Решение № 138293105, 08.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/395/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, просп. Незалежності, буд. 37)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Жужи Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договорів оренди комунального майна

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від позивача: Миронюк В.О. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача: не з`явився.

Судове засідання 08.07.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

06.02.2026 Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (далі позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі "Електронний суд" (вх. № 412/26 від 06.02.2026), в якому просить:

- розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 71/О від 02.04.2020, укладений між орендодавцем Комунальним некомерційним підприємством Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради, якого замінено на Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та орендарем фізичною особою-підприємцем Жужею Наталею Миколаївною щодо об`єкту оренди: нежилого приміщення (частина холу першого поверху), загальною площею 10 кв.м, що знаходиться у буд. № 2 по вул. Комарова у м. Херсоні;

- розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 58/О від 01.06.2020, укладений між орендодавцем Комунальним некомерційним підприємством Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша Херсонської міської ради, якого замінено на Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та орендарем фізичною особою-підприємцем Жужею Наталею Миколаївною щодо об`єкту оренди: частини нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 2,0 кв.м, що знаходиться у будинку № 21/1 по просп. Незалежності (Ушакова) у м. Херсоні;

- розірвати договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади № 30/О-98-В від 01.10.2021, укладений між орендодавцем Комунальним некомерційним підприємством Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних Херсонської міської ради, якого замінено на Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та орендарем фізичною особою-підприємцем Жужею Наталею Миколаївною щодо об`єкту оренди: частини нежитлового приміщення першого поверху холу дитячої поліклініки № 1, загальною площею 7,0 кв.м, що знаходиться у буд. № 2 по вул. Комарова у м. Херсоні;

- розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади № 55/О від 05.06.2019, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 1264, укладений між орендодавцем Комунальним некомерційним підприємством Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша Херсонської міської ради, якого замінено на Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та орендарем фізичною особою-підприємцем Жужею Наталею Миколаївною щодо об`єкту оренди: нежитлових приміщень, загальною площею 52,6 кв.м, що знаходиться у будинку № 21/1 по просп. Незалежності (Ушакова) у м. Херсоні;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Жужі Наталі Миколаївни на користь Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 10 649, 60 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у заяві, сформованій в системі "Електронний суд" 25.03.2026 (вх. № 10463/26 від 25.03.2026), просив зупинити провадження по справі № 916/395/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 916/5555/24, переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Позивач у запереченнях, сформованих у системі "Електронний суд" 29.03.2026 (вх. № 10816/26 від 30.03.2026), просив відмовити в задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі № 916/395/26, оскільки правова природа заявлених вимог, обсяг підстав позову та фактичні обставини у вказаних справах не є повністю тотожними, що саме по собі виключає автоматичне застосування п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України; станом на час подання цих заперечень відсутня ухвала Великої Палати Верховного Суду про прийняття до перегляду у касаційному порядку постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/5555/24.

У судовому засіданні 15.04.2026 відповідач усно вказала, що клопотання про зупинення провадження у справі не є актуальним.

Ураховуючи викладене, суд у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України клопотання відповідача, сформоване в системі "Електронний суд" 25.03.2026 (вх. № 10463/26 від 25.03.2026), про зупинення провадження у справі залишив без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/395/26 з 13.04.2026 на тридцять днів з ініціативи суду.

Протокольною ухвалою суду від 04.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 916/395/26 за позовом Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до відповідача фізичної особи-підприємця Жужи Наталії Миколаївни про розірвання договорів оренди комунального майна; призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2026 о 12:10.

Судове засідання, призначене на 25.05.2026 о 12:10, не відбулося, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2026 призначено судове засідання на 10.06.2026 о 15:00.

Протокольною ухвалою суду від 10.06.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2026 о 15:45.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2026 відкладено розгляд справи на 08.07.2026 о 09:30.

Відповідач у заяві, сформованій в системі "Електронний суд" 08.07.2026 (вх. № 23849/26 від 08.07.2026), просила провести судове засідання, призначене на 08.07.2026, без її участі та без участі представника.

В судовому засіданні 08.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення в порядку ст. 219 ГПК України, у зв`язку з чим оголосив перерву п`ять хвилин.

08.07.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договорами оренди комунального майна міської територіальної громади, а саме: № 71/О від 02.04.2020, № 58/О від 01.06.2020, № 30/О-98-В від 01.10.2021, № 55/О від 05.06.2019, у частині своєчасної та повної оплати орендної плати.

Вказує, що за договором № 71/О допущено заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 9 367,56 грн, за договором № 58/О заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2023 у розмірі 3 866,60 грн, за договором № 30/О-98-В заборгованість за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 7 854,00 грн, за договором № 55/О заборгованість за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у розмірі 31 727,17 грн та повідомляє про не нарахування орендної плати за періоди, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, зокрема, з 24.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024.

Також, зазначив про невиконання відповідачем обов`язку зі страхування орендованого майна, визначений умовами договорів, та ненадання позивачу підтвердження виконання обов`язку щодо здійснення поточного ремонту орендованих основних фондів.

Позивачем повідомлено, що договір № 71/О від 02.04.2020 та договір № 30/О-98-В від 01.10.2021 було укладено між орендодавцем Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради та орендарем ФОП Жужею Н.М., орендодавця за яким було замінено на Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради; договір № 58/О від 01.06.2020 було укладено між орендодавцем Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради та орендарем ФОП Жужею Н.М., орендодавця за яким замінено на Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради; договір № 55/О від 05.06.2019 було укладено між орендодавцем Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, якого за розпорядженням Херсонської міської військової адміністрації замінено на Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, та орендарем ФОП Жужею Н.М. та посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Дергільовою О.Г та зареєстровано в реєстрі за № 1264.

Вказує, що 22.10.2025 відповідачем надано відповідь на претензію від 22.09.2025 № 01-20-1410 вих., якою його вимоги визнано лише частково, а саме у частині заборгованості, що сформувалася за договорами станом на 23.02.2022, у загальному розмірі 5769, 68 грн та висловлено відповідачем пропозицію щодо розірвання договорів з 01.03.2022, тобто встановлення дати припинення дії договору раніше моменту його фактичного розірвання. 04.11.2025 позивачем надано відповідь відповідачу, у якій роз`яснено правові підстави нарахування орендної плати за 2023 рік, а також зазначено про відсутність правових підстав для розірвання договорів з 01.03.2022.

Зазначає про те, що вимоги позивача залишилися без виконання з боку відповідача.

У відповіді на відзив, сформованій в системі "Електронний суд" 28.04.2026 (вх. № 14645/26 від 28.04.2026), позивач вказав, що відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості та не надано суду жодного належного доказу виконання обов`язку зі сплати орендної плати. За кожним із договорів наявна заборгованість щонайменше за січеньлютий 2022 року (тобто до введення воєнного стану), а також за весь 2023 рік, що свідчить про систематичний та триваючий характер порушення та відповідно до усталеної практики Верховного Суду є достатньою та самостійною підставою для розірвання спірних договорів у судовому порядку. Вказує, що його вимоги про розірвання договорів ґрунтуються також на невиконанні відповідачем інших істотних умов договорів, зокрема обов`язку щодо страхування об`єктів оренди, на виконання якого відповідачем не надано суду жодного підтвердження, тоді як у відзиві посилається на нібито неможливість укладення договорів страхування у зв`язку з незначною площею об`єктів оренди. Вказані доводи вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів звернення до страхових компаній та отримання відмов в укладенні договорів страхування, що свідчило б про об`єктивну неможливість виконання відповідного обов`язку.

Починаючи з 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада відноситься до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тобто територій, на яких наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. Вказане свідчить про те, що після 18.11.2022 території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади більше не було включено до територій в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, а тому орендарі комунального та державного майна, розташованого в м. Херсоні не мали права на звільнення від орендної плати у 2023 році на підставі пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022. Вищезазначене спростовує твердження відповідача, що протягом 2023 року питання віднесення територій до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не було врегульовано жодним нормативно-правовим актом.

Вважає, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, як у редакції, чинній до 07.05.2024, так і після внесених змін, не можуть бути правовою підставою для звільнення Відповідача від сплати орендних платежів за 2023 рік за користування комунальним майном, переданим йому за договорами оренди.

Вказує, що сукупність наведених ним доводів та наданих доказів підтверджує факт неналежного виконання відповідачем обов`язків орендаря щодо внесення орендної плати, страхування об`єктів оренди, тоді як доводи відповідача не спростовують встановлених порушень. Зважаючи на тривале невикористання об`єкта оренди відповідачем, систематичне (більше двох разів) невнесення ним орендної плати за кожним зі спірних договорів та невиконання умов спірних договорів щодо страхування об`єктів оренди, позивач вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню заявлені ним вимоги про розірвання договорів оренди комунального майна.

