Постановление суда № 138330962, 20.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 липня 2026 р. Справа № 120/10839/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про визнання протиправними дій під час виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 23.02.2026 року адміністративний позов задоволено та, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025, що передбачена статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, врахувавши при цьому раніше виплачені суми пенсії.

09.06.2026 року позивачем подано заяву в порядку, визначеному ст. 383 КАС України.

Разом із тим, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року № ОСОБА_2 виключена зі штату Вінницького окружного адміністративного суду, відтак позбавлена можливості здійснювати розгляд даної справи.

Враховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 року № 39 (із змінами та доповненнями), Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року № 11, на підставі розпорядження керівника апарату суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" від 09.06.2026 року №197 проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №120/10839/25 між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 року матеріали справи передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук І.М.

Ухвалою від 15.06.2026 року матеріали справи прийнято до свого провадження суддею Поліщук І.М. та вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження. Крім того цією ж ухвалою надано відповідачу строк дня надання письмових пояснень.

18.06.2026 року через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення представника відповідача, в яких зазначається, що на виконання рішення суду у справі № 120/10839/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2025 року. У результаті здійсненого перерахунку розмір пенсії позивача склав 24018,07 грн, з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.

Відтак представник відповідача вважає, що пенсійним органом у повному обсязі виконано судове рішення в межах покладених судом зобов`язань та з дотриманням вимог законодавства.

Надаючи оцінку поданій заяві суд виходить із наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Як вбачається із наданого до пояснень розрахунку пенсії ОСОБА_1 , розмір пенсії з 01.07.2025 року склав 24018,07 грн, з урахуванням максимального розміру 23610,00 грн.

При цьому, відповідачем донараховано кошти за період з 01.07.2025 року по 31.05.2026 року у розмірі 144658,58 грн., які включені до Реєстру судових рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Водночас, позивач за змістом заяви від 09.06.2026 року фактично вказує на вчинення відповідачем протиправних дій під час проведення перерахунку її пенсії з 01.01.2026 року.

На переконання позивача пенсійний орган з 01.01.2026 року на виконання рішення суду у справі №10839/25 зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії у розрахунку десяти мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

Водночас, суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсії з 01.01.2026 року не були предметом судового розгляду у справі №120/10839/25, а тому надавати оцінку даним правовідносинам в порядку статті 383 КАС України в суду відсутні правові підстави, оскільки це фактично є окремим (новим) судовим спором, а не питанням виконання судового рішення.

Суд зазначає, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку розміру її пенсії позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення чи дій в загальному порядку.

Тобто, якщо позивач вважає, що пенсійний орган здійснює виплату пенсії не в належному розмірі, вона не позбавлена можливості оскаржити такі дії суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду з новим позовом.

Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про яких просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у даній адміністративній справі.

Таким чином, оскільки в спірному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснило перерахунок розміру пенсії позивача з 01.07.2025, що передбачена статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", суд вважає, що в цій частині судове рішення по справі №120/10839/25 виконано відповідачем у той спосіб, який визначено цим рішенням.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої у порядку ст. 383 КАС України.

Окрім того суд вважає за належне зазначити, що дата винесення ухвали обумовлена перебуванням головуючої судді у відпустці.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна