Решение № 138338151, 20.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/2079/26

Провадження № 2/463/1387/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року місто Львів

Личаківський районний суд м. Львова у складі: головуючої судді Ціпивко І.І., за участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовною заявою Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи Комунальна установа змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» про позбавлення батьківських прав,

з участю представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи - Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» Процюк О.Б., третьої особи батька-вихователя ОСОБА_3 , дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,-

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що сім`я ОСОБА_1 тривалий час перебувала у полі зору органів опіки та піклування у зв`язку з неналежним виконанням матір`ю батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей. У зв`язку з наявністю складних життєвих обставин діти перебували на відповідному обліку служби у справах дітей. Зазначено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18.04.2024 року у справі № 463/7486/23 дітей було відібрано у матері без позбавлення її батьківських прав, оскільки на той час існували обставини, які перешкоджали належному виконанню нею батьківських обов`язків. Як вказує орган опіки та піклування, після відібрання дітей ОСОБА_1 не вжила достатніх заходів для усунення причин, які стали підставою для такого рішення. Незважаючи на проведену з нею соціальну роботу, надані рекомендації та запропонований соціальний супровід, вона не забезпечила належного виконання батьківських обов`язків. Також зазначено, що після влаштування дітей до закладів освіти та соціального захисту було встановлено, що вони потребували додаткового медичного, соціального та педагогічного супроводу. Орган опіки та піклування посилається на те, що мати не проявляла належної зацікавленості у стані здоров`я дітей, їхньому навчанні, вихованні та розвитку, не підтримувала належного зв`язку із закладами, у яких перебували діти.

Крім того, зазначено, що відповідачка неодноразово запрошувалася на засідання міждисциплінарної команди та комісії з питань захисту прав дитини, однак рекомендації щодо подолання складних життєвих обставин виконувала неналежним чином. Посилаючись на те, що протягом тривалого часу відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не забезпечує дітям належного піклування, виховання та розвитку, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно зазначених дітей.

Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду клопотання, у яких заперечувала проти задоволення позовної заяви. Свою позицію обґрунтовувала тим, що протягом року була позбавлена можливості спілкуватися з дітьми, оскільки чинилися перешкоди у підтриманні такого спілкування, зокрема обмежувався доступ дітей до засобів зв`язку, що унеможливлювало вільне висловлення ними власної думки. Відповідачка зазначала, що до матеріалів справи долучено докази листування (скріншоти), з яких вбачається бажання ОСОБА_4 повернутися до спільного проживання з матір`ю та підтримувати з нею зв`язок. Також ОСОБА_1 посилалася на акт обстеження житлових умов від 20 травня 2025 року, відповідно до якого житлове приміщення перебуває у задовільному стані, а проведення ремонтних робіт свідчить про вжиття нею заходів щодо створення належних умов для проживання дітей. Крім того, відповідачка вказувала, що після відібрання дітей були припинені соціальні виплати та послуги, ускладнило швидке покращення житлових умов.

Представник третьої особи - Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» Процюк О.Б. зазначила, що ОСОБА_1 у період з 23.05.2025 по 19.11.2025 надавалася соціальна послуга соціального супроводу сім`ї, яка перебувала у складних життєвих обставинах. Пояснила, що відповідачка частково виконувала завдання індивідуального плану роботи з сім`єю, отримала психологічні консультації, брала участь у заході для жінок, з нею проводилися профілактичні бесіди щодо виконання батьківських обов`язків та дотримання санітарно-гігієнічних норм. Разом з тим зазначила, що ОСОБА_1 не працевлаштувалася, не враховувала запропоновані вакансії, уникала візитів фахівців за місцем проживання та не завжди виконувала надані рекомендації. Просила вирішити справу з урахуванням найкращих інтересів дітей.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09.03.2026 року головуючою суддею у справі визначено суддю Ціпивко І.І.

На запит суду щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки 23.03.2026 року до суду надійшла відповідь із відомостями про її зареєстроване місце проживання.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова Ціпивко І.І. від 23.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 20.04.2026 року.

20.04.2026 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 11.05.2026 року у зв`язку з поданим відповідачкою клопотанням.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року підготовче провадження у справі за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальна установа змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», про позбавлення батьківських прав закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 03.06.2026 року о 14 год. 30 хв.

03.06.2026 року розгляд справи було відкладено на 20.06.2026 року.

20.06.2026 року розгляд справи відкладено на 02.07.2026 року у зв`язку з неявкою відповідачки.

02.07.2026 року розгляд справи відкладено на 15.07.2026 року у зв`язку із неявкою відповідачки.

Розгляд справи по суті відбувся 15.07.2026 року за участю представника позивача Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, представника третьої особи Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», третьої особи - батька-вихователя, а також дітей.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради Драпатий Н.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Представник третьої особи - Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» Процюк О.Б. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Додатково повідомила, що матері ОСОБА_1 була надана уся необхідна допомога за договором, проте від подальшої допомоги вона відмовилася.

Третя особа - батько-вихователь ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що мати дітей ОСОБА_1 негативно впливає на емоційний стан дітей. Зазначив, що раніше молодші діти мали номер телефону матері та спілкувалися з нею. Мати обіцяла дітям, що у п`ятницю забере їх до себе, у зв`язку з чим діти чекали на її приїзд, переживали, не могли спокійно спати вночі. Однак мати дітей своєї обіцянки не виконала та не забрала їх. Після зміни номера телефону діти перестали очікувати на повернення до матері та їхній емоційний стан покращився. Діти постійно працюють із лікарями психологами та логопедами.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 заперечив проти позбавлення матері ОСОБА_1 батьківських прав, хоча підтвердив, що дійсно проживаючи із матір`ю, у них були погані умови проживання. Зазначив, що бажає самостійно будувати своє життя, однак хоче проживати разом із матір`ю та підтримувати з нею стосунки.

Неповнолітній ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що спілкування з матір`ю негативно психологічно впливає на нього та молодших дітей, а проживання у дитячому будинку сімейного типу є для них кращим.

Неповнолітній ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку свого брата ОСОБА_12 . З матір`ю не спілкується.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Залізничним РВ ГУ ДМС України у Львівській області 17 березня 2015 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є громадянкою України.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 березня 2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_11 у місті Львові народився ОСОБА_4 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 23 березня 2010 року, ІНФОРМАЦІЯ_12 у місті Львові народився ОСОБА_5 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11 березня 2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_13 у місті Львові народився ОСОБА_6 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 07 вересня 2023 року, ІНФОРМАЦІЯ_14 у місті Львові народилася ОСОБА_7 , матір`ю якої зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 29 липня 2014 року, ІНФОРМАЦІЯ_15 у місті Львові народилася ОСОБА_8 , матір`ю якої зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 11 жовтня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_16 у місті Львові народилася ОСОБА_9 , матір`ю якої зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 11 жовтня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_17 у місті Львові народився ОСОБА_10 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 11 жовтня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_18 у місті Львові народився ОСОБА_11 , матір`ю якого зазначено ОСОБА_1 , яка на момент народження дитини у шлюбі не перебувала.

З відповіді Личаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян реєстрація народження дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_21 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_22 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_23 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_24 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_21 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_25 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_26 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_27 - проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто відомості про батька дітей внесені до актових записів про народження за вказівкою матері.

Згідно з довідкою № 1656 від 24 листопада 2025 року з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та є власником зазначеного житлового приміщення.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2024 року позов було задоволено, та відібрано від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , без позбавлення її батьківських прав, неповнолітніх ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , а також малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_27 .

Відповідно до відповіді Департаменту освіти та культури Управління освітньої інфраструктури Відділу освіти Сихівського та Личаківського районів Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 Львівської міської ради № 34 від 02 квітня 2026 року, малолітні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були влаштовані до закладу 02 серпня 2023 року за заявою матері та скеруванням Управління «Служба у справах дітей» ДГП ЛМР, а малолітній ОСОБА_16 - ІНФОРМАЦІЯ_28 переведений з Будинку дитини «Любисток». На момент влаштування ОСОБА_14 та ОСОБА_15 перебували у стані, що свідчив про неналежний догляд за ними, оскільки були неохайно вдягнені, голодні та мали педикульоз; у Німи Тихомира також були виявлені синці, що, за висновком дитячого гематолога, могло бути пов`язано з пропуском необхідної профілактичної терапії. За час перебування у закладі дітям надавалися необхідні психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, унаслідок чого спостерігалося покращення їх мовленнєвого розвитку. Мати дітей ОСОБА_1 відвідала дітей 13 разів, однак під час зустрічей активної участі у спілкуванні з ними не проявляла, переважно залишалася осторонь та спостерігала за їхньою взаємодією з іншими дітьми.

Відповідно до відповіді Ліцею «Просвіта» Львівської міської ради № 16-06/28 від 04 квітня 2025 року, діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , були влаштовані до Центру підтримки дітей відповідно до скерування № 4-2608-11583 від 29 серпня 2023 року, а ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_22 - відповідно до скерування № 4-2608-38319 від 31 серпня 2023 року. До влаштування до дитячого будинку сімейного типу згідно з актом передачі від 06 листопада 2024 року діти перебували у Центрі соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, звідки були переведені із ознаками неналежного догляду: мали педикульоз, були замкнутими, худими, педагогічно занедбаними, не мали належної мотивації до навчання та потребували медичного супроводу. У дітей були виявлені проблеми зі здоров`ям, зокрема у ОСОБА_17 та ОСОБА_18 інвалідність внаслідок гемофілії А, також встановлено тубконтакт та тубінфікування, стоматологічні проблеми, у ОСОБА_19 атопічний дерматит, у ОСОБА_18 та ОСОБА_20 порушення зору, у Німи Назарія аденоїди. Дітям було забезпечено необхідне медичне обстеження та лікування відповідно до рекомендацій лікарів. Під час перебування у Центрі діти поступово адаптувалися, покращили навички спілкування, стали більш відкритими, проявляли інтерес до навчання та участі у заходах, набули нових соціальних зв`язків.

Відповідно до інформації Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» щодо ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Личаківсько-Галицьким відділенням соціальної роботи філії соціальної роботи та психологічної підтримки КУЗТ ЛМЦСПР «Джерело» їй надавалася соціальна послуга соціального супроводу сім`ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, на підставі рішення органу соціального захисту та договору від 28 травня 2025 року строком на 6 місяців. У межах соціального супроводу ОСОБА_1 надавалися рекомендації щодо формування усвідомленого ставлення до виконання батьківських обов`язків, проводилися профілактичні бесіди щодо дотримання санітарно-гігієнічних норм у помешканні, а також надавалися консультації психолога. Під час супроводу матір частково відвідувала психолога (3 консультації) та взяла участь в одному занятті «Групи підтримки для жінок», однак у подальшому відмовилася від участі. У результаті проведеної роботи частково сформовано навички щодо належного виконання батьківських обов`язків та дотримання санітарно-гігієнічних норм, однак наявні зміни були недостатніми для повернення дітей у сім`ю. Також ОСОБА_1 надавався перелік вакансій для працевлаштування, однак вона працевлаштована не була. Соціальний супровід припинено у зв`язку із закінченням строку дії договору про надання соціальних послуг.

Відповідно до протоколу заслуховування думки неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , та малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , від 26 вересня 2025 року, діти повідомили, що їм подобається проживати у дитячому будинку сімейного типу разом із батьками-вихователями ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , де вони мають належні умови проживання, необхідний догляд, навчаються у школі та мають домашнього улюбленця. Малолітні ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 висловили бажання і надалі проживати у зазначеній сім`ї. Неповнолітній ОСОБА_28 та малолітній ОСОБА_29 не надали однозначної відповіді, однак зазначили, що їм також подобається проживати у теперішніх умовах. Діти повідомили, що пам`ятають умови проживання у матері, зокрема зазначили про наявність у квартирі тарганів та неналежні побутові умови. Також діти вказали, що у теперішній сім`ї про них добре піклуються, вони забезпечені усім необхідним, проводять спільне дозвілля та не підтримують спілкування з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Середньої загальноосвітньої школи № 97 м. Львова № 24 від 17 лютого 2026 року, у закладі навчалися діти, які мають статус дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_25 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , з 06 лютого 2025 року у зазначеному закладі освіти не навчається. Також повідомлено, що мати дітей ОСОБА_1 протягом усього періоду навчання дітей участі у навчально-виховному процесі не брала, до закладу освіти не зверталася та зв`язок із педагогічним колективом не підтримувала.

Відповідно до листа ТОВ «Львівенергозбут» щодо заборгованості за спожиту електричну енергію, за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_10 ) обліковується заборгованість у розмірі 3319 грн 92 коп. При цьому зазначено, що остання оплата за спожиту електричну енергію була здійснена 08 вересня 2025 року.

Відповідно до листа ТОВ «Газорозподільні мережі України» Львівська філія надала розрахунок заборгованості за послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з наданим розрахунком, за період з 01.09.2023 по 28.02.2026 заборгованість за послуги з розподілу природного газу становить 10 655,62 грн.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей, не забезпечувала належних умов для їх проживання, виховання та розвитку. Після відібрання дітей за рішенням суду матір не усунула причин, які стали підставою для такого заходу, не виконала наданих рекомендацій, не брала належної участі у житті дітей, їх навчанні та вихованні. Попри проведену соціальну роботу та надану допомогу, позитивних змін не відбулося. Діти влаштовані до дитячого будинку сімейного типу, де мають належні умови проживання та позитивну динаміку розвитку. З урахуванням найкращих інтересів дітей орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо дітей.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує також висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019 та 06.05.2020 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц та № 753/2025/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовує його тим, що відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей. Зокрема, зазначає, що відповідачка тривалий час не забезпечувала належного догляду, виховання та утримання дітей, не піклувалася про стан їхнього здоров`я, навчання та розвиток, не створила належних умов для їх проживання. Після відібрання дітей рішенням суду відповідачка не усунула причин, які стали підставою для такого заходу, не виконала рекомендацій соціальних служб, не брала належної участі у житті дітей та не виявляла достатнього інтересу до їх виховання. Діти були влаштовані до дитячого будинку сімейного типу, де перебувають у належних умовах та забезпечені необхідним доглядом. Враховуючи наведене, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо дітей.

