Решение № 138299308, 16.07.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1011/26

2/301/852/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Симканич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про позбавлення батьківських прав.

Позов обґрунтовано тим, що 22.02.2003 між сторонами зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб між ними не розірваний, але з початку 2018 року вони разом не проживають. Так, як відповідач ОСОБА_7 почав зневажливо ставитись до позивачки, зловживати спиртними напоями, ніде не працював, не надавав позивачці допомогу у вихованні дітей та перестав матеріально забезпечувати сім?ю, вона змушена була виїхати разом з трьома неповнолітніми дітьми до своїх батьків по своєму попередньому місцю проживання в АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30.08.2018 року у справі №307/1739/18 з відповідача ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей по 1000 грн на кожну дитину, однак ОСОБА_3 свідомо ухиляється від сплати аліментів.

Також відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не цікавився їх життям. З початку 2019 року і по цей час батько не бачив синів, не відвідував і не відвідує синів вдома, за цей час не передавав ніяких подарунків, тобто за ці роки не брав жодної участі в житті синів. Діти поінформовані про ситуацію в сім`ї, про батька кажуть, що останній раз бачили його в дитинстві і зовсім не пам`ятають. Він ніколи не проявляв бажання спілкуватися з ними, не цікавився їхніми успіхами, досягненнями та станом здоров`я. Не допомагав ні фінансово, ні матеріально. Також, діти не заперечують проти позбавлення батьківських прав їх батька ОСОБА_3 ..

Відповідач ОСОБА_7 не цікавився ні розвитком своїх малолітніх дітей, ні їх навчанням. Він не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дітьми взагалі, тобто не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей. Також, батько не цікавиться фізичним розвитком дітей та станом їх здоров`я, а також не бере участі в їх оздоровленні, не організовує дозвілля і відпочинок. Ніякої матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей відповідачем не надавалося і не надається по цей час. Повне утримання та виховання неповнолітніх синів повністю лягло на плечі позивачки.

Відтак, оскільки батько свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, то з посиланням на приписист.164 СК України, просить суд позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 23.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 витребувано від Органу опіки та піклування Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 19.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_3 не подавав.

У судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з`явилася, представник позивачки ОСОБА_1 пояснив, що його довірителька важко хворіє та постійно проходить лікування у Закарпатському протипухлинному центрі, про що надав відповідні медичні документи, а тому не має змоги бути присутньою у судовому засіданні.

Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та просив такий задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у матеріалах справи наявна його заява (а.с.16), у якій він просить розглядати питання про позбавлення його батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей без його участі.

Представник Органу опіки та піклування Керецьківської сільської ради Симканич Т.М. у судовому засіданні просила задовольнити позов.

Заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2003 між сторонами зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (18-21).

Відповідно до рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 30.08.2018 року у справі №307/1739/18 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1000 гривень на кожну дитину щомісячно, до їх повноліття (а.с.26-28).

З довідки Іршавського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області №19.10-29/59037704 від 02.06.2026 вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на 01.03.2026 становить 262718,63 гривень (а.с.32).

Постановою старшого державного виконавця Іршавського РВ ДВС Бобіта Т.В. від 19.04.2021 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості по сплаті аліментів (а.с. 33).

Згідно характеристики ОСОБА_2 проживає на території села ОСОБА_8 з часу свого народження. Користується авторитетом та повагою серед своїх сусідів та односельчан. Розлучена. Виховує трьох дітей: ОСОБА_9 , 2004 року народження (в даний час знаходиться за кордоном), ОСОБА_10 , 2013 року народження, та ОСОБА_11 , 2014 року народження. Сини ОСОБА_12 та ОСОБА_11 навчаються в Німецькомокрянській гімназії. Надія дружелюбна, щира, трудолюбива та дбайлива мати. В даний час непрацююча (а.с. 8).

Згідно довідки виконкому Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області №209 від 03.04.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має наступний склад сім`ї: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).

Актом матеріального обстеження сім`ї виконкому Усть-Чорнянської селищної ради №186 від 23.03.2026 стверджується, що ОСОБА_2 має трьох синів, вихованням яких вона займається одна. Сім?я являється малозабезпеченою. Проживають у будинку батьків ОСОБА_13 . Старший син ОСОБА_13 в даний час знаходиться за кордоном на заробітках, чим заробляє на прожиток для себе і молодших братів. Двоє молодших синів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 навчаються у Німецькомокрянській гімназії. Діти гімназію відвідують регулярно. ОСОБА_13 в даний час ніде не працює, так як в даний час важко хворіє (а.с. 10).

Також згідно акту обстеження умов проживання від 23.03.2026 року проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання хороші. У будинку чисто, охайно, є всі необхідні меблі та побутові прилади. В кімнатах прибрано, є місце для навчання та відпочинку дітей. Їжа приготована, наявний запас продуктів. Для нормального навчання, виховання та розвитку дітей створені всі необхідні умови. За вказаною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 (1983 р.н.) - мати, ОСОБА_14 (1985 р.н.) - брат матері, ОСОБА_4 , (2004 р.н.), ОСОБА_5 (2013 р.н.), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - діти. Комісія дійшла висновку, що в ОСОБА_2 створені всі необхідні умови для проживання дітей (а.с.11).

Відповідно до довідки №49/01-08 від 23.03.2026 комісією служби у справах дітей Усть-Чорнянської селищної ради 23.03.2026 р. була проведена бесіда з малолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (мати дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не була присутня у зв`язку з тим, що перебуває в лікарні через хворобу), які проживають в АДРЕСА_1 . У ході бесіди встановлено, що діти поінформовані про ситуацію в сім?ї. Про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 кажуть, що останній раз бачили його в дитинстві і зовсім не пам?ятають. Він ніколи не проявляв бажання спілкуватися з ними, не цікавився їх успіхами, досягненнями та станом здоров?я. Не допомагав ні фінансово, ні матеріально. Діти не заперечують проти позбавлення батьківських прав їх батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12).

Згідно заяви від 18.03.2026 року, посвідченої старостою с. Кушниця Ю.Мателега, ОСОБА_3 не заперечую проти позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі позовної заяви, поданої ОСОБА_2 .. Так, він після розлучення останні 8 років з дітьми не проживає, не спілкується з ними і діти залишились з дружиною, в них своє життя, а в нього своє і він на даний час в їх виховані та утриманні участі не приймає. Наслідки позбавлення батьківських прав, передбачені законодавством України, йому зрозумілі. Свою згоду дає добровільно, без примусу. Питання про позбавлення його батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей в органах опіки та суді просить розглядати без його участі (а.с.16).

Відповідно до характеристик на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учнів 7-го та 6-го класу Німецькомокрянської гімназії Усть-Чорнянської селищної ради, Тячівського району, Закарпатської області, зазначено, що за період навчання діти зарекомендували себе з позитивної сторони, школу відвідують постійно, виховуються в неповній сім?ї, вихованням синів займається мама, яка постійно цікавиться поведінкою та навчанням синів (а.с. 24, 25).

Згідно характеристики ОСОБА_3 за місцем проживання в с. Луково характеризується задовільно. Був одружений, має трьох дітей: ОСОБА_4 , 2004 р.н., ОСОБА_5 , 2013 р.н., ОСОБА_4 .. Аліменти не сплачує. Тимчасово ніде не працює, так як постійно хворіє (а.с. 15).

У письмових свідчень сусідів позивачки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , вказано, що ОСОБА_2 має на вихованні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , 2013 р.н., та ОСОБА_4 , 2014 р.н., третій син ОСОБА_4 , 2004 р.н., вже повнолітній, працює, допомагає мамі, яка часто хворіє, утримує молодших братів. ОСОБА_17 розлучена, і проживає з дітьми без чоловіка більше 8 років. Надія як мама дуже відповідальна, виховала трьох синів, дуже хорошими, чесними. Батько дітей за ці роки жодного разу до дітей не приїжджав, подарунки не передавав, не дзвонив, діти про нього навіть не згадують, так як і він про них (а.с.34-40).

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Керецьківської сільської ради щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав від 05.06.2026, орган опіки та піклування аналізуючи зібрані докази вбачає у діях батька явні ознаки ухилення від виховання дітей. Проте, за результатами голосування членів комісії більшість присутніх утрималась від прийняття рішення про доцільність позбавлення батьківських прав батька, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 є важкохворим на туберкульоз. Водночас Орган опіки та піклування Керецьківської сільської ради, усвідомлюючи, що є всі законні підстави для позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наголошує, що цей висновок відповідно до частини 6 статті 19 Сімейного кодексу України носить рекомендаційний характер і оцінюється судом у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, а тому просять суд прийняти рішення виключно в інтересах дітей (а.с.79-81).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Також слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд повинен зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Повертаючись до обставин даної справ, суд констатує, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей впродовж тривалого проміжку часу, позаяк не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти. Весь цей час дітьми опікується мати ОСОБА_2 ..

Суд також враховує, що відповідач ОСОБА_3 тривалий час не проживав із малолітніми дітьми однією сім`єю та, відповідно, за вказаний період часу не брав та не бере участі у вихованні дітей, не піклується про них, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує матеріально, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду і лікування дітей, як складову частину виховання.

Також відповідач ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення його батьківських праві щодо його неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , 2013 р.н., та ОСОБА_4 , 2014 р.н., про що вказав у заяві, яка міститься у матеріалах справи.

Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.

Суд при цьому також враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/1.

На думку суду це, у сукупності із іншими обставинами справи, свідчить про те, що змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо і про наявність вини у його діях щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків. А отже наявні правові підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав, і це не суперечитиме інтересам дітей.

Узагальнюючи наведене суд констатує, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за пред`явлення позову у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 137, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.164, 166 СК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.07.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик