Решение № 138308538, 17.09.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18700/24

Провадження № 2/357/101/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сомок О. А. ,

при секретарі Кича М. В.,

за участю:

представника позивача адвоката Тхорівської М.В.,

представника відповідача адвоката Кучерука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій сторін у справі

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Коваленко Юлію Олександрівну, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у вигляді витрат на евакуацію та зберігання пошкодженого транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді в розмірі 5 020 гривень 00 копійок, витрат на правничу допомогу під час розгляду адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 у справі №357/6934/24 в розмірі 16000 гривень 00 копійок та моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 40000 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 квітня 2024 року на перехресті вул. Героїв Небесної Сотні та бульвару Олександрійський сталась дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 300 D, номерний знак НОМЕР_1 , при повороті ліворуч з бульвару Олександрійського на вул. Героїв Небесної Сотні не надав перевагу в русі автомобілю Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку. Відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

30 серпня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області за результатами розгляду адміністративних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення виніс постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року було скасовано постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2024 року, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі з підстав п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення.

Завданою дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди у вигляді понесених ним витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу, додаткових витрат, пов`язаних з евакуацією авто та витрат, понесених в результаті розгляду адміністративних матеріалів судом першої та апеляційної інстанції з причин невизнання ОСОБА_2 вини у скоєній дорожньо-транспортній пригоді. А також дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди у вигляді фізичного болю та душевних страждань.

Щодо матеріальної шкоди, завданої механічними пошкодженнями транспортного засобу ОСОБА_1 , представник зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», остання перерахувала на рахунок ОСОБА_1 137 727,19 гривень страхового відшкодування за збитки, завдані власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів.

Внаслідок отриманих механічних пошкоджень належний ОСОБА_1 транспортний засіб Volkswagen Golf став непридатним до експлуатації, а тому вказаний автомобіль було евакуйовано 12 квітня 2024 року Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 на штрафмайданчик із місця ДТП (Укртелеком), де він зберігався 20 календарних днів (з 12 квітня по 01 травня 2024 року), а потім цим же підприємцем пошкоджений транспортний засіб був перевезений на евакуаторі із штрафмайданчика до майстерні на вул. Підвальній в м. Білій Церкві. Тобто, витрати на евакуацію транспортного засобу та зберігання його на штрафмайданчику склали 5 020,00 гривень, що підтверджується товарними чеками від 01.05.2024 на суму 1200 грн., від 01.05.2024 на суму 2500 грн., виданими ФОП ОСОБА_3 , та від 01.05.2024 на суму 1320 грн., виданий ФОП ОСОБА_4 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 свою вину у скоєному правопорушенні не визнавав, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 змушений був, як потерпілий у справі про адміністративне правопорушення, винайняти адвоката та скористатися правничою допомогою, в результаті чого поніс збитки у вигляді оплати послуг з правничої допомоги у суді першої інстанції в розмірі 7 000 гривень та в суді апеляційної інстанції (за його апеляційною скаргою) 9 000 гривень. Всього, збитків у вигляді оплати послуг з правничої допомоги, якими ОСОБА_1 користувався під час розгляду справи № 357/6934/24 в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області (провадження № 3/357/3506/24) та в Київському апеляційному суді (провадження № 33/824/4613/2024), останній поніс в розмірі 16 000 гривень. Вказане підтверджується договором про надання правничої допомоги № 22-08 від 03.06.2024, додатковою угодою № 1 від 03.07.2024 до договору про надання правничої допомоги № 22-08 від 03.06.2024, додатковою угодою № 2 від 02.09.2024 до договору про надання правничої допомоги № 22-08 від 03.06.2024, актом виконаних робіт від 30.08.2024, актом виконаних робіт від 03.10.2024, розрахунковою квитанцією від 30.08.2024 та розрахунковою квитанцією від 03.10.2024.

Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та поверхневу травму голови, внаслідок чого переніс фізичну біль і психологічний стрес. Наслідки заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди травми (12.04.2024), відображаються на стані здоров`я ОСОБА_1 протягом тривалого часу, оскільки він почав страждати на часті головні болі різної інтенсивності, швидку стомлюваність та порушення сну. Вказане підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 13.04.2024 та консультативним висновком лікаря невролога від 26.11.2024.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 (неправомірність підтверджена постановою Київського апеляційного суду від 03.10.2024), невизнання вини у вчиненому правопорушенні та з огляду на відсутність у чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення інституту відшкодування витрат на правову допомогу, якою користувався потерпілий, - ОСОБА_1 поніс витрати, пов`язані з розглядом справи № 357/6934/24, що є матеріальною шкодою, яка підлягає відшкодуванню в межах розгляду даної справи, як і витрати на евакуацію транспортного засобу та зберігання його на штрафмайданчику.

При цьому, ці витрати є саме матеріальною шкодою та були вимушено понесені ОСОБА_1 для доведення ним винуватості іншого учасника ДТП у вчиненні правопорушення, адже від цього залежала виплата страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , а тому останній зобов`язаний таку шкоду відшкодувати.

Внаслідок ДТП транспортний засіб ОСОБА_1 отримав значні механічні пошкодження, що призвело до його непридатності до експлуатації. Для Позивача його транспортний засіб не являв собою лише засіб пересування, а й був важливим елементом його особистого життя, що забезпечував комфорт та мобільність.

У зв`язку із виведенням з експлуатації транспортного засобу Позивач зазнав душевних страждань, пов`язаних з: - втратою особистого майна: позбавлення транспортного засобу означало втрату не лише матеріальної цінності, але й завдало душевних страждань. Позивач вклав час, зусилля та кошти у придбання та утримання транспортного засобу, яке стало для нього невід`ємною частиною повсякденного життя. - необхідністю шукати альтернативні способи пересування: втрата транспортного засобу створила значні незручності, пов`язані з пошуком альтернативних способів пересування, що негативно вплинуло на звичний ритм життя, роботу, особисті плани та соціальні зв`язки.

Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та невизнання вини її винуватцем, ОСОБА_1 змушений був брати участь судових засіданнях під час розгляду справи у справі № 357/6934/24 відносно ОСОБА_2 у статусі потерпілого, звертатися з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду та брати участь в судовому засіданні в апеляційній інстанції. Цей процес пов`язаний з: - стресом та емоційним виснаженням (судові спори та необхідність доводити свою правоту щодо винуватості ОСОБА_2 за допомогою доказів викликають у Позивача значний стрес, емоційне виснаження та негативні переживання. Слід зазначити, що судових засідань лише в суді першої інстанції було 6). - витратами часу та ресурсів: примусове відшкодування шкоди потребує від Позивача значних витрат часу, ресурсів та нервів, адже йому необхідно збирати докази, готувати документи, брати участь у судових засіданнях, звернутися до адвокатів задля отримання правової допомоги тощо. - відчуттям несправедливості: Позивач відчуває несправедливість через те, що він змушений витрачати час та сили на відновлення шкоди, завданої не з його вини.

Окрім цього, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та поверхневу травму голови, внаслідок чого переніс фізичну біль і психологічний стрес. Наслідки заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди травми (12.04.2024), відображаються на стані здоров`я ОСОБА_1 протягом тривалого часу, оскільки він почав страждати на часті головні болі різної інтенсивності, швидку стомлюваність та порушення сну.

Отже, враховуючи характер та обсяг заподіяних ОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій Відповідача моральних страждань, пов`язаних з ушкодженням його здоров`я, пошкодженням належного Позивачу майна, їх тривалість та наслідки, істотність вимушених змін у його житті, час та зусилля, які необхідні Позивачу для відновлення попереднього стану, та пов`язані з цим його моральні переживання, вважаємо, що Позивачу завдана моральна шкода, тому необхідно стягнути з Відповідача на користь Позивача завдану моральну шкоду в розмірі 40 000 гривень, як відповідне та достатнє відшкодування понесеного Позивачем фізичного болю та душевних страждань.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кучерук М.В. подав суду відзив, згідно якого позов не визнає та просить відмовити у його задоволені. У відзиві вказує, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mersedes-Benz GLE, н.з. НОМЕР_1 , станом на 12.04.2024 (день ДТП) була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № ЕР 219062907.

Згідно зі Страховим актом № 40880/1 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» розмір збитку транспортного засобу «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_3 у результаті його пошкодження при ДТП складає 137 727,19 грн.. Позивачу було виплачене страхове відшкодування страховиком у розмірі 137 727,19 грн.

