Решение № 138343293, 20.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1418/26

Номер провадження 2/541/1371/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 липня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

21 квітня 2026 року представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, в обґрунтування заначив наступне. 29 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 154292378.Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8X22Y. Відповідачу надано кредитний ліміт на суму 13 500 грн 00 коп. Кредитодавець надав перший транш за договором в сумі 5 000 грн 00 коп. одразу після укладення договору, проте в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 13 450,00 грн. На підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому на підставі договору факторингу від 23 лютого 2024 року № 23/0224-01, реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року право вимоги за кредитним договором від 29 жовтня 2021 року № 154292378 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 16 300,72 грн, з яких: 11 948,07 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 4 352,65 грн - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

10 липня 2026 року представник відповідача адвокат Тисячник Р.Р. надала відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнала в повному обсязі. Зазначила, що позивач не надав доказів на підтвердження надання або зарахування кредитних коштів за договором, відсутні докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами. Вважає, що відсотки нараховані поза межами встановленого 30 денного кредитування, відповідач здійснювала системні оплати, які зараховувалися в рахунок погашення незаконно нарахованих відсотків. Зазначила, що позивачем не доведено факту набуття права вимоги саме до відповідача. Зважаючи на те, що вказана справа є справою незначної складності та шаблонною, просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу (а.с. 210).

10 липня 2026 року позивач направив відповідь на відзив, зазначив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою та не надає фінансових платіжних послуг, а отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Відповідачем не надано жодного доказу, що кошти за договором не були зараховані на її рахунок, її даними заволоділи інші особи, доказів повернення чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами. При укладанні договору відповідач не висловила жадних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору. Подані витяги з реєстрів прав вимоги за договором факторингу відповідають вимогам, встановленим законодавством України. Вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу співмірним зі складністю справи. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 214-224).

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав (а.с. 7 зворот).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у відзиві її представник просила розгляд справи проводити без їх участі (а.с. 210).

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки сторони повідомлені вчасно та належним чином.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610,611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

29 жовтня 2021 року на підставі заявки на отримання коштів між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 154292378. Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV8X22Y відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п.п. 4.4. кредитного договору. Кредит надано у національній валюті, сторонами було узгоджено всі умови укладеного договору про надання фінансового кредиту, а саме - розмір кредиту, строк, відсотки. Відповідно до кредитного договору, паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» № 154292378 від 29 жовтня 2021 року, довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 надано кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 13 500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 1.1.). Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5 000 грн 00 коп. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 28 листопада 2021 року.

Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Відповідно до п. 1.8. договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

На період строку, визначеного в п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 211,70 процентів річних, що становить 0,58 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.9.2. договору, за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 процентів річних, що становить 1,93 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті. Відповідно до п. 1.9.3. договору, якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, базова процентна ставка в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Відповідно п. 1.12. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до п. 2.1.1.5. договору сторони погодили, що, кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.

Згідно п. 4. 3. договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі, визначеному в п. 1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідачем було вчинено дії з метою продовження дисконтного періоду 29 листопада 2021 року на 30 днів до 28 грудня 2021 року, 24 грудня 2021 року на 26 днів до 23 січня 2022 року, 26 січня 2022 року на 30 днів до 22 лютого 2022 року, 26 січня 2022 року на 3 дні до 25 лютого 2022 року.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 000,00 грн (перший транш) шляхом перерахування через банк провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 13 450,00 грн.

У відповідності з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями від 29 жовтня 2021 року № 3aa6b079-d669-44bb-9365-b942600f0add на суму 5 000 грн; 05 листопада 2021 року № dfa8f238-7981-4584-abda-352bb4cf5a6f на суму 1 450 грн; 28 листопада 2021 року № 6512dd68-0947-428f-9bd0-b19564554da6 на суму 1 800 грн; 23 грудня 2021 року № 6135ca53-8888-443a-97c2-7c7a12ec1638 на суму 5 200 грн, повідомленням та виписками по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» від 09 травня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260430/71870-БТ (а.с. 200-202).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги по сплаті суми боргу за кредитним договором, строк платежу за яким настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3 договору факторингу), зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору до 28 листопада 2019 року - п.п. 8.2 договору.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, відповідно до якої продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2021 року.

31 грудня 2021 року додатковою угодою № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2022 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 року.

Згідно договору факторингу № 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ТОВ «Таліон плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року до договору факторингу від 23 лютого 2024 року № 23/0224-01, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 року.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Право вимоги за договором кредитування № 154292378 від 29 жовтня 2021 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року.

Згідно з реєстром боржників від 15 липня 2025 року до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 16 300,72 грн, з яких: 11 948,07 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 352,65 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» складено розрахунок, за яким заборгованість відповідача за кредитним договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 року склала: 11 948,07 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 456,55 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

ТОВ «ФК «Таліон Плюс» складено розрахунок, за яким заборгованість відповідача за кредитним договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 склала 16 300,72 грн, із яких: 11 948,07 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 352,65 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

У відповідності до виписки по особовому рахунку відповідач за кредитним договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 року має заборгованість у розмірі 16 300,72 грн, із яких: 11 948,07 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 352,65 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 року, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасила, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 16 300,72 грн.

Розрахунок заборгованості містить детальну інформацію про нарахування процентів за кожен період користування кредитом. Банківські виписки є належними та допустимими доказами руху коштів, що підтверджено практикою Верховного Суду (постанови від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц).

Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені висновки про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

Згідно з п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Крім того, виписка по рахунку формується на підставі обумовленого сторонами договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Судом було встановлено, що зобов`язання відповідачем виконувалися не належним чином, не регулярно, не в повному обсязі, чим істотно були порушені умови кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник користувалася кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за договором кредитної лінії.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору, отримання кредитних коштів та відсутність права вимоги позивачем за зазначеним кредитним договором, відповідачем не надано.

Отже, наявні в матеріалах справи розрахунки кредитної заборгованості відповідача та виписка з її рахунку є належними і допустимими доказами наявності заборгованості позичальника, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договорами не виконала, у передбачений у договорі строк кредитні кошти не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 року в сумі 16 300,72 грн, тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Водночас, згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Встановлено, що відповідач просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу та зазначила, що розмір гонорару адвоката, визначений стороною, є завищеним з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час на надання правничої допомоги.

В постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднанням «Соломко та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткової угоди № 25771159369. Вартість послуг згідно з актом приймання-передачі від 29 грудня 2025 року складає 7 000 грн.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн не є співмірним із складністю справи, кількістю судових засідань, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та підлягає зменшенню до 3000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 354, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, м. Київ, 02094, заборгованість за договором № 154292378 від 29 жовтня 2021 року в розмірі 16 300 (шістнадцять тисяч триста) грн 72 коп., судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко