Постановление суда № 138328199, 08.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" липня 2026 р. Справа №918/1150/24

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арештів та обмеження з Єдиного реєстру боржників у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

За участю представників сторін:

від боржника: не з`явився;

від ТОВ "Авентус Україна": не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.01.2025 року серед іншого постановлено: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ; ввести процедуру реструктуризацію боргів боржника - ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; заборонити фізичній особі - ОСОБА_1 відчужувати майно; оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ; призначити керуючим реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича; визначити дату проведення попереднього судового засідання.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було здійснено 09.01.2025 р. за номером 74990.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2025 року постановлено заяву арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича від 03.03.2025 року про відсторонення від участі у справі - задовольнити; відсторонити арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 918/1150/24 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ; відкласти попереднє судове засідання у справі на "02" квітня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.04.2025 року серед іншого постановлено призначити керуючим реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Гузь Ольгу Пантеліївну та відкласти судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі на "30" квітня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.04.2025 року постановлено визнати вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" до боржника - ОСОБА_1 з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 58 800,00 грн - друга черга реєстру вимог кредиторів; 4 844,80 грн судового збору - витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів; відмовити у визнанні вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" у розмірі 14 000,00 грн; зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше "14" травня 2025 року; зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язати керуючого реструктуризацією надати суду до "19" травня 2025 р.: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів; ризначити судове засідання, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "28" травня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.05.2025 року заяву арбітражної керуючої Гузь Ольги Пантеліївни про затвердження плану реструктуризації боргів боржника - задоволено. Постановлено: затвердити План реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність - ОСОБА_1 в редакції, поданій керуючим реструктуризацією Гузь Ольгою Пантеліївною, який був погоджений боржником та схвалений зборами кредиторів боржника 14.05.2025 року, протокол № 01 від 14.05.2025 року; припинити повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Гузь Ольги Пантеліївни; зобов`язати боржника не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів, надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

19.06.2026 року до господарського суду від ОСОБА_1 надійшов звіт про виконання плану реструктуризації відповідно до якого серед іншого просить суд зобов`язати органи Державної виконавчої служби України (приватних виконавців) закрити виконавчі провадження та зняти всі арешти та обмеження стосовно ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.06.2026 року постановлено призначити до розгляду звіт ОСОБА_1 про виконання плану реструктуризації у судовому засіданні на "08" липня 2026 р. та кредиторам у строк до 03.07.2026 року подати суду письмові пояснення щодо звіту ОСОБА_1 про виконання плану реструктуризації.

Боржник та представник кредитора ТОВ "Авентус Україна" в судове засідання 08.07.2026 року не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать Довідки Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 23.06.2026 р.) надіслано одержувачам - ОСОБА_1 та ТОВ "Авентус Україна", в їх електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 23.06.2026 р. о 17:34 год.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арештів та обмеження з Єдиного реєстру боржників, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Пунктом 3 частини 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про: введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; 6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Про запровадження мораторію керуючий реструктуризацією повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) зупиняється виконання боржником грошових зобов`язань, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; 3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; 4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; 5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій не поширюється на: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) виплату та стягнення аліментів; 3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; 4) задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.

Частиною 5 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або боржника до завершення строку дії мораторію, передбаченого цією частиною, може продовжити строк дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів, якщо: план реструктуризації розробляється і має перспективи бути затвердженим судом та майно, яке є предметом забезпечення, може бути задіяне у виконанні плану реструктуризації; вартість майна, яке є предметом забезпечення, значно перевищує розмір вимог забезпеченого кредитора; наявні інші підстави, які свідчать, що продаж майна, яке є предметом забезпечення, окремо від іншого майна боржника матиме наслідком значне зниження вартості майна, яке не є предметом забезпечення. Про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів господарський суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Враховуючи вищезазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у боржника виникають певні правові наслідки.

Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частиною 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Разом з тим, боржником не подано жодного доказу на підтвердження накладення арешту та обмеження на майно боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Боржником не подано жодного доказу на підтвердження інформації стосовно боржника - ОСОБА_1 , яка міститься у Єдиному реєстрі боржників.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання(стаття 78 ГПК України). Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є диспозитивність.

Даний принцип покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду від 13.04.2023 року у справі №757/30991/18-а.

З огляду на зазначене, враховуючи не подання боржником жодних належних та допустимих доказів на підтвердження накладення арешту та обмеження на майно боржника, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про закриття виконавчих проваджень, зняття арештів та обмеження стосовно Сільман І.А. з Єдиного реєстру боржників.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Сільман Ірини Анатоліївни про зняття арештів та обмеження з Єдиного реєстру боржників - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк