Решение № 138320086, 20.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4550/26

Провадження №2/442/2032/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання - Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить на підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № CL-154129 від 06.12.2018 в розмірі 46 464 грн 74 коп. та судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що 06.12.2018 між ОСОБА_1 та АТ „Кредобанк" був укладений Кредитний договір № CL-154129, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 21 150 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Вказує, що позивачу перейшло право вимоги до відповідача, сума заборгованості відповідача становить 46 464 грн 74 коп., з них: 20 924 грн 69 коп. - сума заборгованості за кредитом, 25 540 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились. Представник позивача у поданій позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про розгляд справи за останнім відомим місцем проживання. За таких обставин суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.12.2018 між АТ „Кредобанк" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-154129.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов?язувався надати позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.3 договору встановлено строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 05.12.2023. Сума виданого кредиту складає 21 150 грн. Процентна ставка: фіксована та складає 69,99% річних.

Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.

Встановлено також, що 06.12.2018 ОСОБА_1 підписала також паспорт споживчого кредиту, який містить повну інформацію щодо основних умов кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту.

Банк належним чином виконав свій обов?язок щодо надання позичальнику кредиту, надавши суму 21 150 грн на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується копією меморіального ордеру № 69243737 від 06.12.2018.

Судом також досліджено виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком штрафних санкцій по простроченій заборгованості заборгованості за договором кредиту № CL-154129 від 06.12.2018 розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 46 464 грн 74 коп., з них: 20 924 грн 69 коп. - сума заборгованості за кредитом, 25 540 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками.

25.06.2021 між Акціонерним товариством „Кредобанк" та ТОВ „ФК „Приватні інвестиції" було укладено договір факторингу № 250621/1, за умовами якого сторони погодили, що Акціонерне товариство „Кредобанк" передало (відступило) ТОВ „ФК „Приватні інвестиції" за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ „ФК „Приватні інвестиції" прийняло належні АТ „Кредобанк" права вимоги до боржників.

Згідно з додатком № 1 до Договору факторингу № 250621/1 ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором № CL-154129 від 06.12.2018.

Також судом досліджено платіжне доручення № 2 від 25.06.2021.

29.06.2021 ТОВ „ФК „Приватні інвестиції" направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні та відступлення права грошової вимоги.

25.07.2025 ТОВ „ФК „Приватні інвестиції" направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення-вимогу про погашення заборгованості.

Ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України „Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За змістом статті 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та 04.07.2018 (справа №310/11534/13-ц), в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 (справа №300/438/18).

Отже, АТ „Кредобанк" свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 21 150 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яку останнім вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та в кредитному договорі.

В свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за Кредитним договором № CL-154129 від 06.12.2018.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій по простроченій заборгованості заборгованості за договором кредиту № CL-154129 від 06.12.2018 розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 46 464 грн 74 коп., з них: 20 924 грн 69 коп. - сума заборгованості за кредитом, 25 540 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, зважаючи на те, що до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" фактично перейшло право вимоги за Кредитним договором № CL-154129 від 06.12.2018, а також, враховуючи те, що у відповідача дійсно вбачається заборгованість за вищевказаним кредитним договором, доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" заборгованість за Кредитним договором № CL-154129 від 06.12.2018 в розмірі 46 464 грн 74 коп., з них: 20 924 грн 69 коп. - сума заборгованості за кредитом, 25 540 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" заборгованість за Кредитним договором № CL-154129 від 06.12.2018 в розмірі 46 464 (сорок шість тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 74 коп., з них: 20 924 грн 69 коп. - сума заборгованості за кредитом, 25 540 грн 05 коп. - сума заборгованості за відсотками, - судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7; ідентифікаційний код: 37356981; e-mail: info@smartlex.in.ua; тел. 380503385061).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст судового рішення складено 20.07.2026.

Суддя Ю.С. Кучаковський