YouControl — сервис проверки контрагентов. Полное досье на компанию доступно в индивидуальных тарифах.

Главная /

Каталог судебных решений Украины

/

Суды Киевская область

/

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Постановление суда № 138323065, 14.07.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Дата принятия

14.07.2026

Номер дела

357/3477/17

Номер документа

138323065

Форма судопроизводства

Уголовное

Компании, указанные в тексте судебного документа

1) ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ТКАЧУК ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ"

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 357/3477/17

1-кп/357/191/26

У Х В А Л А

про звільнення від кримінальної відповідальності

14 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисника (в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС) - ОСОБА_15 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання захисника ОСОБА_13 , про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 , клопотання захисника ОСОБА_12 , про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , клопотання захисника ОСОБА_14 , про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12016110000000472 від 30 грудня 2016 року стосовно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Богатирка Ставищенського району Київської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, непрацюючий, одружений, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України,

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Біла Церква Київської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, непрацюючий, одружений, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , раніше не судимий, обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Біла Церква, Київська область, громадянин України, з повною середньою освітою, непрацюючий, одружений, місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , раніше судимий:

- вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 21 жовтня 1993 року, за ч. 1 ст. 206, ч. 3 ст. 141, ч. 2 ст. 144 КК України (в редакції 1960 року), до позбавлення волі на строк 7 (сім) років;

- вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 04 квітня 2000 року, за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року), до позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2025 року, за ч. 1 ст. 263 КК України, до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, від відбування якого звільнений, на підставі ст. 75, 76 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки,

обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України,

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Біла Церква Київської області, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, непрацюючий, місце реєстрації: АДРЕСА_6 , перебуває в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», раніше судимий:

- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року, за ч. 4 ст. 187 КК України, до позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2024 року, за ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 187, ст. 70 КК України, до позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,

обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України,

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Нижній Новгород, російська федерація, громадянин України, з професійно-технічною освітою, розлучений, без реєстрації місця проживання, фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 , раніше не судимий, обвинувачений у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України,

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в смт. Сарата Одеської області, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_8 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

У С Т А Н О В И В :

на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження № 12016110000000472 від 30 грудня 2016 року, стосовно ОСОБА_6 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, ОСОБА_9 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 127 КК України, ОСОБА_10 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 , за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України та ОСОБА_11 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України.

29 вересня 2025 року захисником ОСОБА_13 заявлене клопотання, у якому вона, посилаючись на те, що з дня вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 злочинів минуло більше п`ятнадцяти років, на підставі ст. 49 КК України, ч. 3 ст. 288 КПК України, просила: звільнити ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12016110000000472 від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_9 , - закрити.

29 вересня 2025 року захисником ОСОБА_12 заявлене клопотання, у якому вона, посилаючись на те, що з дня вчинення обвинуваченими ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 злочинів минуло більше п`ятнадцяти років, на підставі ст. 49 КК України, ч. 3 ст. 288 КПК України, просила: звільнити ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України, а також ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12016110000000472 від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , - закрити.

Одночасно, у судовому засіданні від 13 липня 2026 року, захисником ОСОБА_14 заявлене усне клопотання, у якому вона, посилаючись на те, що з дня вчинення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , злочинів минуло більше п`ятнадцяти років, на підставі ст. 49 КК України, ч. 3 ст. 288 КПК України, просила: звільнити їх від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12016110000000472 від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - закрити.

Під час розгляду вказаних клопотань, обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали заявлені захисниками ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 клопотання, просили звільнити їх від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Захисник ОСОБА_15 підтримала заявлені захисниками ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 клопотання, просила їх задовольнити.

У відповідь на заявлені клопотання, прокурор ОСОБА_5 проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 не заперечував.

Своєю чергою, він вважав, що підстав для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , ОСОБА_11 немає, оскільки строк давності у них перервався, внаслідок вчинення ними злочинів і на час розгляду не сплив.

Одночасно, прокурор категорично заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , посилаючись на те, що вони обвинувачуються у вчиненні злочинів, за які передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі. У такому випадку, за словами прокурора, вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку зі спливом строків давності, можливе лише за наявності виключних обставин, на стадії ухвалення кінцевого рішення у справі, з врахуванням досліджених обставин справи, а також даних щодо обвинувачених.

Отож, прокурор ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні заявлених захисниками ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 клопотань.

Своєю чергою, потерпіла ОСОБА_16 до суду не прибула.

Згідно зі ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Суд на підставі вказаної норми ухвалив рішення про розгляд питання про звільнення ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності без потерпілої ОСОБА_16 , оскільки вона про дату, час та місце розгляду повідомлялася належним чином, з моменту надходження кримінального провадження до суду, тобто в період з 2016 по 2026 рік, в жодне із призначених судових засідань не прибувала, що свідчить про втрату її інтересу до долі кримінального провадження.

Суд заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінальної справи, дійшов таких висновків.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України, а саме: організації у вересні 2010 року злочинної групи, будучи керівником якої, вчинив викрадення людини, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, що спричинили тяжкі наслідки, вимагання передачі чужого майна, поєднаному із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження та катування, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю, шляхом нанесення побоїв, з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а також вчинення умисного вбивства щодо викраденої людини, з метою приховання іншого злочину та за попередньою змовою групою осіб за таких обставин.

У вересні 2010 року ОСОБА_6 , організував злочинну групу, будучи керівником якої, вчинив викрадення людини, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, що спричинили тяжкі наслідки, вимагання передачі чужого майна, поєднаному із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження та катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, шляхом нанесення побоїв, з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі за таких обставин.

Так, у вересні 2010 року ОСОБА_6 , маючи інформацію про наміри ОСОБА_17 продати квартиру АДРЕСА_9 , став виношувати злочинні наміри на заволодіння готівковими коштами ОСОБА_17 , які той мав отримати від реалізації вказаного нерухомого майна, а саме шляхом застосування фізичного насильства та катування примусити останнього до передачі свого майна.

Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_17 , ОСОБА_6 визначив кількість осіб, необхідних для досягнення злочинної мети та підбираючи співучасників для вчинення злочину, повідомив про свої наміри ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які довідавшись про злочинний план ОСОБА_6 добровільно дали свою згоду на виконання певного об`єму активних злочинних дій, визначених для них планом ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_6 для вчинення вимагання передачі майна ОСОБА_17 був розроблений план, оскільки вчинення цього злочину потребувало ретельної підготовки, так як включало в себе викрадення потерпілого, відшукання місця для його утримання, а також безпосереднього катування при відмові передачі ОСОБА_17 майна, була визначена необхідна кількість осіб та залучено до реалізації цих злочинних намірів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , тим самим створено організовану групу та безпосередньо здійснював керівництво діями кожного з її учасників. Підбираючи учасників групи ОСОБА_6 відбирав осіб, в залежності від їх індивідуальних можливостей кожного внести свою частку в досягнення загальної злочинної мети.

ОСОБА_8 , будучи учасником організованої ОСОБА_6 групи, та виконуючи умови розробленого ОСОБА_6 плану і покладені на нього функції, зважаючи на свій кримінальний досвід, який полягав у вчиненні ним в минулому злочинів, пов`язаних із заволодінням чужим майном шляхом застосування насильства, безпосередньо брав участь у викраденні, катуванні - заподіянні потерпілому фізичного болю при вимаганні передачі потерпілим майна.

ОСОБА_7 будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_6 на протиправне заволодіння майном ОСОБА_17 , вступаючи в склад групи погодився виконати в повній мірі покладені на нього функції відповідно до розробленого ОСОБА_6 , а саме: використовуючи належний йому на праві власності автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , здійснювати перевезення учасників організованої групи до місця викрадення ОСОБА_17 та подальше переміщення потерпілого до місця катування та місця протиправного утримання. А також, при застосуванні фізичного насильства над ОСОБА_17 , яке принижувало його людську гідність фіксувати вказані дії на відеокамеру мобільного телефону для подальшого використання цих записів з метою вчинення психологічного тиску на потерпілого при вимаганні передачі майна.

