюється.

В даному випадку Договір № 1529541 про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено 31.03.2024р., після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (тобто після 24.01.2024р.).

Вимога про стягнення штрафу у сумі 1000 грн., є законною та обґрунтованою, так як ґрунтується на: прямих умовах укладеного Кредитного договору, нормах цивільного законодавства України, доведеному факті порушення строків виконання грошових зобов`язань.

07.04.2026р. через систему «Електронний суд» від представника відповідача, адвоката Лазорка Р.Й. надійшло заперечення на додаткові пояснення позивача, в якому він зазначив наступне.

По-перше, укладання договору в електронному вигляді через інформаційнокомунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. Проте долучений до позовної заяви договір підписаний стороною факсимільним підписом, що суперечить ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а отже, не є доказом, що підтверджує укладення даного договору в електронній формі. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційнокомунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

Крім того, твердження позивача, що у період з 31.03.2024 по 24.12.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2,01 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 2 грн, не відповідає дійсності, адже жодного доказу про оплату відповідачем зазначених сум позивачем не надано.

По-друге, позивач у позовній заяві стверджує, що ТОВ «Слон Кредит» відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №1529541 від 31.03.2024 року, надало відповідачу кошти в сумі 2000,00 грн. Проте підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів на умовах кредитного договору по даній справі позивачем суду не надано. Відповідач категорично заперечує, що він отримував кошти на умовах зазначеного у позовній заяві договору. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Водночас надані Позивачем розрахунки заборгованості не є документами первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який, відповідно, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Позивача).

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки.

Проте надана АТ «Ощадбанк» довідка від 13.03.2026 року та виписка по рахунку відповідача не підтверджують факт надання ТОВ «Слон Кредит» кредитних коштів відповідачу на умовах договору про надання споживчого кредиту № 1529541 від 31.03.2024р., оскільки в цій довідці та виписці банку відсутні дані про призначення платежу, а саме що ТОВ «Слон Кредит» здійснило перерахування коштів на умовах договору про надання споживчого кредиту № 1529541 від 31.03.2024р., а також відсутні дані про платника коштів, адже у виписці немає даних, що кошти в сумі 2000,00 грн були перераховані саме ТОВ «Слон Кредит», а тому зазначена виписка не підтверджує факт виконання ТОВ «Слон Кредит» умов договору, визначеного в позовній заяві.

По-третє, у додаткових поясненнях відповідач стверджує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. В даному випадку Кредитний договір № 1529541 було укладено 31.03.2024р., пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5%, яка застосована в межах перших 120 днів (до 22.04.2024 включно) і не суперечить вимогам Закону.

Проте, доводи позивача, що пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» діє на умови договору в даній справі не відповідають дійсності та зводяться лише до особистого тлумачення позивачем закону на власну користь, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 р. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Проте, долучений до позовної заяви проект договору про надання споживчого кредиту №1529541 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 31.03.2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір. Отже, посилання позивача на п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» щодо застосування розрахунку суми процентів з процентною ставкою 2,50% є помилковим.

По-четверте, позивач стверджує, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (тобто після 24.01.2024 року), вимога пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону не поширюється. Водночас згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки штрафні санкції за кредитним договором нараховані за період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача.

Враховуючи вказані заперечення просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Частиною 2 ст. 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що 31.03.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора «Е217» укладено договір № 1529541 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредитування 359 днів з 31.03.2024р. по 26.03.2025р. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день, а знижена процентна ставка становить 2,000 % в день.

За умовами кредиту Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору, здійснювався 31.03.2024 о 17:48:13 ТОВ «Пейтек», шляхом перерахування на банківську картку клієнта № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав особисто в заяві на отримання кредиту, що підтверджується копією витягу з договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022р. та листом платіжного провайдера.

Разом із договором про надання споживчого кредиту №1529541,відповідач підписав електронним підписом № Р229 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, інші важливі правові аспекти.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за договором про споживчий кредит, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами вказаного договору.

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 23.02.2026р. АТ «Держаний ощадний банк України» надано копію платіжної інструкції (МО) №1549856249224 від 01.04.2024р., якою підтверджується факт зарахування коштів в сумі 2000 грн. на рахунок відповідача та роздруківку про відкриття рахунка на ім?я ОСОБА_1 НОМЕР_2 до якого було еміовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 .

Отже, укладення договору про надання споживчого кредиту №1529541 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі заборгованості 15949,91 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 1999,99 грн., заборгованість за процентами 112949,92 грн., штрафні санкції 1000 грн., що підтверджується реєстром боржників та платіжною інструкцією.

Повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором було надіслано відповідачу в особистий кабінет.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1529541 від 31.03.2024р. не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 року по 26.03.2025 року (92 календарні дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 4600 грн. (1999,99 грн * 2,5% = 50 грн*92 календарні дні = 4600 грн.), що віображено у розрахунку заборгованості.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.4. Договору № 1529541 від 31.03.2024р., а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 17549,92 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 12949,92 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 4600 грн.).

Отже,відповідач має заборгованість перед позивачем у загальній сумі 20549,91 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 1999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 12949,92 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 92 календарні дні - 4600 грн., штрафні санкції 1000 грн.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Нормативне обґрунтування та висновки.

Положеннями ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, зокрема Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір № 1529541 про надання споживчого кредиту від 31.03.2024р. підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання між ним та ТОВ «Слон Кредит» такого правочину, оскільки без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір між сторонами не був би укладений.

Твердження відповідача про те, що долучений до позовної заяви договір підписаний стороною позивача факсимільним підписом, суперечить ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а отже, не є доказом, який підтверджує укладення даного договору в електронній формі, є необгрунтованим та спростовується прямою нормою - ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», в якій визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Що стосується отримання відповідачем кредитних коштів, слід зазначити, що в ході судового розгляду АТ «Держаний ощадний банк України» надано копію платіжної інструкції (МО) №1549856249224 від 01.04.2024р., якою підтверджується факт зарахування коштів в сумі 2000 грн. на рахунок відповідача та роздруківку про відкриття рахунка на ім?я ОСОБА_1 НОМЕР_2 до якого було еміовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 .

Відтак сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а тому підписання договору є доведеним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Що стосується штрафних санкцій слід зазначити наступне.

Із 24.02.2022р. по теперішній час у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р., та подальшими Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в Україні діє воєнний стан.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України (в редакції з 17 березня 2022 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів, зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024р. у справі №183/7850/22.

Отже, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 1000 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

За вказаних обставин судом установлено, що отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку в повному обсязі позивачу не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, а також процентів за користування ними та штрафу, розмір яких узгоджено сторонами, а тому стягнення з відповідача заборгованості суд вважає обґрунтованими.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищевказане, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитним договором суду не надано, тому позов підлягаєчастковому задоволенню.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

10.12.2024р. між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. укладено договір № 10/12-2024 про надання правничої допомоги, а 12.01.2026р. підписано заявку №14881 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р., згідно якої вартість юридичних послуг визначена у розмірі 10000,00 грн.

Як убачається з рахунку на оплату № 14881-09/02-2026 від 09 лютого 2026 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплатило адвокату за його послуги 10000 грн.

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача у відзиві заперечував проти заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн., оскільки вважає її не співмірною із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг (підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, нормативноправове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, справа розглядається без участі представників, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру), але при цьому не наводить жодного обґрунтування неспівмірності цих витрат зі складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції.

У постанові Верховного Суду від 14.09.2021 року у справі №910/14452/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року в справі № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Визначивши витрати, що мають бути компенсовані за рахунок відповідача, враховуючи їх підтвердження, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 407 від 06.02.2026р.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, судовий збір сплачено у мінінмальному розмірі, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 274-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 40 099 ( сорок тисяч дев?яносто дев?ять) гривень 82 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська