Постановление суда № 138296351, 09.01.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/8503/24

провадження № 2-др/753/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши заяву (клопотання) ОСОБА_1 про долучення доказів та стягнення витрат на професійну правничу допомогу і виконавчого збору у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року було задоволено заяву ОСОБА_1 та скасовано судовий наказ №753/8503/24 від 09 травня 2024 року про стягнення з нього на користь ТОВ «Київські енергетичні послуги» заборгованості за спожиту електричну енергію.

09 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою (названою «Клопотання про долучення доказів»), у якій просить:

1.долучити до матеріалів справи додаткові докази (довідку та листи ТОВ «Київські енергетичні послуги» про відсутність заборгованості);

2.врахувати їх при скасуванні судового наказу;

3.стягнути з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на свою користь виконавчий збір у розмірі 3 797,49 грн;

4.стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Вказана заява фактично передана судді 08.01.2026 року у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 3 ст. 171 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК України) у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року вказаний судовий наказ вже скасовано, а провадження за заявою боржника про скасування судового наказу завершено. Отже, долучення доказів та їх врахування для скасування наказу після його фактичного скасування є процесуально неможливим.

Оскільки провадження у справі в частині перегляду судового наказу завершено, вимоги заявника про розподіл судових витрат (на правничу допомогу) та стягнення виконавчого збору по своїй правовій природі є заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду норма статті 270 ЦПК України передбачає можливість ухвалення додаткового рішення виключно щодо судового рішення, яким спір вирішується по суті (рішення або постанова). Додаткове рішення не може ухвалюватися щодо процесуальних ухвал суду, якими спір не вирішується по суті, до яких належить і ухвала про скасування судового наказу.

Крім того, наказне провадження є безспірним та спрощеним видом судочинства. Скасування судового наказу не означає вирішення спору про право на користь боржника, а лише констатує факт наявності такого спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Чинним ЦПК України не передбачено відшкодування витрат боржника на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу. Заявник не позбавлений права заявити вимоги про компенсацію цих витрат як збитків або судових витрат у разі звернення стягувача з відповідним позовом, або шляхом подання окремого позову в загальному порядку.

Щодо вимоги про стягнення виконавчого збору у розмірі 3 797,49 грн, суд роз`яснює, що виконавчий збір стягується на користь держави (або як основна винагорода приватного виконавця), а не на користь стягувача. Питання повернення стягнутого виконавчого збору регулюється нормами Закону України «Про виконавче провадження» і вирішується відповідним органом державної виконавчої служби (або приватним виконавцем) на підставі ухвали про скасування судового наказу, а у разі відмови шляхом оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а не шляхом ухвалення додаткового рішення судом у наказному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись стст. 133, 137, 171, 260, 270, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про долучення доказів, стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення виконавчого збору в межах наказного провадження у справі №753/8503/24 відмовити.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутися з вимогами про відшкодування понесених витрат у порядку позовного провадження, а з питання повернення стягнутого виконавчого збору до відповідного органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали 28 травня 2026 року.