ОСОБА_11 погодився виконати в повній мірі покладені на нього функції, відповідно до розробленого ОСОБА_6 плану, будучи детально обізнаним в їх злочинних намірах, спрямованих на протиправне заволодіння майном ОСОБА_17 , а саме використовуючи свої фізичні дані, мав подолати опір потерпілого при викраденні, контролювати викраденого, долаючи можливий опір ОСОБА_17 застосовувати до останнього фізичне насилля при вимаганні майна у потерпілого.

Таким чином, ОСОБА_6 з моменту виникнення у нього наміру на незаконне заволодіння майном ОСОБА_17 , реалізуючи який він організував злочинну групу, визначив її кількісний склад, необхідний для досягнення спільної мети, розробив план вчинення злочину, який полягав у викраденні потерпілого, визначенні шляхів пересування, вимаганні у останнього передачі майна шляхом катування у визначеному місці, яке віддалене від населеного пункту та виключало можливість появи сторонніх осіб, які могли стати свідками їх злочинних дій та сприяти швидкому викриттю злочинної діяльності групи, або перешкодити їх злочинним діям, а також визначив спеціально пристосоване місце, у якому планував незаконно, всупереч волі ОСОБА_17 утримувати його до отримання бажаного злочинного результату, повідомив про намір реалізації злочинного умислу всіх учасників групи, які ухвалили його рішення, та при обговоренні кожен вніс свої пропозиції, які вважав за необхідне для досягнення злочинної мети, та попередження їх можливого викриття, розподілив між учасниками групи функції, які кожен мав виконати для досягнення злочинної мети. Визнавши підготовчі заходи достатніми для реалізації злочинного плану групи, приступили до його втілення.

Втілюючи свої злочинні наміри та діючи відповідно до розробленого ОСОБА_6 плану, який був відомий іншим учасникам групи та узгоджений з ними, учасники організованої групи стали відслідковувати пересування ОСОБА_17 , встановлюючи факт продажу останнім нерухомого майна та отримання ним готівкових коштів, якими вони мали намір заволодіти.

Відслідковуючи пересування ОСОБА_17 , учасники групи встановили, що 24 вересня 2010 року в приміщенні 1-ої Державної нотаріальної контори м. Біла Церква, Київської області, на вул. Банковій, 5, відбулось посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 , внаслідок чого ОСОБА_17 отримав готівкові грошові кошти в сумі 12 500 доларів США.

Однак зважаючи, на значне скупчення сторонніх осіб, які знаходились поруч з приміщенням нотаріальної контори, у якій посвідчувалась угода купівлі-продажу, що унеможливлювало втілення злочинних дій в частині викрадення ОСОБА_17 з отриманими останнім коштами, продовжили спостереження за ним, визначаючи зручне місце та час викрадення останнього.

Враховуючи, що ОСОБА_17 в період часу з 24 вересня по 27 вересня 2010 року постійно знаходився в людних місцях та не залишався на самоті. весь цей час члени організованої групи продовжуючи свої дії спрямовані на реалізацію злочинних намірів щодо заволодіння майном ОСОБА_17 вели за останнім спостереження.

27 вересня 2010 року близько 16 год., виявивши ОСОБА_17 , який в той час в якості пасажира знаходився в салоні невстановленого слідством автомобіля марки ВАЗ-2108 по вул. Ротецькій м. Біла Церква, не зважаючи на наявність сторонніх осіб, які могли стати свідками викрадення ОСОБА_17 , ОСОБА_6 за згодою інших учасників, організованої ним групи, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , прийняв рішення про викрадення ОСОБА_17 , яке було схвалене іншими учасниками групи.

Втілюючи злочинні наміри, та діючи відповідно до заздалегідь розробленого і схваленого усіма учасниками групи плану, 27 вересня 2010 року, близько 16 години ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , виконуючи вказівки останнього на автомобілі марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 під його ж керуванням, під`їхали до автомобіля марки «ВАЗ-2108», в якому знаходився ОСОБА_17 по вул. Ротецькій м. Біла Церква, неподалік домоволодіння N? 26 та перегородили йому шлях. Доводячи свої злочинні наміри до кінця, діючи відповідно до розробленого плану та розподілу функцій, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підійшли до автомобіля марки «ВАЗ 2108» та застосовуючи фізичну силу, всупереч волі потерпілого, витягли його з салону автомобіля та долаючи опір і можливу протидію ОСОБА_17 , стали наносити останньому чисельні удари руками та ногами по голові та в різні частині тіла і в той час, коли ОСОБА_17 внаслідок значного побиття перестав чинити будь- який опір, проти його волі посадили в автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким відповідно до розподілу функцій керував ОСОБА_7 .

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на досягнення спільної злочинної мети щодо заволодіння майном ОСОБА_17 , запобігаючи можливому швидкому викриттю злочинної діяльності, оскільки на момент викрадення ними ОСОБА_17 поруч знаходились сторонні особи, які могли повідомити про це в правоохоронні органи, діючи відповідно до заздалегідь розробленого ОСОБА_6 плану, який схвалений усіма учасниками групи, на автомобілі марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , викраденого ОСОБА_17 перевезли до безлюдного місця, що знаходилось за межами населеного пункту і було обране учасниками групи як місця для застосування до ОСОБА_17 фізичного насильства та катувань при вимаганні у останнього грошових коштів, отриманих від реалізації нерухомості.

Не припиняючи свої злочинні дії, та не зважаючи на заяви ОСОБА_17 про відсутність у нього грошових коштів, учасники організованої ОСОБА_6 групи ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на чолі з ОСОБА_6 , застосовуючи до ОСОБА_17 фізичне насильство продовжували його протиправне незаконне утримання в лісосмугі неподалік 88 кілометра автошляху «Київ-Одеса», а в подальшому в підвальному приміщенні, домоволодіння АДРЕСА_10 , що належить сім`ї ОСОБА_18 , і було обране для утримання ОСОБА_17 учасниками групи, до 19 години 30 хвилин 28 вересня 2010 року.

Отож, ОСОБА_6 обвинувачується у викраденні людини - ОСОБА_17 , що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, вчинені організованою групою, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.

Крім того, в період викрадення та незаконного утримання ОСОБА_17 , учасники організованої ОСОБА_6 групи, ОСОБА_8 , ОСОБА_19 та ОСОБА_7 переслідуючи злочинний намір, щодо незаконної наживи за рахунок чужого майна, діючи відповідно до заздалегідь розробленого ОСОБА_6 плану, який був схвалений усіма учасниками групи, виконуючи покладені на кожного функції, 27 вересня 2010 року, починаючи з 16 години, після викрадення ОСОБА_17 , періодично наносили останньому побої, спричиняючи фізичне страждання, при цьому вимагали у останнього передати їм грошові кошти, отримані ОСОБА_17 від продажу квартири, відповідно до укладеної 24 вересня 2010 року угоди купівлі-продажу.

В той час, коли ОСОБА_17 після застосування до нього побоїв, в момент викрадення, повідомив, що грошові кошти в нього відсутні, не припиняючи свої злочинні дії та діючи відповідно до розробленого плану, учасники організованої ОСОБА_6 групи в складі ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на чолі з ОСОБА_6 застосовуючи до ОСОБА_17 фізичне насильство, продовжували його протиправне незаконне утримання та застосування побоїв, перевезли до лісосмуги, що неподалік 88 кілометра автошляху «Київ-Одеса», де відповідно до плану мали застосувати до ОСОБА_17 катування спрямоване не подолання волі останнього та передачу ОСОБА_17 на їх вимогу грошових коштів та всіх наявних у нього цінностей.

Зупинивши автомобіль в лісосмугі, що неподалік 88 кілометра автошляху «Київ-Одеса», яке відповідно до розробленого плану, що узгоджений з усіма учасниками групи, було обране для застосування щодо ОСОБА_17 тортур і катування, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 продовжували наносити чисельні удари по голові та різним частинам тіла ОСОБА_17 , при цьому ОСОБА_7 , виконуючи покладену на нього функцію, мотузкою, яку заздалегідь приготували для вчинення злочину, зв`язав руки ОСОБА_17 , таким чином перешкоджаючи йому чинити будь-який опір нападникам.

