Постановление суда № 138336038, 17.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/3953/26

№ провадження 2/646/4801/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м.Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Литвинов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова на виконання ухвали Холодногірського районного суду міста Харкова від 26.05.2026 надійшли матеріали позовної заяви Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в особі представника Бєлікової Н. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогою позбавити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на утримання її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частки від усіх видів її доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.

Згідно з частиною другою статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно із частинами першою та третьою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною першою статті 47 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, а також юридичні особи.

Відповідно до частини третьої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 зазначено, що самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява подана Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради за підписом директора Бєлікової Н.

Однак, матеріали позовної заяви не містять жодного доказу (як-то трудового договору (контракту), посадової інструкції, або витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо) на підтвердження права підписанта Бєлікової Н. діяти від імені та в інтересах Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

Окрім того, згідно із частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається зі змісту позовної заяви, Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради заявлено дві позовні вимоги: немайнову - про позбавлення батьківських прав, та майнову - про стягнення аліментів.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 гривень.

Отже, за подання позовної заяви Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради має бути сплачено судовий збір у сумі 3 328,00 гривень, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви належних та достатніх доказів на підтвердження повноважень представника позивача та доказів сплати судового збору.

Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків: долучення до позовної заяви належних та достатніх доказів на підтвердження повноважень представника позивача та доказів сплати судового збору.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

Суд попереджає, що у разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Литвинов