Постановление суда № 138296255, 01.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12989/26

провадження № 1-кс/753/1891/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100020001716 від 10 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12026100020001716 від 10 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України.

Як вказує прокурор в обґрунтування клопотання, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато за фактом протиправного видобутку піщано-гравійної суміші (піску) за допомогою земснаряду на озері «Вітовець» в період дії нерестової заборони за адресою: м. Київ, вул. Вітовецька, мікрорайон Бортничі, що могло спричинити масову загибель об`єктів тваринного і рослинного світу та інші тяжкі наслідки для довкілля.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 10 червня 2026 року до Дарницького УП ГУНП у м. Києві від екологічної інспекції столичного округу надійшла заява про те, що за адресою: м. Київ, вул. Вітовецька, мікрорайон Бортничі, на озері «Вітовець» невідомими особами протиправно здійснюються роботи з видобування піску у межах водного об`єкта в період дії нерестової заборони, що могло спричинити масову загибель об`єктів тваринного і рослинного світу та інші тяжкі наслідки для довкілля.

Слідчо-оперативною групою Дарницького УП за участі екологів за місцем події 10 червня 2026 року з 19.00 год по 20.40 год. було проведено невідкладний огляд, під час якого встановлено, що в межах озера «Вітовець» на поверхні води знаходиться земснаряд №123.40М.63.3, заводський номер 56, рік випуску відомості відсутні (нечитабельні), додаткові відомості: ТУ34-13-10676-84, який фактично є спеціальним судном або плавучою інженерною установкою, призначеної для підводної розробки ґрунтів.

Також встановлено, що зазначений вище земснаряд в порушення екологічного законодавства та спеціальних правил здійснював видобуток піску в період дії нерестової заборони, в наслідок чого об`єктивно наявна загроза загибелі об`єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки для довкілля.

Відповідні ризики підтверджено ДЕІ Столичного округу як під час огляду, так і у подальшому письмово в рамках збирання доказів в порядку ст. 93 КПК України.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені порушення правил видобутку піску, а також правил охорони вод, що є ознаками складу злочину, передбаченого ст. 242 КПК України, беручи до уваги, що зазначений земснаряд фактично є знаряддям вчинення відповідного кримінального правопорушення, а також з огляду на те, що таке майно має всі ознаки речового доказу, за результатами слідчої дії (огляду) було прийнято рішення про тимчасове вилучення такого майна з метою унеможливлення його подальшого використання у протиправних цілях, переміщення/перевезення, спотворення, приховання, знищення з боку відповідних зацікавлених осіб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 04628646, юридична адреса: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, Проммайданчик) є юридичною особою, яка безпосередньо причетна до описаних вище робіт на водоймі. Водночас, відомості щодо власника земснаряду не встановлені.

Постановою слідчого земснаряд визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Також, як вказує прокурор, під час огляду місця події органом досудового розслідування було виявлено та вилучено журнал із записами щодо графіку роботи вказаного земснаряду, який також на підставі ч. 1 ст. 98 КПК України визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

З метою забезпечення збереження вказаного майна та збереження речових доказів, забезпечення проведення комплексної інженерно-технічно-екологічної експертизи, проведення якої буде неможливим без збереження речових доказів, а саме земснаряду та вилученого журналу, посилаючись на положення статей 131-132, 170-172 КПК України, прокурор просить накласти арешт на це майно з метою запобігання можливості його втрати.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Представник володільця майна - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя згідно з статтями 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, та поясненнями у судовому засіданні, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави дійти висновку про можливу наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 242 КК України.

Згідно з частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Постановою слідчого від 11 червня 2026 року землесосний снаряд №123.40М.63.3, ТУ34-13-10676-84 з написом «Завод гидромеханизации г. Андропов», з конструкцією, який знаходиться у водоймі озера «Вітовець», двері якого опломбовані, та журнал із записами, вилучений під час огляду місця події, визнано речовими доказами.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 242 КК України, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є знаряддям кримінального правопорушення, а також могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об`єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність арешту вказаного майна, оскільки воно має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні з метою їх збереження, а також, що за вказаних обставин таке обмеження прав власника (володільця) цього майна є співмірним завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя при цьому зважає на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований відповідно до вимог ст. 174 КПК України, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Беручи до уваги, що АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» має чинний Спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на видобування піску на Бортницькому родовищі за координатами, де розміщено озеро «Вітовець», строком до 11 березня 2031 року, закінчення нерестового періоду, слідчий суддя, оцінивши доводи прокурора та врахувавши наслідки арешту майна для його власника, розумність та співрозмірність обмеження прав власника майна завданнями кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню шляхом заборони розпорядження (відчуження) вказаним землесосним снарядом, без позбавлення володільця (власника) майна АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» права користування та володіння цим майном.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час огляду місця події 10 червня 2026 року за адресою: м. Київ, вул. Вітовецька, мікрорайон Бортничі, на озері «Вітовець», а саме: землесосний снаряд №123.40М.63.3, заводський номер 56, додаткові відомості: ТУ34-13-10676-84, з надписом «Завод гидромеханизации г. Андропов», який знаходиться на водоймі озера «Вітовець», із забороною розпорядження зазначеним майном та без заборони володіння і користування ним, та на журнал 1 од. із забороною користування, володіння та розпорядження зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_5