Суд погоджується з аргументами сторони позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які у своїй сукупності є достатніми для позбавлення відповідачки батьківських прав.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що відповідачка фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків щодо дітей, не бере участі у їх вихованні, не піклується про їх здоров`я, навчання та розвиток, не цікавиться їх життям та не вжила заходів для усунення причин, які стали підставою для відібрання дітей.

З висновку органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав судом встановлено, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Суд звертає увагу на відсутність доказів, які б свідчили про вжиття відповідачкою будь-яких дій (заходів) щодо усунення причин, які стали підставою для відібрання дітей, та зміни ситуації, що склалася, що, в свою чергу, не дає суду підстав вважати, що відповідачка бажає виправити свою поведінку в інтересах дітей. Відповідачка не вжила достатніх заходів для відновлення належного виконання батьківських обов`язків, не забезпечила належних умов для повернення дітей та не проявляла належного інтересу до їх виховання і розвитку.

У цій справі наявні обставини, за яких відповідачка може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить Конвенції про права дитини, оскільки при вирішенні даного питання судом першочергово враховуються якнайкращі інтереси дітей, оцінка яких включає в себе і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та належного піклування про дітей.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод органи державної влади не можуть втручатися у здійснення права на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Втручання у повагу до сімейного життя на становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»).

Одним із фундаментальних принципів демократичного суспільства є законність, на яку посилається преамбула до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Законність передбачає, серед іншого, що втручання з боку виконавчої влади в права осіб повинне бути предметом ефективного контролю. Цей контроль звичайно здійснюється судовою владою, оскільки судовий контроль надає найкращі гарантії незалежності, неупередженості та належної процедури.

Суд вважає, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх та малолітніх дітей відповідає пункту 2 частини 1 статті 164 СК України, оскільки вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Таке втручання здійснюється в інтересах дітей, з метою захисту їх прав, здоров`я та належного розвитку, що відповідає цілям, визначеним пунктом 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позбавлення батьківських прав є втручанням у сімейне життя. Однак таке втручання в даному випадку є виправданим і пропорційним, оскільки цього потребують інтереси дитини, батько якої не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, її навчання, підготовку до самостійного життя, не бере участі в її вихованні, матеріально не забезпечує, не дбає про здоров`я доньки, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не спілкується з донькою. Така поведінка батька відносно своєї дитини дає підстави для обґрунтованих сумнівів у його спроможності та волевиявленні виконувати свої природні батьківські обов`язки і свідчить про ризик неналежного виховання дитини. Таким чином, втручання є необхідним у демократичному суспільстві і державні органи мають діяти в межах своєї дискреції для захисту прав дитини.

З урахуванням наявних у справі доказів, встановлених обставин та поведінки відповідачки, яка тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо дітей, суд вважає, що позбавлення її батьківських прав відповідає найкращим інтересам дітей та не суперечить нормам міжнародного права і практиці ЄСПЛ.

Водночас особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.2 ст.166 СК України).

Відповідно до вимог ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, законодавцем прописано пряму імперативну норму права щодо одночасного вирішення питання про стягнення аліментів при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.

У ст.180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.182 СК України).

Ураховуючи однозначну необхідність у витратах на гармонійний розвиток дитини до його повноліття, з відповідачів слід стягувати аліменти на користь та утримання його дитини у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного з відповідачів.

За приписами ч.1 ст.79, ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 09.03.2026 року, позивач просить стягувати на користь дітей аліменти на їх особові рахунки, відтак стягнення аліментів на утримання д має відбуватись шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Для цього позивача слід зобов`язати відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили. Указане узгоджується з постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа № 464/7647/17 (провадження №61-8172св19).

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, враховуючи те, що відповідачка тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, не бере участі в їхньому житті, не піклується про їх розвиток та належне забезпечення, суд приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо неповнолітніх та малолітніх дітей та стягнення із неї аліментів на їхню користь та утримання.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача 1211,20 грн судового збору.

Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальна установа змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», батьки - вихователі: ОСОБА_3 та ОСОБА_30 , про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , батьківських прав стосовно неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягувати з ОСОБА_1 в користь та на утримання неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , аліменти у розмірі 1/4 частини її доходу, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову (09 березня 2026 року) і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , на користь Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Костя Левицького, 67, код ЄДРПОУ 04056109.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальна установа змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 34522157.

Треті особи - батьки вихователі: ОСОБА_3 , ID картака № НОМЕР_11 , та ОСОБА_31 , ID картака № НОМЕР_12 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО