Решение № 138319552, 20.07.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2465/26

Провадження № 2/740/2016/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Дударця Д.В.,

за участю секретаря Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 22.03.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 808198980 на суму 15 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» належним чином виконало свої зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 000,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер, що підтверджується платіжним дорученням.

27.05.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/37 (далі - Договір факторингу 1).

Відповідно до Реєстру прав вимог б/н від 27.05.2025 до Договору факторингу 1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача.

04.12.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/1225-01 (далі - Договір факторингу 2).

Згідно з Реєстром прав вимог № 2 від 04.12.2025 до Договору факторингу 2 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором. Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 53 313,00 грн, яка складається з: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 913,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 900,00 грн - заборгованість за комісією; 7 500,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Зазначена сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.12.2025 - 18.03.2026.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах цього позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 45 813,00 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 808198980 від 22.03.2025 у загальному розмірі 45 813,00 грн; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у сумі 2 662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

У поданому до суду через систему «Електронний суд» відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 зазначила, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що саме з нею було укладено кредитний договір № 808198980, оскільки матеріали позовної заяви містять посилання на різні одноразові ідентифікатори.

Зауважила, що у справі відсутня банківська виписка банку-емітента картки про зарахування 15 000 грн, а надане платіжне доручення та відповідна довідка не є належним доказом перерахування коштів на її рахунок. Крім того існують суперечності щодо строку, на який укладено кредит, так як згідно з розрахунком первісного кредитора строк кредитування становить 30 днів, а у паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» зазначено - до 1826 днів із дисконтним періодом 30 днів, з можливістю продовження та поновлення.

Наголосила на тому, що позивач не надав детального розрахунку заборгованості, підстав зміни процентної ставки з посиланням на пункти договору та доказів пролонгації договору після завершення первинного строку кредитування. З наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що реальна річна процентна ставка за договором становить 2 200,74%, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за базовою процентною ставкою визначена у розмірі 284 322,00 грн, що свідчать про надзвичайно високий рівень фінансового навантаження на споживача.

Вважала, що заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 29 913,00 грн майже вдвічі перевищує суму основного боргу - 15 000,00 грн, що саме по собі свідчить про очевидну неспівмірність заявлених вимог. Проти стягнення з неї комісії за договором у розмірі 900 грн заперечила з посиланням на те, що позивачем не доведено за яку саме послугу вона була нарахована. Крім того банк не заявляє вимогу про стягнення штрафу в сумі 7 500 грн, зараховуючи його у суму боргу.

Звертала увагу, що розрахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не є первинним документом, оскільки не містить банківських операцій, не доводить право ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» самостійно продовжувати нарахування процентів після набуття права вимоги. При цьому позивачем не надано належних і допустимих доказів переходу права вимоги, законність заявленої до стягнення суми саме у розмірі 45 813,00 грн, а також повідомлення її як боржника про таке відступлення.

Просила врахувати, що її чоловік проходить службу у підрозділі ДСНС у Чернігівській області та був залучений до виконання завдань із захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, зокрема під час ліквідації наслідків удару на території Нафтобази ТОВ ВКФ «Агронафтопродукт», що підтверджується витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №22025270000000173 від 15.09.2025, де його визнано потерпілим, тому на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині звільнення від сплати відсотків, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, просила у задоволенні позову ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та стягненні 7 000,00 грн витрат на професійну відмови в позові, а судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до наданої до суду через систему «Електронний суд» відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_2 зауважила, що паспорт споживчого кредиту до Договору № 808198980 від 22.03.2025 підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 7227, а Кредитний договір № 808198980 від 22.03.2025 - одноразовим ідентифікатором VFMF, які було направлено на номер її мобільного телефону, зазначений в Заявці на отримання грошових коштів. Підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», в якій зазначено особисті дані позичальника. Надані позивачем витяги з Реєстру прав вимоги до Договорів факторингу № МВ-ТП/37 від 27.05.2025 та № 04/1225-01 від 04.12.2025 оформлені належними чином та підтверджують факт переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 808198980 від 22.03.2025 від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та в подальшому до позивача. При цьому неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань.

Зазначила, що переказ коштів у загальній сумі 15 000,00 грн на картковий рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням № 50d4f960-11bd-460b-bab2-59a8cdb5edea від 22.03.2025. Будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок ОСОБА_1 не надано.

Звертала увагу суду, що строк дії Кредитного договору визначено в п. 3.1., згідно з яким строк Дисконтного періоду користування становить 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

За період з 22.03.2025 до 21.04.2025 нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося за Дисконтною процентною ставкою 0,20 відсотків від суми Кредиту, визначеною п. 8.7.1., за такою формулою: 15 000,00 * 0,20 / 100 = 30,00 грн на день.

Надалі за період з 22.04.2025 до 17.10.2025 нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося згідно з п. 8.7.2. Договору за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків у день від суми Кредиту за такою формулою: 15 000,00 * 0,98 / 100 = 147,00 грн на день.

На підставі п. 12.4. Договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин стверджувала про наявність правових підстав для стягнення процентів за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (згідно з ст. 625 ЦК України). Поряд з цим з відповідача підлягає стягненню комісія у розмірі 900,00 грн, яка нараховується відповідно до п. 8.5. за надання першого Траншу за цим Договором, а вимог про стягнення штрафних санкцій не заявлено. При цьому сума правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн пропорційна виконаній роботі Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери».

Крім того зауважила, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її чоловік, який є сержантом служби цивільного захисту ДСНС України, має статус військовослужбовця, тому положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до неї не застосовуються.

З урахуванням наведеного, просила суд позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити в повному обсязі, а судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду через «систему Електронний суд», відповідачем ОСОБА_1 зазначено, що позивачем не доведено правомірність нарахування процентів після закінчення строку кредитування, підстав для стягнення заборгованості за договором у розмірі 45 813,00 грн, а також реального понесення витрат на правничу допомогу. Вважала, що позиція представника позивача про неможливість застосування до неї пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не враховує реальних обставин служби в умовах воєнного стану. Таким чином у задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.

Згідно з наданими до суду через систему «Електронний суд» додатковими поясненнями представник позивача ОСОБА_2 просила суд позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити в повному обсязі, а судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

У запереченнях на додаткові пояснення, які надійшли до суду через систему «Електронний суд», відповідач ОСОБА_1 просила визнати недоведеним факт отримання нею кредитних коштів; у задоволенні позову ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», стягненні процентів після завершення строку кредитування, а також витрат на правничу допомогу просила відмовити.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 17.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та витребувано докази, що містять банківську таємницю.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за її клопотанням, яке вона може подати в строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 29.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребуванні доказів.

Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.03.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 808198980, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором VFMF (а.с. 31 зворот - 43).

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 зазначеного Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит товариству з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Пунктом 2.2 Договору визначено, що загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 15 000 грн 00 коп. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів.

Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування становить 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 7.1 розділу 7 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 21.04.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

Протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (пункти 7.4.1, 7.4.2 Договору).

Умовами п. 8.3 Договору сторонами погоджено, що базова процентна ставка становить 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 900 грн 00 коп. (п. 8.5).

За період від 22.03.2025 до 21.04.2025 (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 79,59 % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,20 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 73,00 відсотків річних ( п. 8.7.1 Договору).

За положеннями п. 11.1 розділу 11 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

Відповідно до пункту 5.1 Договору кожен окремий транш за цим договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5355-28ХХ-ХХХХ-8727.

Також відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора 7227 підписано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», в якому остання підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 29 зворот - 31).

До матеріалів позовної заяви долучено правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (для фізичних осіб-споживачів фінансових послуг) в редакції з 01 січня 2024 року.

Згідно з платіжним дорученням № 50d4f960-11bd-460b-bab2-59a8cdb5edea від 22.03.2025 товариство ініціювало переказ грошових коштів за кредитним договором № 808198980 від 22.03.2025 шляхом безготівкового зарахування через платіжного провайдера у сумі 15 000,00 грн на платіжну картку № 5355-28ХХ-ХХХХ-8727 (а.с. 63).

Належність відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 та перерахування на картку коштів підтверджується інформацією АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» від 09.06.2026 № КНО-07.8.5/9826 БТ, наданою на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2026, відповідно до якої 22.03.2025 на карту ОСОБА_1 було зараховано 15 000,00 грн.

27.05.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №MB-TП/37, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 27.05.2025 до Договору факторингу №MB-TП/37 від 27.05.2025 від товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 808198980 від 22.03.2025 у загальному розмірі 32 292,00 грн.

Як вбачається з протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з Реєстру прав вимог від 27.05.2025 Клієнт передав, а Фактор прийняв за Реєстром прав вимоги до боржників у кількості 1 571 осіб. Загальна сума заборгованості, переданої за Реєстром, становить 15 169 690,83 грн.

Судом також встановлено, що 04.12.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/1225-01, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 до Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача за договором № 808198980 від 22.03.2025 у загальному розмірі 53 313,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 760 від 15.12.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» за відступлення права вимоги за договором факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 перерахувало на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» 4 905 000,89 грн.

04.06.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомило ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору № 808198980 від 22.03.2025 та необхідність сплати заборгованості за договором.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 808198980 від 22.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить: 53 313,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 913,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 900,00 грн - заборгованість за комісією; 7 500,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

При цьому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 808198980 від 22.03.2025 у розмірі 45 813,00 грн, яка складається з: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 29 913,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 900,00 грн - заборгованість за комісією.

Норми права, які були застосовані судом

За правилами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимогам ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно - правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно - цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Мотивована оцінка та висновки суду

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, договір кредитної лінії № 80819880 від 22.03.2025 відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора VFMF.

Зазначений договір містить особисті дані відповідача, зокрема її РНОКПП, паспортні дані, адресу місця проживання та номер мобільного телефону.

Отже, наведене безумовно свідчить про те, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При цьому, вимог про визнання договору кредитної лінії № 80819880 від 22.03.2025 недійсним (неукладеним) не заявлено.

22.03.2025 відповідач також підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ».

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази, які підтверджують факт укладення між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» договору кредитної лінії № 80819880 від 22.03.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 15 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 50d4f960-11bd-460b-bab2-59a8cdb5edea та інформацією АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» від 09.06.2026 № КНО-07.8.5/9826 БТ, наданою на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2026.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками

Відповідно до пункту 2.2 загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 15 000 грн 00 коп.

Згідно з п. 3.1 Договору строк Дисконтного періоду користування становить 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду (п. 3.2 Договору).

За положеннями п. 3.3 Договору для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 900,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних Пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет (п. 3.1 Договору).

Також сторонами погоджено, що базова процентна ставка становить 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п. 8.3 Договору).

За період від 22.03.2025 до 21.04.2025 (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 79,59 % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,20 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 73,00 відсотків річних ( п. 8.7.1 Договору).

Згідно з п. 8.7.2 Договору у разі, якщо Позичальник вчинить, описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 21.04.2025 Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору після закінчення дисконтного періоду 21 квітня 2025 року, шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав (зокрема неустойки), а також докази, що Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду (п. 3.2 Договору).

З огляду на вищевикладене період нарахування відсотків становить з 22.03.2025 до 21.04.2025, тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками після 21 квітня 2025 року.

Водночас, як вбачається із розрахунку заборгованості, товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНІНАНСОВА ДОПОМОГА» та товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» після закінчення дисконтного періоду, що фактично є закінченням строку кредитування, відповідно п. 8.7.2. продовжував нараховувати проценти за процентною ставкою 0,98 % за кожен день користування кредитом.

З наведеного слідує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом обмежене умовами самого кредитного договору, у такому випадку, нарахування відсотків могло відбуватись лише протягом 30 днів, визначених п. 3.1 Договору, а саме за період з 22.03.2025 до 21.04.2025.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» процентів за користування кредитом після 21.04.2025, тобто поза межами строку кредитування.

Отже заборгованість відповідача за несплаченими процентами за кредитним договором № 80819880 від 22.03.2025 слід обчислювати за період з 22.03.2025 до 21.04.2025 (30 днів п.1.7 договору), що становить 900 грн (15 000,00 грн * 0,20%*30 днів).

Щодо комісії за видачу кредиту

За змістом Договору лінії № 80819880 від 22.03.2025 сторони погодили комісію за надання кредиту в розмірі 900,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в тому числі і в судовому порядку).

Отже, посилання відповідача на нікчемність комісії за надання кредиту є безпідставним та спростовується з мотивів, наведених вище.

Суд також відхиляються доводи відповідача щодо нарахування до стягнення позивачем штрафних санкцій (пені, штрафи), оскільки з позову вбачається, що позивачем не заявлено вимог про стягнення штрафних санкцій за спірним договором кредитної лінії.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Факт переходу до позивача прав вимоги за зазначеним кредитним договором до боржника ОСОБА_1 підтверджується відповідними договорами факторингу, складеними на їх виконання актами прийому-передачі Реєстру боржників, Реєстрами боржників, протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з Реєстру прав вимог та платіжною інструкцією про оплату за відступлення прав вимоги за договором факторингу.

Також за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Докази сплати заборгованості за кредитними договорами жодному із кредиторів у матеріалах справи відсутні.

Щодо застосування положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і наразі триває.

Відповідач на підтвердження своїх аргументів щодо наявності у неї права на отримання пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», надала суду у якості доказів службове посвідчення чоловіка ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 11.09.2023, з якого вбачається, що він є пожежним-рятувальником сержантом служби Цивільного захисту 16 ДПРЧ (м. Ніжина) 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області; витяг з ЄРДР та відповідь слідчого СВ УСБУ в Чернігівській області від 09.10.2025, з яких слідує, що його визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 22025270000000173 від 15.09.2025 з попередньою кваліфікацією ч.1 ст. 438 КК України, акт № 8 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 14.09.2025.

Національний банк України у своєму листі від 2 вересня 2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Зазначені документи можуть видаватися родинам військовозобов`язаних та резервістів для пред`явлення їх за місцем вимоги.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Однак відповідачем не надано доказів на підтвердження того факту, що її чоловік ОСОБА_3 є військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, чи військовослужбовцем під час дії особливого періоду, який брав або бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, який перебував або перебуває безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. А також, відповідачем не надано доказів, що вона зверталася до первісних кредиторів, чи позивача, ставила їх до відома, що має пільги та подавала відповідні документи і клопотання про не нарахування відсотків.

Для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року 322/2/7142. На зазначені пільги мають право лише мобілізовані позичальники. Про це зауважував у своїй постанові від 4 вересня 2024 року Верховний Суд у справі 426/4264/19.

З огляду на наведене, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у сумі 16 800 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 900,00 грн - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом та 900,00 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу

За положеннями статті 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 з адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду №25771517557 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.10.2018, довіреність від 12.02.2026. Загальна вартість послуг відповідно до наданих документів становить 7 000 гривень.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів у цій справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування, є співмірним із обсягом наданих послуг.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, ціна позову становила 45 813,00 грн, позов задоволено на суму 16 800,00 грн, тобто на 36,67 % (16 800,00 грн х 100 : 45 813,00 грн), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 976,30 грн (2 662,40 грн х 36,67 %) судового збору.

Крім того, з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 36,67 %, то до стягнення підлягає 2 566,90 грн (7 000 грн х 36,67 %) витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10, 76, 133, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 207, 512, 514, 517, 526, 598, 599, 610, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1077, 1078, 1081 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 808198980 від 22.03.2025 у загальному розмірі 16 800 (шістнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 976 (дев`ятсот сімдесят шість) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 566 (дві тисячі п`ятсот шістдесят шість) гривень 90 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163 юридична адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