Постановление суда № 138324009, 20.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17098/26

УХВАЛА

20 липня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Шаблія В.І., звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення.

У позовній заяві позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 28 березня 1998 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на нежитлове приміщення к11, загальною проектною площею 2,6 кв.м. на одинадцятому поверсі першого під`їзду багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 .

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, у своєму позові, позивачка заявляє вимогу про визнання права власності на нежитлове приміщення, тобто позов є майнового характеру.

При подачі позову до суду позивачем долучено квитанцію про сплату №4026-3956-6545-0647 від 15.07.2026 про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що "майновий позов" це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривня.

За таких обставин, зазначення ціни позову у даній позовній заяві є обов`язковим, а від ціни позову залежить розмір судового збору, оскільки позивачем подана позовна заява майнового характеру.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Крім того, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Таким чином, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 168/828/16-ц вказано на те, що за змістом статей 12,33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.

Також варто зазначити, що документом, який визначає ринкову вартість майна, відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав, є звіт про оцінку майна виданий уповноваженим на те суб`єктом.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року, строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Отже, долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартість нерухомого майна станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.

Тягар доказування вартості майна несе позивач. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

Відтак вивчивши надані позивачем документи та враховуючи вимоги Цивільно-процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивачем не визначено ціни позову, не пред`явлено документ про вартість спірного майна (нежитлового приміщення к11, загальною проектною площею 2,6 кв.м. на одинадцятому поверсі першого під`їзду багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 ), тому позивачці потрібно вказати ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна, з наданням підтверджуючих документів для визначення точної суми сплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру абосплати судовий збір з урахуванням середньої вартості будинку в місті Рівному та/або за необхідності доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру з врахуванням сплаченого судового збору в сумі 1064,96 грн за такими реквізитами: № UA458999980313191206000017527 ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, код ЄДРПОУ 38012494, МФО 899998, призначення платежу: судовий збір.

Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» про визнання права власності на нежитлове приміщення залишити без руху.

Виправити вказані недоліки позовної заяви, а саме:

- надати документи, що підтверджують ціну позову на даний час;

- сплатити відповідний судовий збір.

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA458999980313191206000017527 ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, код 38012494, МФО 899998.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Суддя Н. Г. Кучина