Решение № 138333368, 16.07.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1030/26

2/179/1064/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач посилається на те, що рішенням виконкому Жданівської сільської ради від 29.11.1991 року № 78, виконкому Магдалинівської районної ради народних депутатів від 29.11.1991 року йому було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,25 га., після чого позивачу був виданий будівельний паспорт.

Позивач зазначає, що на виділеній земельній ділянці ним було побудоване домоволодіння житловий будинок з господарськими спорудами, після чого будинок був прийнятий в експлуатацію.

Домоволодіння складається з житлового будинку (позначений в технічному паспорті літ. А1-1), навісу (літ.Б), сараю (літ.В), гаража (літ. Г), вбиральні (літ.Д), літнього душу ( літ. Е), колодязя (літ.К), погріба ( літ ПГ), огорожі (№ 1-3). Загальна площа будинку становить 51,7 м2 , житлова 33,2 м2 .

Позивач також вказує, що присадибна земельна ділянка була ним приватизована, отримано Державний акт Серія ДП від 03.09.1998 року на право приватної власності на землю в АДРЕСА_1 площею 0,412 га, із якої 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,162 га для ведення особистого селянського господарства.

Після закінчення будівництва домоволодіння всі необхідні документи, що підтверджували завершення будівництва та введення в експлуатацію, були надані до сільської ради. Однак свідоцтво на право власності сільською радою не видавалося, в органах технічної інвентаризації реєстраційні дані відсутні. З метою здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно в березні 2026 року звернувся із заявою до реєстраційної служби, але в здійсненні реєстрації права власності було відмовлено за відсутністю правовстановлюючого документу на домоволодіння.

Тому позивач вимушений звернутися до суду і просить ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на домоволодіння, розташоване АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, представником позивача до суду було надано заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Магдалинівської селищної ради - в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслано заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Ст. 41 Конституції України законодавчо затвердила, що кожен має право володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном. Право власності в Україні охороняється законом. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Всі форми власності рівноправні.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно виписки з рішення №500 від 29.11.1991 року, що міститься в будівельному паспорті, виконкомом Магдалинівської районної ради народних депутатів було надано дозвіл позивачу на будівництво житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться домоволодіння, яке складається з житлового будинку ( літ. А1-1), навісу (літ.Б), сараю (літ.В), гаража (літ. Г), вбиральні (літ.Д), літнього душу ( літ. Е), колодязя (літ.К), погріба (літ ПГ), огорожі (№ 1-3). Загальна площа будинку становить 51,7 м2 , житлова 33,2 м2 . технічна документація виписана на ям`я ОСОБА_1 позивача по справі (а.с. 7-11).

Згідно Державного акту Серія ДП від 03.09.1998 року на право приватної власності на землю власником присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,412 га, є ОСОБА_1 позивач по справі. Земельна ділянка включає ділянку 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, та ділянку 0,162 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.12).

Згідно інформаційної довідки КП «Самарівське МБТІ» право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 , не зареєстровано. (а.с.15).

Згідно з Випискою з погосподарської книги, виданої виконавчим комітетом старостинського округу АДРЕСА_2 погосподарській книзі №6 номер об`єкта ПГО 04831 відкритий на ОСОБА_1 . Власник ОСОБА_1 . Житловий будинок 1992 року забудови з відповідними господарськими спорудами (а.с. 14).

Згідно довідки Магдалинівської селищної ради Акт введення в експлуатацію будинку с. Жданівка Самарівського (Магдалинівського) р-ну, вул. Бригадна, 12, не зберігся (а.с.13).

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок обліку та реєстрації житлових будинків регулювався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Відповідно до п.1 розділу І Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року, що діяла на момент виникнення правовідносин, реєстрація будинків здійснювалася бюро технічної інвентаризації.

Згідно додатку №1 даної інструкції правовстановлюючим документом є свідоцтво про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку про правомірність набуття права власності на спірне нерухоме майно, та наявність перешкод в здійсненні реєстрації права власності на збудоване домоволодіння.

На а.с. є рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви з вимогою надання правовстановлюючих документів на нерухоме майно, та рішення про відмову у вчинені реєстраційних дій за відсутності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, ст. 16, 392,657 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , право власності на домоволодіння, розташоване АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку загальною площею 51,7 м2 , житловою 33,2 м2 (позначений в технічному паспорті літ. А1-1), навісу (літ.Б), сараю (літ.В), гаража (літ. Г), вбиральні (літ.Д), літнього душу (літ. Е), колодязя (літ.К), погріба ( літ ПГ), огорожі (№ 1-3).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання повного рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук