Постановление суда № 138317568, 14.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 4-с/754/12/26

Справа № 754/19355/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2026 року Деснянський районний суд міста Києвав складі:

Головуючого - судді Галась І.А.,

при секретарі - Кирилова А.А.

у відсутності сторін

розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18 грудня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 та скасувати зазначений розрахунок.

Скарга обґрунтована тим, На примусовому виконанні у Святошинському відділі ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, відкрите на виконання виконавчого листа №754/19355/13-ц виданого 04.11.2024 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ? частини від усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 07.11.2013 року до досягнення донькою повноліття.

Тривалий час ОСОБА_2 сплачував аліменти на утримання доньки в добровільному порядку. 18.09.2018 року ОСОБА_2 подав відповідну заяву до бухгалтерії за місцем своєї роботи і аліменти стягувались щомісячно з його заробітної плати.

У листопаді 2024 року стягувач звернулась до Святошинського районного відділу ДВС м. Київ Головного ТУЮ в м. Києві із заявою про примусове стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки та просила стягнути аліменти за попередній період.

18.12.2025 року старшим державним виконавцем видано Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, який ОСОБА_2 був отриманий 27.12.2025 року, що підтверджується копією конверту з штрихкодом R067061894486 та роздруківкою з сайту Укрпошти щодо отримання поштового відправлення з вказаним штихкодом.

Згідно вказаного Розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за період з листопада 2013 року по грудень 2025 року становить 172099,04 грн.

ОСОБА_2 з вказаним розрахунком не погоджується, вважає його таким, що складений з порушенням положень ч.1 ст. 194 Сімейного кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

Як вбачається з оскаржуваного Розрахунку, всупереч положенням зазначеної норми, державним виконавцем стягнуто аліменти за період, що перевищує десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання: ОСОБА_5 звернулась до виконавчої служби із виконавчим листом у листопаді 2024 року, отже аліменти за минулий період можуть бути стягнути починаючи з листопада 2014. Однак, державним виконавцем заборгованість ОСОБА_2 по аліментах у виконавчому провадженні визначена з листопада 2013 року, чим порушив його права.

ОСОБА_2 в розшуку та/чи за кордоном не перебував, отже відсутні підстави, визначені ч.2 ст. 194 СК України, за яких може бути стягнуто аліменти за більш тривалий, ніж визначено частиною першою ст. 194 СК України.

За таких обставин Розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів у ВП НОМЕР_2 є незаконним і підлягає скасуванню.

09 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником заявника ОСОБА_2 - адвокатом Бойчук Н.П. подано письмові пояснення до скарги, в яких зазначено, що державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 18 грудня 2025 року не було повною мірою враховано добровільно сплачені ОСОБА_2 аліменти за період з 2013 по 2016 роки, що підтверджується копіями платіжних документів, доданими до пояснень. Представник заявника вказувала, що зазначені обставини є додатковою підставою для задоволення скарги, та просила суд врахувати наведені доводи і долучені докази під час її розгляду.

23 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником стягувача ОСОБА_5 - адвокатом Сидоровою Ю.В. подано до суду додаткові письмові пояснення щодо скарги, в яких вона просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 з наступного.

У поданих поясненнях представник стягувача зазначила, що оскаржуваний розрахунок заборгованості не підлягає скасуванню в цілому, оскільки навіть у разі наявності підстав для коригування окремого періоду це не свідчить про незаконність усього розрахунку. Також представник стягувача вказувала, що боржником обрано неналежний спосіб захисту, оскільки він не звертався до державного виконавця із заявою про проведення перерахунку заборгованості, а надані ним квитанції були долучені до матеріалів виконавчого провадження вже після складення оскаржуваного розрахунку. Крім того, представник стягувача звернула увагу суду на незалучення стягувача до участі у справі та просила відмовити у задоволенні скарги.

24 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником стягувача ОСОБА_5 - адвокатом Сидоровою Ю.В. подано клопотання про витребування доказів. У клопотанні представник просила витребувати у Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3.

Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 02.03.2026 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавче провадження НОМЕР_2.

02 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником заявника ОСОБА_2 - адвокатом Бойчук Н.П. подано клопотання, в якому вона просила суд дослідити матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3 в електронному вигляді.

В судове засідання, скаржник та заінтересовані особи до суду не з`явились, повідомлялись про час і місце розгляду справи у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Дслідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, витребувані судом, перевіривши доводи скарги, письмових пояснень учасників справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

За змістом статей 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний здійснювати примусове виконання судових рішень у спосіб та в порядку, визначених законом, своєчасно, повно і неупереджено вчиняти виконавчі дії, а також правильно визначати розмір заборгованості за виконавчими документами.

Частиною першою статті 194 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Лише за наявності обставин, визначених частиною другою цієї статті, аліменти можуть бути стягнуті за більш тривалий період.

Судом встановлено, що 18.12.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого заборгованість визначена за період з листопада 2013 року по грудень 2025 року.

Разом із тим, як убачається з матеріалів виконавчого провадження, виконавчий лист №754/19355/13-ц був пред`явлений до примусового виконання у листопаді 2024 року.

Відтак, з урахуванням положень частини першої статті 194 Сімейного кодексу України державний виконавець мав право здійснювати розрахунок заборгованості за минулий час не більше ніж за десять років, що передували пред`явленню виконавчого документа до виконання, тобто починаючи з листопада 2014 року.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що у даному випадку були наявні обставини, передбачені частиною другою статті 194 Сімейного кодексу України, які б надавали державному виконавцю право визначати заборгованість за більш тривалий період.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що при складанні розрахунку заборгованості державним виконавцем не були враховані здійснені боржником платежі зі сплати аліментів за період з 2013 по 2016 роки, що підтверджується дослідженими судом матеріалами виконавчого провадження та наявними у справі копіями платіжних доручень. Оже, державним виконавцем не було враховано всі фактичні платежі, здійснені боржником, що призвело до невірного визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів.

Суд критично оцінює доводи представника стягувача щодо відсутності підстав для задоволення скарги, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Посилання представника стягувача на те, що боржником обрано неналежний спосіб захисту, є безпідставними, оскільки відповідно до статті 447 ЦПК України саме судовий контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця є належним способом захисту прав сторін виконавчого провадження.

Також суд відхиляє доводи представника стягувача про те, що квитанції були подані після складення оскаржуваного розрахунку, оскільки під час розгляду справи встановлено, що державним виконавцем не було враховано документи, які мають істотне значення для правильного визначення розміру заборгованості, унаслідок чого оскаржуваний розрахунок не відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення .

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме порушення державним виконавцем вимог частини першої статті 194 Сімейного кодексу України при визначенні періоду нарахування заборгованості, а також неврахування здійснених боржником платежів при проведенні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо складання розрахунку заборгованості від 18.12.2025 року є неправомірними, а скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 89, 247, 258-261, 447-451 ЦПК України, статтями 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 194 Сімейного кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Святошинському відділі ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Семенова Олександра Олександровича в частині проведеного розрахунку заборгованості по аліментам від 18.12.2025 року у виконавчому провадженню № НОМЕР_3 в ході примусового виконання виконавчого листа №754/19355/13-ц виданого 04.11.2024 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ? частини від усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 07.11.2013 року до досягнення донькою повноліття;

Скасувати розрахунок заборгованості по аліментам від 18.12.2025 року у виконавчому провадженню № НОМЕР_3 в ході примусового виконання виконавчого листа №754/19355/13-ц виданого 04.11.2024 року Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів (заробітку) щомісячно, починаючи з 07.11.2013 року до досягнення донькою повноліття.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.А.Галась