Перебуваючи у вказаній лісосмугі, учасники організованої ОСОБА_6 групи, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 виконуючи кожен покладені на нього функції, відповідно до розробленого плану, з метою отримання інформації від ОСОБА_17 про місцезнаходження належних йому грошових коштів, застосували до останнього катування, яке виразилось в умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного, морального страждання, що виразилось у введенні стороннього предмету, а саме гумового кийка у пряму кишку кишківника ОСОБА_17 та фіксацію цього факту ОСОБА_7 на відеокамеру мобільного телефону, а також нанесення побоїв, мучення з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі.

Продовжуючи свої злочинні дії, та зважаючи, що при застосуванні будь-яких заходів фізичного насильства та психологічного впливу ОСОБА_17 відмовився передавати кошти та інші цінності, мотивуючи це їх відсутністю, припинили заподіяння останньому страждань, однак усвідомлюючи можливість звернення ОСОБА_17 до правоохоронних органів, продовжили його незаконне утримання та відповідно до розробленого плану, учасники організованої ОСОБА_6 групи, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на чолі з ОСОБА_6 , на автомобілі марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 привезли останнього до підвального приміщення розташованого в домоволодінні АДРЕСА_10 , де стали утримувати всупереч його волі та продовжили застосувати фізичне насильство щоб попередити можливість його втечі.

Так, учасники організованої ОСОБА_6 групи, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану внаслідок застосування фізичного насильства відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 181 д від 27 грудня 2010 року спричинили ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді: дифузний крововилив під тверду мозкову оболонку; дифузний субрахнодальний крововилив; кров в шлуночках мозку; перелом правого рожка під`язикової кістки; переломи ребер справа з пошкодженням легені; переломи ребер зліва; внутрішньочерепна травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного в момент заподіяння; переломи ребер справа з пошкодженням правої легені та правостороннім пневмотораксом мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного в момент заподіяння.

Отож, ОСОБА_6 обвинувачується у вимаганні передачі чужого майна, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_17 , вчинене організованою групою, поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Крім того, 27 вересня 2010 року близько 16 години після викрадення в період незаконного утримання ОСОБА_17 , учасники організованої ОСОБА_6 групи, у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , переслідуючи злочинний намір щодо незаконної наживи за рахунок чужого майна, шляхом вимагання у ОСОБА_17 його передачі, діючи відповідно до заздалегідь розробленого ОСОБА_6 плану, який був схвалений усіма учасниками групи, виконуючи покладені на кожного функції, 27 вересня 2010 року, починаючи з 16 години, після викрадення ОСОБА_17 , періодично наносили останньому побої, спричиняючи фізичне страждання, при цьому вимагали у останнього передати їм грошові кошти, отримані ОСОБА_17 від продажу квартири, відповідно до укладеної 24 вересня 2010 року угоди купівлі-продажу.

В той час, коли ОСОБА_17 після застосування до нього побоїв, в момент викрадення, повідомив, що грошові кошти в нього відсутні, не припиняючи свої злочинні дії та діючи відповідно до розробленого плану, учасники організованої ОСОБА_6 групи в складі ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на чолі з ОСОБА_6 застосовуючи до ОСОБА_17 фізичне насильство продовжували його протиправне незаконне утримання та застосування побоїв, перевезли до лісосмуги, що неподалік 88 кілометра автошляху «Київ-Одеса», де відповідно до плану мали застосувати до ОСОБА_17 катування спрямоване не подолання волі останнього та передачу ОСОБА_17 на їх вимогу грошових коштів та всіх наявних у нього цінностей.

Зупинивши автомобіль в лісосмугі, що неподалік 88 кілометра автошляху «Київ-Одеса», відповідно до розробленого плану, що узгоджений з усіма учасниками групи, було обране для застосування щодо ОСОБА_17 тортур і катування, ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 продовжували наносити чисельні удари по голові та різним частинам тіла ОСОБА_17 , при цьому ОСОБА_7 , виконуючи покладену на нього функцію, мотузкою, яку заздалегідь приготували для вчинення злочину, зв`язав руки ОСОБА_17 таким чином перешкоджаючи йому чинити будь-який опір нападникам.

Перебуваючи у вказаній лісосмугі, учасники організованої ОСОБА_6 групи, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , виконуючи кожен покладені на нього функції, відповідно до розробленого плану, з метою отримання інформації від ОСОБА_17 про місцезнаходження належних йому грошових коштів, застосували до останнього катування, яке виразилось в умисному заподіяні сильного фізичного болю, фізичного, морального страждання, що виразилось у введенні стороннього предмету, а саме гумового кийка у пряму кишку кишківника ОСОБА_17 та фіксацію цього факту ОСОБА_7 на відеокамеру мобільного телефону, а також нанесення побоїв, мучення з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі.

Продовжуючи свої злочинні дії, та зважаючи, що при застосуванні будь-яких заходів фізичного насильства та психологічного впливу ОСОБА_17 відмовився передавати кошти та інші цінності, мотивуючи це їх відсутністю, припинили заподіяння останньому страждань, однак усвідомлюючи можливість звернення ОСОБА_17 до правоохоронних органів продовжили його незаконне утримання та відповідно до розробленого плану, учасники організованої ОСОБА_6 групи, ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на чолі з ОСОБА_6 , на автомобілі марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 привезли останнього до підвального приміщення, розташованого в домоволодінні АДРЕСА_10 , де стали утримувати всупереч його волі та продовжили застосувати фізичне насильство, щоб попередити можливість його втечі.

Так, учасники організованої ОСОБА_6 групи ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , діючи відповідно до заздалегідь розробленого плану внаслідок застосування фізичного насильства відповідно до висновку судово-медичної експертизи №181 д від 27 грудня 2010 року спричинили ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді: дифузний крововилив під тверду мозкову оболонку; дифузний субрахнодальний крововилив; кров в шлуночках мозку; перелом правого рожка під`язикової кістки; переломи ребер справа з пошкодженням легені; переломи ребер зліва; внутрішньочерепна травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного в момент заподіяння; переломи ребер справа з пошкодженням правої легені та правостороннім пневмотораксом мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного в момент заподіяння.

Отож, ОСОБА_6 обвинувачується у катуванні, тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю, шляхом нанесення побоїв, з метою примусити ОСОБА_17 вчинити дії, що суперечать його волі, в тому числі отримати від нього відомості, вчинені організованою групою, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 127 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 28 вересня 2010 року близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Біла Церква, Київської області, запропонував ОСОБА_20 , якому розповів про обставини вчинених щодо ОСОБА_17 злочинів, надати послуги водія для перевезення потерпілого ОСОБА_17 з м. Біла Церква Київської області в смт. Рокитне Київської області на автомобілі марки «CHERY SQR7130S12KIMO», реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким ОСОБА_9 керує на підставі доручення з метою зміни місця утримування потерпілого. За попередньою домовленістю ОСОБА_9 приїхав до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: будинок АДРЕСА_10 , де на нього чекав ОСОБА_21 та ОСОБА_10 , відносно якого виділені матеріали в окреме провадження.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , будучи обізнаними про наміри ОСОБА_6 , погодились надати йому допомогу у перевезенні та подальшому переховуванні ОСОБА_17 в іншому сховищі. Домовившись про вищевказані дії, ОСОБА_9 , виконуючи функцію водія, сів за кермо вищевказаного автомобіля, ОСОБА_10 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_6 із застосуванням фізичної сили помістив потерпілого на заднє сидіння вказаного автомобіля, сів поруч, контролюючи поведінку та фізичні русі та можливості рухи останнього з метою обмежити його у вільному чинити опір.

Так, 28 вересня 2010 року близько 20 год.00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в автомобілі марки «CHERY SQR7130S12KIMO», реєстраційний номер НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_9 , рухаючись по автодорозі з м. Біла Церква в напрямку смт. Рокитне Київської області, під час словесної суперечки з приводу вимагання грошей та катування вчинених раніше щодо ОСОБА_17 наніс останньому чисельні потужні удари ліктем правої руки в обличчя та верхню частину грудної клітини.

B цей час ОСОБА_6 , розуміючи наслідки можливого звернення потерпілого за допомогою до правоохоронних органів, вирішив позбавити ОСОБА_17 життя. ОСОБА_9 , усвідомлюючи наміри ОСОБА_6 , а саме вчинення умисного вбивства ОСОБА_17 , продовжував керувати транспортним засобом під час злочинних дій ОСОБА_6 , а ОСОБА_22 знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобіля. ОСОБА_6 , не зупиняючи своїх злочинних дій, продовжував наносити удари ОСОБА_17 протягом всього часу, який займав шлях від м. Біла Церква Київської області до с. Шкарівка Білоцерківського району Київської області. Рухаючись на узбіччі автодороги, що сполучає с. Шкарівка та с. Черкас Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_9 за домовленістю з ОСОБА_6 зупинив автомобіль для продовження нанесення ударів потерпілому за межами салону автомобіля. Тоді, за спільною узгодженістю дій, ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_10 вдвох з метою позбавити ОСОБА_17 життя та уникнення відповідальності за вчинення вимагання, катування останнього, витягнули ОСОБА_17 за руки та ноги з салону автомобіля та поклали на землю, обличчям до гори. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , разом з ОСОБА_10 , діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_17 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне позбавлення життя ОСОБА_17 та усвідомлюючи свої злочинні дії і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді смерті останнього, з метою уникнення відповідальності за вчинення вимагання, катування останнього, тобто приховання інших злочинів, до чітко розподілених ролей, нанесли потерпілому ОСОБА_17 чисельні удари руками та ногами по голові та тулубу в життєво важливі органи, усвідомлюючи, що позбавляють потерпілого життя. Під час позбавлення життя ОСОБА_17 ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , чітко усвідомлюючи свою роль у вказаному злочині, сприяв його вчиненню, що виразилось у наданні транспортного засобу для перевезення потерпілого, перебував поруч під час позбавлення життя потерпілого, сприяючи своєю присутністю та надаючи впевненості ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в їх злочинних діях.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_17 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: дифузного крововиливу під тверду мозкову оболонку; дифузного субрахнодального крововиливу; кров в шлуночках мозку; перелому правого ріжка під`язикової кістки; перелому ребер справа з пошкодженням легені; перелому ребер зліва.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 181 д від 27 грудня 2010 року внутрішньочерепна травма, яка потягла за собою смерть ОСОБА_17 має ознаки тяжкого тілесного пошкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння; переломи ребер справа з пошкодженням правої легені та правостороннім гемотораксом мають ознаки тяжкого тілесного пошкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння; смерть ОСОБА_17 настала внаслідок внутрішньочерепної травми з крововиливом під оболонки головного мозку.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 7/к від 28 лютого 2017 року смерть ОСОБА_17 настала внаслідок внутрішньочерепної травми у вигляді крововиливів в м`які тканини обличчя, голови, під мозкові оболонки та в шлуночки головного мозку.

Зазначена травма має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Характер даної травми вказує на вкрай низку ймовірність збереження життя постраждалому навіть при наданні йому з її приводу своєчасної спеціалізованої (нейрохірургічної) медичної допомоги.

Впевнившись у тому, що ОСОБА_17 перестав подавати ознаки життя ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завантажили тіло потерпілого ОСОБА_17 в салон автомобіля, поклали на підлогу поруч з заднім сидінням та поїхали у напрямку с. Богатирка Ставищенського району Київської області, де прослідували до ставку, що знаходиться між с. Іванівка та с. Богатирка Ставищенського району Київської області, де позбавились трупа ОСОБА_17 , викинувши його у воду.

Отож, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині ОСОБА_17 , вчиненого щодо викраденої людини, з метою приховання іншого злочину та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за таких обставин.

28 вересня 2010 року близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Біла Церква, Київської області, запропонував ОСОБА_20 , якому розповів про обставини вчинених щодо ОСОБА_17 злочинів, надати послуги водія для перевезення потерпілого ОСОБА_17 з м. Біла Церква Київської області в смт. Рокитне Київської області на автомобілі марки «CHERY SQR7130S12KIMO», реєстраційний номер НОМЕР_4 , яким ОСОБА_9 керує на підставі доручення з метою зміни місця утримування потерпілого. За попередньою домовленістю ОСОБА_9 приїхав до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: будинок АДРЕСА_10 , де на нього чекав ОСОБА_21 та ОСОБА_10 , відносно якого виділені матеріали в окреме провадження.