Однак, Позивач стверджує, що Відповідач повинен відшкодувати йому витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді та зберігання його на штраф майданчику, а також витрати на професійну правничу допомогу. Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди Позивач вважає, що Відповідач своїми протиправними діями заподіяв йому моральну шкоду пов`язану зі шкодою заподіяну його здоров`ю та пошкодженням належного Позивачу майна.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

За полісом обов`язкового страхування № ЕР.219062907 від 24.01.2024 ліміт відповідальності страховика становить 160 000 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатила Позивачу страхове відшкодування у розмірі 137 727,19 грн., тобто різницю між ринковою вартістю автомобіля до та після ДТП без врахування витрат на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плати за послуги стоянки. Оскільки розмір витрат на евакуацію та зберігання транспортного засобу, які Позивач просить стягнути з відповідача, враховуючи уже виплачені кошти, знаходиться у межах ліміту відшкодування, то фактично позов пред`явлено не до тієї особи. Витрати пов`язані з евакуацією транспортного засобу до стоянки та плату за послуги стоянки має виплатити ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

У позовній заяви зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та поверхневу травму голови внаслідок чого переніс фізичну біль і психологічний стрес. Транспортний засіб, який був важливим елементом особистого життя Позивача, що забезпечував комфорт та мобільність, став не придатний до експлуатації після ДТП.

На підтвердження отриманих травм, Позивач додав копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4323 від 13.04.2024 та копію консультативного висновку невролога від 26.11.2024. Водночас не було долучено жодних доказів щодо витрат на розміщення, утримання, діагностики, лікування, медичне піклування, лікування у домашніх умовах та придбання лікарських засобів.

Крім того, в полісі № ЕР.219062907 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 320 000 грн.

З огляду на викладене, Позивач має право звернутися до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» щодо виплати моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. За таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Щодо витрат на правничу допомогу представник відповідача зазначає, що до позовної заяви не додано доказів присутності адвоката у судових засіданнях у дати, зазначені в роздруківці судових повідомлень про виклики. Наявність вайбер-повідомлень не є належним підтвердженням участі адвоката в судовому засіданні. Також відповідно до п. 1.3. договору про надання правничої допомоги адвокату не було надано повноважень на представництво потерпілого в суді у справах про адміністративні правопорушення. За таких обставин позовна вимога щодо відшкодування витрат на правничу допомогу під час розгляду адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 у справі № 357/6934/24 у розмірі 16 000 грн. на користь Позивача не підлягають задоволенню.

Від відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до суду надійшов відзив, у якому пред`явлені до них позовні вимоги не визнають, виходячи з такого.

Позивачем не доведено факт понесення витрат на евакуацію транспортного засобу Volswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 5020,00 грн., адже не долучено жодних первісних бухгалтерських документів згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» на підтвердження здійснення такої господарської операції. Позивачем долучено лише товарні чеки ФОП ОСОБА_3 від 01.05.2024 на суму 2500,00 грн.; від 01.05.2025 на послуги евакуації та іншого ФОП ОСОБА_4 за зберігання авто у розмірі 1320,00 грн, що мають однакові підписи, суб`єктів господарювання, яких не можна ідентифікувати. В даних чеках не зафіксовано адрес місць евакуації, які б відповідали фактично встановленим обставинам в Постанові Київського апеляційного суду від 03.10.2024 №357/6934/24.

До позову ОСОБА_1 не долучено жодних витягів щодо реєстрації в Єдиному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців вищезазначених суб`єктів господарювання, які б надавали послуги евакуації та зберігання згідно зареєстрованих видів економічної діяльності; дозволів, ліцензій. Не долучено банківських виписок рахунку Позивача щодо фактичного понесення витрат на евакуацію та зберігання транспортного засобу; жодних Актів прийманняпередачі КТЗ Volswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 на зберігання на правових підставах, визначених ст. 936 ЦК України, укладених між Позивачем та ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4

02 грудня 2024 року Відповідачем-2 зареєстровано заяву про виплату додаткових витрат на евакуацію та зберігання КТЗ на підставі ст. 28 Закону. З вих. №89-31 від 20.01.2025 Відповідачем було надано обґрунтовану відповідь щодо відсутності правових підстав відшкодувати витрати на евакуацію та зберігання КТЗ, адже направлені товарні чеки є нечитабельними, в яких відсутні фактичні адреси місць евакуації, зафіксовані в описовій частині рішень судів по справі №357/6934/24 та зберігання КТЗ.

Таким чином заявлені позовні вимоги до ПрАТ «СК ПЗУ Україна» щодо стягнення майнової шкоди у розмірі 5 020, 00 грн. не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, у порядку визначеному ЦПК України.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується з викладеними у відзиві ОСОБА_2 аргументами. У відповіді вказує, що вважає заперечення відповідача безпідставними.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2024 року вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Ухвалою судді від 27 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у спрощеному провадженні.

20 січня 2025 року до суду від представника позивача - адвоката Коваленко Юлії Олександрівни через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

04 лютого 2025 року до суду від представника позивача адвоката Коваленко Ю.О. надійшла заява про зміну предмета позову, в якому представник просила змінити предмет позову, виклавши його в наступній редакції:

«1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у вигляді витрат на правничу допомогу під час розгляду адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_2 у справі № 357/6934/24 в розмірі 16 000 гривень 00 копійок.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 40 000 гривень.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» майнову шкоду у вигляді витрат на евакуацію та зберігання пошкодженого транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді в розмірі 5 020 гривень 00 копійок.

4. Судові витрати покласти на відповідачів».

Також представник позивача у зазначеному клопотанні просила визнати поважними причини пропуску строку для подачі заяви про зміну предмета позову та поновити його.

05 лютого 2025 року ухвалою судді було задоволено клопотання представника позивача адвоката Коваленко Юлії Олександрівни про зміну предмета позову та залучення співвідповідача. Прийнято до розгляду заяву представника позивача - адвоката Коваленко Юлії Олександрівни про зміну предмета позову та залучено до участі в справі у якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

23 квітня 2025 року від представника позивача адвоката Коваленко Юлії Олександрівни через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник просила визнати поважними причини пропуску встановленого законом строку для подання доказів, поновити його та долучити до матеріалів справи: 1) копію заяви про виплату додаткових витрат (повторно) від 25.01.2025, 2) копії товарних чеків від 01.05.2024 на суму 1200 грн., від 01.05.2024 на суму 2500 грн. та від 01.05.2024 на суму 1320 грн., 3) роздруківку електронної пошти Gmail про надсилання заяви з додатками від 25.01.2025; 4) роздруківку електронної пошти Gmail про дату та час отримання листа Страхової компанії за вих. № 89-31 від 20.01.2025; 5) картку руху документу (клопотання про залучення співвідповідача).

28 травня 2025 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача, продовжено строк на подання доказів та долучено до матеріалів справи подані докази.

12 червня 2025 року в судовому засіданні суд протокольно зобов`язав сторону позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінал виписки з медичної карти стаціонарного хворого.

27 червня 2025 року від представника позивача адвоката Коваленко Юлії Олександрівни через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник просила визнати поважними причини пропуску встановленого законом строку для подання доказів, поновити його та долучити до матеріалів справи : 1) копію листа ОСОБА_1 про внесення змін до виписки медичної карти стаціонарного хворого у зв`язку з виявленням помилки від 18.06.2025. 2) копію відповіді КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» № 03-04/2250 від 19.06.25 про надання виправленої виписки з медичної карти стаціонарного хворого. 3) копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 4323.

15 липня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кучерука Максима Васильовича через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій останній просив визнати поважними причини пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів, поновити його та витребувати у Філії Комунального закладу Київської обласної ради "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф "Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги" (Київська область., м. Біла Церква, вул. Водопійна, 40) карту виїзду швидкої допомоги від 12.04.2024, складеної у результаті госпіталізації ОСОБА_1 .

15 липня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кучерука Максима Васильовича через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій останній просив визнати поважними причини пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів, поновити його та витребувати у Головного управління ДПС у Київській області наступну інформацію: Чи зареєстрований в органах ДПС України ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Якщо так, то з якої дати. Якщо ні, то чи подавав ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) декларації про майновий стан і доходи за 2023, 2024 роки та за наявності надати копії таких декларацій..

15 липня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кучерука Максима Васильовича через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій останній просив визнати поважними причини пропуску встановленого законом строку для подання доказів та поновити його, долучити до матеріалів цивільної справи лист Головного управління ДПС у Київській області № 50121/6/10-36-24-02 від 24.06.2025, визнати поважними причини пропуску на подання клопотання про витребування доказів та поновити його, витребувати у адвоката Коваленко Юлії Олександрівни копію книги обліку доходів у частині обліку готівкових платежів, отриманих від ОСОБА_1 відповідно до розрахункової квитанції № 22-08/Г від 30.08.2024 та розрахункової квитанції № 22-08/Г/1 від 03.10.2024.

16 липня 2025 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кучерука Максима Васильовича про витребування доказів у Філії Комунального закладу Київської обласної ради "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф "Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги". Клопотання про витребування інформації у Головного управління ДПС у Київській області було залишено без розгляду.

16 липня 2025 року ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кучерука Максима Васильовича про поновлення строку для подання доказів та витребування доказів по справі та повернуто заяву без розгляду.

13 серпня 2025 року до суду від Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» надійшла копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №636 від 12.04.2024.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Додатково надав пояснення, що належний йому транспортний засіб Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_2 використовував у своїй діяльності. Він надає послуги фотографа на різних заходах і це є його єдине джерело для існування. У зв`язку зі знищенням належного йому автомобіля в результаті ДТП, він вимушений був користуватись послугами таксі та витрачати на це додаткові кошти. Автомобіль вважає фактично знищеним та таким, що не підлягає ремонту. Коштів, які він отримав, як страхове відшкодування не вистачає для відновлення автомобіля. Після ДТП користувався послугами евакуатора та поміщав авто на майданчик для зберігання. Вважає, що страхова компанія повинна відшкодувати йому ці витрати. Зазначив, що під час ДТП він отримав тілесні пошкодження, у зв`язку з чим повинен витрачати додатковий час та кошти на лікування, що спричиняє йому фізичні та душевні страждання. Окрім того, у зв`язку з невизнанням ОСОБА_2 вини у скоєнні ДТП він також вимушений був, як потерпілий докладати додаткових зусиль для доведення вини останнього у ДТП. У зв`язку з зазначеним ним було укладено договір з адвокатом Коваленко Ю.О., яка представляла його інтереси, як потерпілого під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення ДТП Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та Київським апеляційним судом. Кошти за договором з адвокатом сплатив у повному обсязі готівкою. Вважає, що витрати на правничу допомогу він поніс виключно через поведінку ОСОБА_2 , який не визнавав свою винуватість у вчиненні ДТП і тому ці витрати відповідач повинен йому відшкодувати.

Під час судового розгляду представники позивача адвокати Коваленко Ю.О., Тхорівська М.В. позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, надавши пояснення аналогічні змісту позовної заяви, заяви про зміну предмету позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кучерук Максим Васильович, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, та підтримав позицію, що відображена у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, представника відповідача Ріпи А.Г., дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 12 квітня 2024 року на перехресті вулиці Героїв Небесної Сотні та бульвару Олександрійський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 300 D, номерний знак НОМЕР_1 , при повороті ліворуч з бульвару Олександрійського на вулицю Героїв Небесної Сотні не надав перевагу в русі автомобілю Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку. Вказане підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №892164 від 06 травня 2024 року.

30 серпня 2024 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за результатами розгляду адміністративних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

03 жовтня 2024 року постановою Київського апеляційного суду було скасовано постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2024 року, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження у справі з підстав п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення. Вказана постанова набрала законної сили 03.10.2024.

Згідно Полісу №ЕР.219062907 між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу марки Mersedes-Benz GLE 300D, д.н. НОМЕР_1 , ліміт за шкоду життю та здоров`ю - 320 000 грн, ліміт за шкоду майну - 160 000 грн.

Відповідно до Акту огляду колісного транспортного засобу пошкодженого КТЗ від 30 квітня 2024 року КТЗ Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 має внаслідок страхової події ДТП, що сталося 12 квітня 2024 року - 26 пошкоджень деталей. Актом додаткового огляду від 08 травня 2024 року зафіксовано ще 13 пошкоджень.

Згідно Висновку № 81-D/14/80/2024-04-12 від 09 травня 2024 року оцінювача ФОП ОСОБА_5 визначено: вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 складає 351 838,07 грн. (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали); вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 складає 137 727,19 грн. (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали та застосуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,7); Ринкова вартість КТЗ визначена за порівняльним підходом складає 262 254.6 грн..

Згідно Висновку №82-R/14/76 від 13 травня 2024 року оцінювача ФОП ОСОБА_5 визначено: Ринкова вартість об`єкта оцінки на дату оцінки складає: 262 254.60 грн. Ринкова вартість пошкодженного об`єкта оцінки(вартість придатних залишків) складає 124 527.41 грн.

Відповідно до Страхового акту №40880/1 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» розмір збитку транспортного засобу «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_3 у результаті його пошкодження при ДТП складає 137 727,19 грн..

Страховиком було сплачено на користь потерпілого ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 137 727,19 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №00129419 від 04 листопада 2024 року.

За евакуацію автомобіля «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 сплатив ФОП « ОСОБА_6 » 3600 гривень, що підтверджується товарними чеками від 01 травня 2024 року.

За зберігання на штраф майданчику автомобіля «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 сплатив ФОП « ОСОБА_7 » 1320 гривень, що підтверджується товарним чеком від 01 травня 2024 року.

З копії карти виїзду швидкої медичної допомоги №636 від 12 квітня 2024 року наданої Комунальним некомерційним підприємством Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» вбачається, що 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 був доставлений до Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2».

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4323 за період з 12 квітня 2024 року по 13 квітня 2024 року ОСОБА_1 поступив до нейрохірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №2» з клінічним діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, поверхнева травма голови. З виписки вбачається, що ОСОБА_1 самовільно покинув відділення та був виписаний за порушення лікарняного режиму для подальшого лікування до сімейного лікаря, невролога за місцем проживання.

При розгляді справи №357/6934/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , як потерпілий у справі поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 гривень, а саме 7000 гривень у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, 9000 гривень у Київському апеляційному суді. Вказане підтверджується договором про надання правничої допомоги № 22-08 від 03.06.2024, додатковою угодою № 1 від 03.07.2024 до договору про надання правничої допомоги № 22-08 від 03.06.2024, додатковою угодою № 2 від 02.09.2024 до договору про надання правничої допомоги № 22-08 від 03.06.2024, актом виконаних робіт від 30.08.2024, актом виконаних робіт від 03.10.2024, розрахунковою квитанцією від 30.08.2024 та розрахунковою квитанцією від 03.10.2024.

Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини та висновки суду

Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Закриття провадження у справі про адмінправопорушення з підстав закінчення строків, не є реабілітуючою обставиною, тому це не спростовує факт наявності вини особи в ДТП і не звільняє її від зобов`язання відшкодувати шкоду.

Вказана позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 645/6088/18.

З матеріалів справи вбачається про доведеність вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, в результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З матеріалів справи вбачається про доведеність вини відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, в результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в межах лімітів відповідальності: страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320 000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 160 000 грн, франшиза за договором становить 1 600 грн.

Законом, що на дату настання ДТП регулював відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (далі Закон № 1961-IV).

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 по справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Якщо страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати на евакуацію транспортного засобу та зберігання його на штрафмайданчику у сумі 5 020,00 гривень, що підтверджується належними доказами.

Позивач отримав страхове від ПрАТ СК «ПЗУ Україна» страхове відшкодування у розмірі 137 727,19 грн, як вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_4 . Витрати на евакуацію транспортного засобу та зберігання його на штрафмайданчику у сумі 5 020,00 гривень ОСОБА_1 страховиком не відшкодовувались.

З урахування наведеного та на підставі ст. 28, 29 Закону № 1961-ІV з відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь позивача підлягають стягненню кошти на евакуацію транспортного засобу та зберігання його на штрафмайданчику у сумі 5 020,00 гривень.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 збитків у вигляді оплати послуг з правничої допомоги, якими ОСОБА_1 користувався під час розгляду справи № 357/6934/24 в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області (провадження № 3/357/3506/24) та в Київському апеляційному суді (провадження № 33/824/4613/2024), у розмірі 16 000 гривень, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Окрім того, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 461/85/19 «…за своєю правовою природою витрати, пов`язані із розглядом справи, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством. Витрати, понесені позивачем в адміністративній справі, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді відповідної справи у суді . Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2020 року в справі № 925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством…»

Враховуючи зазначене, понесені позивачем витрати на правничу допомогу є процесуальними витратами, а не збитками завданими йому в результаті ДТП відповідачем і тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодуванню позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що внаслідок пошкодження з вини відповідача транспортного засобу ОСОБА_8 , позивачу безсумнівно заподіяна моральна шкода, що полягає у додаткових зусиллях щодо організації його життя, пов`язаного з відновленням становища, яке існувало до цієї події, його переживаннями внаслідок цієї події, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя.

При цьому, суд враховує, що рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц визначено, що визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (Рішення ЄСПЛ «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Отже, виходячи із засад розумності і справедливості, моральну шкоду, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, суд визначає у розмірі 10000,00 грн, що є достатнім та співмірним із характером завданої шкоди, що буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду. Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу.

Відповідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Згідно зі ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача з обох відповідачів по 484,48 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись 2, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1166, 1187, 1172, 1191, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на сплату судового збору у сумі 484,48 гривень (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на евакуацію та зберігання пошкодженого транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді в розмірі 5020,00 гривень (п`ять тисяч двадцять гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на сплату судового збору у сумі 484,48 гривень (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач 1 ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач 2 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місце знаходження: вулиця Січових Стрільців, будинок 40, місто Київ, 04053, ЄДРПОУ 20782312.

Суддя О. А. Сомок