Решение № 138333713, 20.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Справа №640/4773/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006110703 від 04.10.2021 про застосування штрафу у розмірі 5 100, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому позивач вважає спірне рішення протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2022 (суддя Кузьменко В.А.) відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив за змістом якої наголошено на протиправності спірного податкового повідомлення-рішення з підстав, викладених в адміністративному позові. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

15.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/4773/22 які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 прийнято адміністративну справу №640/4773/22 до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Укрнафта», код ЄДРПОУ 00135390, 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5 є юридичною особою.

Одним із видів економічної діяльності є 47.30 Роздрібна торгівля пальним; перебуває на обліку як платник податків в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

ГУ ДПС у Херсонській області була проведена фактична перевірка АЗС №21/001 розташованою за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Кобзарська, 50.

За результатами проведення перевірки складено акт від 14.09.2021 №3474/21/22/РРО/00135390.

Так, перевіркою встановлено порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосувань. реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункових операцій через РРО без забезпечення режиму програмування найменування коду підакцизного товару згідно УКТ ЗЕД. а саме згідно фіскальних чеків №№573, 3574, 3575, 3576, 3577 від 01.05.2021 (фінансовий номер РРО 3000299638), №№3,6,7,8,9 від 01.08.2021(фінансовий номер РРО 3000901150).

На підставі висновків акту перевірки Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №0006110703, якими застосовано штрафні санкції до ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 5 100, 00 грн.

ПАТ «Укрнафта» не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2021 №0006110703, відповідно до статті 56 ПК України оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг позивача ДПС України прийняла рішення від 20.01.2022 №1101/6/99-00-06-03-02-06 яким податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 №0006110703 залишено без змін, а скарга ПАТ «Укрнафта» без задоволення.

Незгода позивача із прийнятими податковими повідомленнями-рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, зокрема пунктом 80.1 передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Як вже було зазначено, за результатами проведеної фактичної перевірки складено акт від 14.09.2021 №3474/21/22/РРО/00135390 та встановлено порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без забезпечення режиму програмування найменування коду підакцизного товару згідно УКТ ЗЕД, а саме згідно фіскальних чеків №№3573, 3574, 3575, 3576, 3577 від 01.05.2021 (фінансовий номер РРО 3000299638), №№3,6,7,8,9 від 01.08.2021 (фінансовий номер РРО 3000901150).

На підставі акту фактичної перевірки від 14.09.2021 №3474/21/22/РРО/00135390 винесено податкове повідомлення-рішення №0006110703 від 04.10.2021 яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5 100,00 грн.

Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями наведеними у статті 2 Закону №265/95-В реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Фіскальний режим роботи - це: режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (стаття 2 Закону №265/95-ВР).

Пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

У спірному випадку до позивача застосовані штрафні санкції у зв`язку із тим, що реалізовано пальне без зазначення в чеку коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД.

Приписами статті 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин далі - Положення №13).

Пунктом 1 розділу I Положення №13 визначено, що форми і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Пунктом 3 розділу І Положення №13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення №13.

Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 27.03.2025 у справі №560/15692/23.

Крім того, Верховний Суд в постановах від 04.08.2022 у справі №640/18441/20 та від 02.02.2023 № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, згідно з яким за змістом норм Положення №13 необхідно розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Суд дослідивши наявні у матеріалах справи фіскальні чеки за №№3573, 3574, 3575, 3576, 3577 від 01.05.2021 (ФН 3000299638) та за №№3, 6, 7, 8, 9 від 01.08.2021 (ФН 3000901150) виданих ПАТ «Укрнафта» (Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Кобзарська, 50) встановив що такі містять цифрове значення, без зазначення літерами «код УКТ ЗЕД», а саме:

- фіскальний чек за №3573 від 01.05.2021 (ФН 3000299638) містить цифрове значення 2710124512;

- фіскальний чек за №3574 від 01.05.2021 (ФН 3000299638) містить цифрове значення 2710124194;

- фіскальний чек за №3575 від 01.05.2021 (ФН 3000299638) містить цифрове значення 2710194300;

- фіскальний чек за №3576 від 01.05.2021 (ФН 3000299638) містить цифрове значення 2710124194;

- фіскальний чек за №3577 від 01.05.2021 (ФН 3000299638) містить цифрове значення 2710121494;

- фіскальний чек за №3 від 01.08.2021 (ФН 3000901150) містить цифрове значення 2710124512;

- фіскальний чек за №6 від 01.08.2021 (ФН 3000901150) містить цифрове значення 2710194300;

- фіскальний чек за №7 від 01.08.2021 (ФН 3000901150) містить цифрове значення 2710124512;

- фіскальний чек за №8 від 01.08.2021 (ФН 3000901150) містить цифрове значення 2710194300;

- фіскальний чек за №9 від 01.08.2021 (ФН 3000901150) містить цифрове значення 2710124194.

При цьому, згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 №674-IX (був чинний на час виникнення спірних правовідносин), коди « 27101094300», « 2710124194», « 2710124512» визначені у Групі 27 «Палива мінеральні; нафта і продукти перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні» розділу V «Мінеральні продукти».

Таким чином, судом встановлено, що фіскальний чек містить код товарної підкатегорії УКТ ЗЕД, що нівелює виявлене порушення відповідачем під час фактичної перевірки.

Не зазначення саме літерального позначення у фіскальному чеку «код УКТ ЗЕД», проте наявність самого коду, не може бути підставою для втрати документу статусу розрахункового.

Таким чином, встановлене податковим органом порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, за яке передбачена відповідальність у вигляді фінансової санкції в розмірі 5 100,00 грн, не знайшло свого підтвердження.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не допущено порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, відтак відповідач неправомірно застосував до товариства штрафні санкції, встановлені пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, з огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.10.2021 форми «С» №0006110703 слід скасувати як протиправне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст.2 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 2 481 грн 00 коп, що підтверджується платіжним дорученням №1979-П22 від 02.02.2022.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 481 грн 00 коп підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006110703 від 04.10.2021 про застосування штрафу у розмірі 5 100, 00 грн

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, юридична адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, юридична адреса: 02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, буд. 3) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.