Постановление суда № 138332162, 20.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

20 липня 2026 року Справа № 280/7258/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі відповідач - 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (ГУ ВСП) (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного розгляду звернення позивача та ненадання позивачу відповіді;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати позивачу копію відповіді на звернення щодо речового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати суду докази направлення відповіді на адресу позивача (у разі їх наявності);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2016 року №178 та Наказу Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року №232, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за №767/28897 надати таблицю в якій вказати кількість, найменування, строк зносу речей котрі повинні видати за весь час проходження військової служби ОСОБА_1 які вказані в Додатку №1. та Додатку №2;

- зобов язати Військову частину НОМЕР_2 надати відзив на Заяву від ОСОБА_1 до Запорізького Окружного Адміністративного Суду;

- зобов`язати надати документи Головне Управління Військової Служби Правопорядку України у випадку неможливості та ненадання документів військовою частиною НОМЕР_2 у зв`язку з тим що військова частина НОМЕР_2 підпорядковуєтся ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Подана до суду заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

В першу чергу суд звертає увагу позивача на те, що власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав у позові відсутнє.

Відомостей щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, позовна заява також не містить.

Окрім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається міст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тобто, визначення відповідача по справі позивачем, як і інших учасників справи є обов`язковою вимогою, встановленою статтею 160 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

З вищевикладеного вбачається, що звернення до суду з метою захисту прав можливе лише тоді, коли права особи були порушені, невизнані або оспорені.

Так, всупереч вимог статті 5 та пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України позовна заява не містить жодних обґрунтувань щодо визначених заявником вимог зобов`язального характеру до Головного Управління Військової Служби Правопорядку України.

У прохальній частині позову позивач просить суд зобов`язати надати документи Головне Управління Військової Служби Правопорядку України у випадку неможливості та ненадання документів військовою частиною НОМЕР_2 у зв`язку з тим що військова частина НОМЕР_2 підпорядковуєтся ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто, вказана вимога не є похідною від вимоги про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного розгляду звернення позивача та ненадання позивачу відповіді, оскільки пов`язана із виконанням судового рішення, у разі задоволення позову та у разі неможливості його виконання Військовою частиною НОМЕР_2 .

В той же час, з урахуванням положень статті 5 КАС України вимога стосовно зобов`язання вчинити певні дії має бути похідною вимогою від основної, перелік яких визначений у статті 5 КАС України (визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії) та які ОСОБА_1 в прохальній частині позову щодо ІНФОРМАЦІЯ_3 не заявлялись.

Відтак, позивачу з метою усунення недоліків позову необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, зміст та форма якої відповідає вимогам статей 160-161, із визначенням предмету позову, обґрунтувань щодо порушення відповідачем прав позивача, визначенням належних відповідачів по справі (із зазначенням інформації стосовно та із приведенням позовних вимог у відповідність до приписів статті 5 КАС України у відповідності до кількості учасників справи.

Також, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно до пункту 3 частини 2 статті 4 даного Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі-застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривні.

Позивачем у позовній заяві заявлено шість вимог немайнового характеру, чотири з яких є похідними від першої.

Отже, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір в сумі 2 662,40 грн. (1331,20 грн. х 2).

Позивач вказує, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

До позовної заяви позивач надав копію посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій.

Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд зазначає наступне.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI визначено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII).

Статтею 12 Закону №3551-XII закріплено пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Пільги учасників бойових дій стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 у справі № 9901/70/20.)

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" викладено у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22.

Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 вказала, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням, проте поданий позов не містить вимог, що стосуються статусу ветерана війни - учасника бойових дій.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.

Відтак, з метою усунення недоліків позову позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження факту сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн.

За вимогами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно до статті 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ГУ ВСП) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- без руху.

Зобов`язати позивача подати до суду усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду:

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- уточнену позовну заяву, зміст та форма якої відповідає вимогам статей 160-161, із визначенням предмету позову, обґрунтувань щодо порушення відповідачем прав позивача та із приведенням позовних вимог у відповідність до приписів статті 5 КАС України у відповідності до кількості учасників справи;

- документ про сплату судового збору за звернення до суду з цим позовом в розмірі 2 662,40 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37941997; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Роз`яснити, що згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.

Ухвалу складено та підписано 20 липня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов