Решение № 138316549, 17.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/369/26

Провадження №2/338/581/26

17 червня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Микитюк А.П.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту не обліковану електроенергію, -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 13500,23 грн вартості необлікованої електричної енергії, а також понесених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ "Прикарпаттяобленерго" є оператором системи розподілу електричної енергії на території Івано-Франківської області та надає послуги з розподілу електричної енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

24 липня 2024 року електропостачання до вказаного житлового будинку було припинено у зв`язку із наявною заборгованістю за спожиту електричну енергію.

25 серпня 2025 року представниками АТ "Прикарпаттяобленерго" у присутності ОСОБА_2 проведено обстеження схеми живлення та обліку електричної енергії у вказаному житловому будинку, за результатами якого складено акт про порушення № 093884.

В акті зафіксовано самовільне безоблікове підключення струмоприймачів споживача до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку після припинення електропостачання, а саме необлікований накид на проводи повітряної лінії перекидку між опорою № 94 і кронштейном до безоблікової розетки. ОСОБА_2 підписав акт про порушення без зауважень.

Згідно з інформацією Хмелівського старостинського округу ОСОБА_2 фактично проживає у вказаному житловому будинку без реєстрації місця проживання, є чоловіком голови домогосподарства ОСОБА_3 та батьком дітей, які проживають у цьому домогосподарстві.

24 вересня 2025 року відповідачу направлено повідомлення про проведення 27 жовтня 2025 року засідання комісії з розгляду акта про порушення № 093884 від 25 серпня 2025 року.

27 жовтня 2025 року комісією Центру обліку електричної енергії «Південний» АТ «Прикарпаттяобленерго» за відсутності належним чином повідомленого відповідача розглянуто акт про порушення та прийнято рішення провести розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії відповідно до пункту 8.4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 10 липня 2025 року дати останнього контрольного огляду, до 25 серпня 2025 року дати виявлення порушення.

Відповідно до розрахунку обсяг необлікованої електричної енергії за зазначений період становить 1166 кВт·год, а її вартість 13 500,23 грн.

28 жовтня 2025 року відповідачу направлено протокол засідання комісії № 87, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і рахунок на її оплату. 2 грудня 2025 року відповідачу направлено претензію. Проте заборгованість ним не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала з викладених підстав та просила його задовольнити. Не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, інших актів цивільного законодавства та умов зобов`язання.

Частиною другою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» до правопорушень на ринку електричної енергії віднесено, зокрема, крадіжку електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики та споживання електричної енергії без приладів обліку.

Взаємовідносини між операторами систем розподілу та споживачами електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ на споживача покладено обов`язок не допускати безоблікового використання електричної енергії, відшкодовувати збитки, завдані оператору системи у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії, та не здійснювати несанкціонований відбір електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень Правил, у тому числі факту безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення оформлюється акт про порушення. Акт складається у присутності споживача, його представника або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт, та підписується особами, які брали участь у перевірці.

Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією оператора системи, а рішення комісії оформлюється протоколом.

Пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі належним чином складеного акта про порушення у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії у разі самовільного підключення з порушенням схеми обліку здійснюється за правилами пункту 8.4.13 ПРРЕЕ.

Суд враховує, що акт про порушення складено 25 серпня 2025 року, а розглянуто комісією 27 жовтня 2025 року. Водночас строки, передбачені відповідними абзацами пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, зокрема строк розгляду акта про порушення, зупинені на період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування відповідно до постанови НКРЕКП від 20 квітня 2022 року № 393. Отже, розгляд акта комісією 27 жовтня 2025 року не є підставою для визнання його недійсним.

Акт про порушення № 093884 містить опис виявленого порушення, схему самовільного підключення, необхідні вихідні дані для проведення розрахунку, відомості про місце та спосіб підключення. Акт підписаний відповідачем без будь-яких зауважень.

Відповідач фактично проживає у будинку, в якому виявлено самовільне підключення, допустив представників оператора системи до проведення перевірки та підписав акт саме як споживач. Доказів того, що електричну енергію споживала інша особа або що зазначене в акті самовільне підключення було відсутнє, відповідач суду не надав.

Відсутність оформленого права власності на житловий будинок сама собою не спростовує факту фактичного користування відповідачем цим житлом та споживання ним електричної енергії. Визначальними у цій справі є встановлені докази фактичного проживання відповідача за адресою об`єкта, його присутність під час перевірки та підписання ним акта без зауважень.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що акт про порушення є доказом, який підлягає оцінці судом під час вирішення спору про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, а суд повинен перевірити дійсність акта, дотримання порядку його складення та обґрунтованість проведеного на його підставі нарахування.

Наданий позивачем розрахунок здійснено за період із 10 липня 2025 року до 25 серпня 2025 року, тобто від дати останнього контрольного огляду до дати виявлення порушення, виходячи з допустимого тривалого струму проводу, часу використання самовільного підключення та тарифів, чинних у відповідні розрахункові періоди.

Обсяг необлікованої електричної енергії визначений у розмірі 1166 кВт·год. Розрахунок відповідачем не спростований, власного контррозрахунку чи доказів неправильності вихідних даних, застосованих оператором системи, суду не надано.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт безоблікового використання електричної енергії відповідачем та наявність підстав для стягнення з нього на користь позивача вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 13 500,23 грн.

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору та договору факторингу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору необхідно віднести на рахунок відповідача, у зв`язку з чим з нього слід стягнути 2662,40 гривень судового збору за подання позовної заяви.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору №2026/50 від 05 січня 2026 року про надання професійної правничої допомоги, копію акту-приймання послуг від 28 квітня 2026 року копію платіжної інструкції №заявки на надання юридичної допомоги №1421 від 01 квітня 2026 року, копію витягу з Акту № V66783/1 від 28 квітня 2026 року. Із вищевказаних документів видно, що вартість наданих послуг становить 11000 грн.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 5000 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

На підставі наведеного, статей 509, 526, 610, 611 ЦК України, статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (рахунок НОМЕР_2 ) - 13500,23 грн. за спожиту не обліковану електричну енергію; 2662,40 грн. понесених витрат на сплату судового збору та 5000 грн. понесених витрат на правову допомогу адвоката.

В задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції або безпосередньо шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л. М. Битківський