Решение № 138337520, 20.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Справа № 480/5958/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5958/25 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13,м. Суми,Сумська область, 40009) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 5640,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість в загальному розмірі 5 640,00 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.

Ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/5958/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Копію ухвали суду було направлено відповідачу за адресою, визначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, відповідачем отримано 01.08.2025.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначила, що станом на 24.04.2024 ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність та була знята з обліку, а ФОП було ліквідовано, отже вищевказане свідчить про безпідставність вимог.

Крім того, представник відповідача зазначає, що за даними податкової вимоги від 05.03.2025 № 0001283-1303-1828 за відповідачем станом на 04.03.2024 обліковується податковий борг у сумі 4 220,00 грн, однак у позовній заяві заявлено до стягнення суми податкового боргу із сплати єдиного податку у розмірі 5 640,00 грн станом на 20.04.2025. Таким чином, відсутні підстави вважати, що дотримані Позивачем вимоги ст.59 ПК України.

До того ж, у зв`язку з військовою агресією рф з 08.04.2022 відповідачка має статус ВПО та перебуває у АДРЕСА_2 , а тому вона не могла отримати податкову вимогу.

Також, представник відповідача зазначає, що 15.08.2025 ОСОБА_1 направила на адресу Головного управління ДПС у Сумській області заяву, в якій просить прийняти рішення про звільнення її від сплати податкового боргу на загальну суму 5 640,00 грн.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що припинення підприємницької діяльності не припиняє податкових зобов`язань, які виникли під час її провадження. Податковий борг у сумі 5 640,00 грн виник у період, коли відповідач була зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Позивач також указав, що збільшення суми податкового боргу після направлення податкової вимоги не зумовлює необхідності направлення нової вимоги, а податкова вимога була направлена на зареєстровану податкову адресу відповідача та відповідно до статті 42 Податкового кодексу України вважається належним чином врученою. Заява про звільнення від сплати боргу була подана після звернення до суду та на момент подання відповіді перебувала на розгляді.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

ОСОБА_1 , відповідно даних ІКС «Податковий блок» був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 14.09.2017 року по 24.04.2024 року, та на даний час перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області, оскільки хоч підприємницька діяльність і припинена, однак, у зв`язку з наявністю податкового боргу, не знято з обліку.

Щодо твердження відповідача про припинення підприємницької діяльності суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , далі відповідач, відповідно даних ІКС «Податковий блок» була зареєстрована як фізична особа-підприємець в період з 14.09.2017 року по 24.04.2024 року.

Відповідно до абз. 2 п.п. 65.10.4 п. 65.1, ст. 65 ПК України державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Отже, припинення відповідачем підприємницької діяльності не звільняє її від обов`язку погасити податковий борг, який виник до державної реєстрації такого припинення.

Станом на 25.06.2025 за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) у сумі 5640,00 грн. (основний платіж).

Податковий борг відповідача виник у період з 20.03.2023 по 20.04.2024, коли відповідач була зареєстрована як ФОП.

Дана сума заборгованості підтверджується розрахунком боргу, витягом з ІКП, заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

ОСОБА_1 подано до Головного управління ДПС у Сумській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.09.2017 №16727 із зазначенням платника єдиного податку ІІ групи та ставкою податку 10% до розміру мінімальної заробітної плати.

Головним управлінням ДПС у Сумській області проведені нарахування:

У 2023 році станом на 20.08.2023, 20.09.2023, 20.10.2023, 20.11.2023, 20.12.2023 - по 670,00 грн. щомісячно.

У 2024 році станом на 20.01.2024, 20.02.2024, 20.03.2024, 20.04.2024 по 710,00 грн. щомісячно.

Відповідно до п.293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, визначена ними сума грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу направлена податкова вимога від 05.03.2024 № 0001283-1303-1828. проте повернута до контролюючого органу з відміткою пошти " за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п.42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З моменту вручення податкової вимоги до подачі позовної заяви податковий борг відповідача не переривався, а отже, податкова вимога, відповідно до ст. 60 ПК України, не була відкликана.

Щодо твердження відповідача про неотримання податкової вимоги суд зазначає наступне.

Податкова вимога була направлена рекомендованим поштовим відправленням на податкову адресу відповідача, зазначену в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, однак повернута до контролюючого органу з відміткою пошти " за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі неможливості вручення документа з причин, які не залежать від контролюючого органу, він вважається врученим у день, зазначений поштовою службою у повідомленні із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п. 70.7 ст.70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.

Доказів подання відповідачем відповідної заяви про зміну даних до направлення податкової вимоги матеріали справи не містять.

Щодо невідповідності суми боргу, зазначеної в податковій вимозі, сумі, заявленій у позові, суд зазначає наступне.

Податкова вимога від 05.03.2024 №0001283-1303-1828 була сформована щодо податкового боргу в сумі 4 220,00 грн, який обліковувався станом на 04.03.2024. Надалі сума податкового боргу збільшилася до 5 640,00 грн.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу. сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки податковий борг після направлення вимоги відповідачем повністю не погашався, контролюючий орган не був зобов`язаний додатково направляти податкову вимогу на суму 5 640,00 грн.

Вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст.101 Податкового кодексу України, затвердженого ВРУ від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами).

На дату подання позовної заяви податкова заборгованість відповідачем не була погашена.

Податковий борг відповідача підтверджується витягом з інтегрованої картки платника; розрахунком податкової заборгованості, сформованому на підставі ІКПП ІТС «Податковий блок», податковими повідомленнями - рішеннями, податковою вимогою.

Нараховане грошове зобов`язання в сумі 5640,00 грн або дії щодо його нарахування ні в судовому, ні в адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалися, а тому це зобов`язання є узгодженим відповідно до ПК України.

Таким чином, загальна сума податкового боргу за узгодженими зобов`язаннями становить 5640,00 грн.

Щодо посилань відповідача на подання заяви про звільнення від сплати податкового боргу та складні сімейні обставини суд зазначає наступне.

На момент звернення до суду з позовною заявою від 24.07.2025 та на час відкриття провадження у справі від 29.07.2025 у справі №480/5958/25, вказаного звернення відповідача ще не було.

Отже, заява про звільнення ОСОБА_1 від сплати податкового боргу була подана вже після подання позовної заяви та дати відкриття провадження у справі №480/5958/25.

Отже, доводи, викладені відповідачем у відзиві, не спростовують установленого матеріалами справи факту наявності податкового боргу в сумі 5 640,00 грн. Доказів його сплати, списання, розстрочення або оскарження дій контролюючого органу щодо його нарахування відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують установленого матеріалами справи факту наявності узгодженого та несплаченого податкового боргу, а тому враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає у загальному розмірі 5640,00 грн, доказів сплати відповідачем не надано, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) податковий борг з Єдиного податку фізичних осіб на загальну суму 5640,00 грн. на p/p UA498999980314000699000018540, отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/18050400, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець