Постановление суда № 138304512, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 липня 2026 року м. Київ № 320/28589/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса вул.Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116 ЄДРПОУ 44116011), третя особа Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса вул.Юлії Здановської, буд. 22/15, м.Київ, 03022 ЄДРПОУ 34999976), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.12.2025 №117073240206;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.12.2025 №117071240206;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.12.2025 117074240206;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 №119153240206;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 №109247240206;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 №20852240206;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 №102652240206;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 №51290240206;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 №51153240206;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 №51261240206;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 25.12.2025 № Ф-51266 на суму 352 147,36 грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 11.03.2026 № Ф-1654960-2615У на суму 26 978,17 грн.

В силу вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права, тобто підстава позову це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

Підстави позову не можна ототожнювати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, який зазначив, що під підставами позову, які може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач об`єднує позові вимоги, зокрема, щодо єдиного внеску, ПДФО, ПДВ, військового збору, штрафів, недоїмок тощо.

Суд звертає увагу, що системний аналіз предмету та підстав позову свідчить про те, що не всі правовідносини між позивачем та відповідачем пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій та рішень суб`єктів владних повноважень.

Цей адміністративний позов не містить посилань на однаковість підстав виникнення заявлених позовних вимог або поданих доказів; пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність (єдині підстави їх виникнення, доказування яких спирається на однакові докази і обставини, тощо).

Те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені одним відповідачем та за результатами акту перевірки не свідчить про те, що відповідні позовні вимоги, що становлять предмет адміністративного позову, виникають з однакових юридичних фактів, тобто мають єдині підстави позову, оскільки вищезазначені правовідносини щодо можливих порушень податкового законодавства регулюються різними статтями Податкового кодексу України та іншими законами.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 1 727 671,56 грн, а отже ставка судового збору за звернення до суду з даним позовом становить 13 821,37 грн (1 727 671,56*0,01*0,8).

Матеріали позовної заяви містять докази оплати судового збору лише у розмірі 12779,52 грн.

Отже, позивач не доплатив судовий збір у розмірі 1 041,85 грн.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи та один екземпляр для суду) з визначеними у ній позовними вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення (пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами), з урахуванням висновків суду, що наведені у цій ухвалі, або надати ґрунтовні та деталізовані письмові пояснення, що заявлені позовні вимоги є пов`язаними між собою із наведенням конкретного переліку таких підстав;

- щодо позовних вимог, не пов`язаних єдиними підставами та доказами, - окремих адміністративних позовів у загальному порядку;

- у випадку надання ґрунтовних та деталізованих письмових пояснень, що заявлені позовні вимоги є пов`язаними між собою із наведенням конкретного переліку таких підстав докази оригіналу документа про доплату 1 041,85 грн судового збору.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дій та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.