Постановление суда № 138304949, 16.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/23738/21

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання рішення суду

16 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року позов задоволено повністю, ухвалено:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки від 21.10.2021 № 3498 про розмір грошового забезпечення, в яку включено як основні, так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія), з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 11 квітня 2022 року. На його виконання 11 квітня 2022 року судом видано виконавчий лист № 380/23738/21.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан О.О. від 20.04.2022 року було відкрито виконавче провадження ВП № 68837265 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Надалі постановою головного державного виконавця від 29 листопада 2022 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що боржник повідомив про здійснення перерахунку пенсії, проте фактична виплата нарахованої заборгованості буде проведена лише після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.

Позивач (стягувач) ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 09.03.2022 року у справі № 380/23738/21 в частині виплати пенсійної доплати шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суми доплати (заборгованості) пенсії у розмірі 156 129 (сто п`ятдесят шість тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 47 копійок. Заява обґрунтована тривалим невиконанням рішення суду боржником у частині фактичної виплати нарахованої суми та набранням чинності Законом України № 4094-IX, яким запроваджено нові процесуальні гарантії судового контролю.

Ухвалою від 06 липня 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення було прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15 липня 2026 року о 09:15 год.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та своєчасно. На підставі частини дев`ятої статті 205 та частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви проведено судом у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши зміст заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.

Частинами першою, третьою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувала чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, а у разі відсутності добровільного виконання судових рішень воно забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

З 19 грудня 2024 року положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить дієвий процесуальний механізм забезпечення фактичного виконання судового акта, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Досліджуючи фактичні обставини невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми пенсійної доплати, суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 380/23738/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провело повний перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки № 3498 від 21.10.2021 року, що сторонами у справі не заперечується.

З матеріалів справи та розрахункових відомостей боржника встановлено, що внаслідок здійсненого перерахунку перед позивачем (стягувачем) утворилася заборгованість по пенсії у сумі 156 129,47 грн.

Зі змісту розрахункових документів та наданих боржником відомостей встановлено, що вказана сума заборгованості виплачується позивачу частинами. Зокрема, боржником у період з жовтня 2025 року по червень 2026 року проведено наступні щомісячні часткові виплати:

у жовтні 2025 року 187,35 грн;

у листопаді 2025 року 187,35 грн;

у грудні 2025 року 187,35 грн;

у лютому 2026 року 103,00 грн;

у березні 2026 року 101,00 грн;

у квітні 2026 року 100,00 грн;

у травні 2026 року 100,00 грн;

у червні 2026 року 132,00 грн.

Таким чином, сумарно на момент розгляду цієї заяви позивачу виплачено кошти в загальному розмірі 1 098,05 грн, а залишок фактично невиплаченої заборгованості по пенсії становить 155 031,42 грн (156 129,47 грн 1 098,05 грн).

Отже, у даному випадку наявний об`єктивно підтверджений юридичний факт тривалого часткового невиконання відповідачем у повному обсязі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 380/23738/21, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України в силу вимог статті 129-1 Конституції України.

За таких обставин, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на безпосереднє стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області фактично нарахованої та невиплаченої суми заборгованості у розмірі 155 031,42 грн є єдиним дієвим, законним та ефективним судовим заходом, який спроможний забезпечити реальне та повне поновлення порушених соціальних і майнових прав пенсіонера.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно з Законом № 4094-IX.

Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати своїм становищем та затягувати виконання рішення під приводом відсутності бюджетних асигнувань, особливо у випадках, коли такий підхід повністю нівелює конституційне право стягувача на отримання належних йому виплат.

Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується бездіяльністю чи внутрішніми процедурами фінансування суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить реальне поновлення прав, а саме стягнення коштів. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 155 031,42 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 року у справі № 380/7706/22.

Враховуючи викладене у сукупності, суд робить висновок, що, оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав повністю таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії, залишок якої становить 155 031,42 грн, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми заборгованості на користь позивача (стягувача).

Оскільки відповідач (боржник), визначивши розмір заборгованості по пенсії перед позивачем (стягувачем), не виконавав у повному обсязі рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що значно перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка, недвозначна та єдина підстава для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення залишку заборгованості по пенсії з відповідача (боржника).

Враховуючи викладене, суд робить висновок про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду частково.

Керуючись ст. 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/23738/21 - задовольнити частково.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року в адміністративній справі № 380/23738/21 в частині виплати пенсійної доплати шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості по пенсії в сумі 155 031 (сто п`ятдесят п`ять тисяч тридцять одна) гривня 42 копійки.

3. У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали складений 16.07.2026

Суддя Коморний О.І.