Доводи відповідача ФОП Жужи Н.М.

У додаткових поясненнях, сформованих в системі "Електронний суд" 20.04.2026 (вх. № 13695/26 від 21.04.2026), вказує, що абсолютно всі орендовані відповідачем площі не є окремими об`єктами нерухомого майна, а являють собою частину площі в будівлях лікарняних закладів, при цьому, три з чотирьох об`єктів навіть не є окремими ізольованими приміщеннями в будівлях, це просто виділені квадратні метри території холу/першого поверху будівлі, на яких відповідач розміщувала кавову машину або лоток для виносної торгівлі продуктами харчування. У позовній заяві та додатках до неї відсутні відомості про те, що саме позивач розрахував отримати від страхування орендарем орендованих площ, а також від здійснення поточного ремонту цих площ, і які негативні наслідки для позивача настали внаслідок того, що відповідач не здійснював страхування та поточний ремонт. Не містить позовна заява і доказів на підтвердження виникнення потреби у проведенні поточного ремонту.

Позицію позивача про наявність у відповідача обов`язку сплачувати орендну плату за оренду комунального майна у 2023 році вважає хибною, оскільки позивач помилково тлумачить відповідні норми Постанови № 634, ґрунтуючись виключно на буквальному цитуванні тексту відповідних пунктів без урахування їх справжнього сенсу, змісту, спрямування та мети регулювання. В контексті спірних правовідносин абсолютно очевидним є те, що норми підпункту 1-1 (чинного з 08.05.2024 року) пункту 1 Постанови № 634 спрямовані на надання певної пільги орендарям державного та комунального майна, що знаходиться в межах територій, які найбільше потерпають від військових дій.

Зазначає, що вимоги про розірвання договорів оренди № 30/О-98-В, № 58/О, № 71/О, № 55/О не сприяють відновленню прав позивача, оскільки останні не порушуються ані відповідачем, ані формальною наявністю договорів оренди. У відповіді на претензію позивача № 01-20-1410-вих ФОП Жужа Н.М. не заперечувала проти розірвання договорів оренди, зазначаючи про те, що відносини оренди фактично були припинені з початку окупації м. Херсона і в подальшому не відновлювались; відповідач пропонувала розірвати договори з 01.03.2022 (у відповідності до фактичних обставин). Однак, попри наявність згоди відповідача на розірвання договорів оренди з 01.03.2022, позивач звернувся за розірванням договорів до суду. При цьому вважає, що дійсною метою позову є встановлення факту існування у відповідача заборгованості та створення преюдиції для подальших позовів про стягнення. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити за відсутності порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи цивільного інтересу позивача.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради, як орендодавцем, та ФОП Жужею Н.М., як орендарем, 01.10.2021 укладено договір № 30/О-98-В оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до Комунальної власності Херсонської міської територіальної громади (далі договір № 30/О-98-В), згідно з п. п. 3.3., 4.1. розділу I. "Змінювані умови договору" якого передано у строкове платне користування частину нежитлового приміщення першого поверху холу дитячої поліклініки № 1, загальною площею 7,0 кв. м., за адресою вул. Комарова, 2, що знаходиться на балансі КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради.

У відповідності до п. п. 9.1., 9.2. розділу I. "Змінювані умови договору" договору № 30/О-98-В місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону 362, 00 грн з податком на додану вартість. Витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг компенсуються орендарем в порядку, передбаченому п. 6.5. договору.

Згідно з п. 12.1. розділу I. "Змінювані умови договору" договору № 30/О-98-В цей договір діє з 01.10.2021 по 30.09.2023 включно.

Пунктами 1.1. та 2.1. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В передбачено, що орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов. Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у пункті 6.2. Умов (п. 2.2. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В).

За положеннями п. 3.3. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В орендар сплачує плату на рахунок департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до 25 числа поточного місяця у співвідношенні, визначеному у пункту 16 Умов.

У відповідності до п. 4.1. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В у разі припинення договору орендар зобов`язаний: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди; відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід`ємних поліпшень/капітального ремонту.

Орендар має право за згодою балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту (п. 5.1. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В).

Пунктом 6.2. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В передбачено, що орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Згідно з п. 7.1. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В орендар зобов`язаний: протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати майно на суму його страхової вартості, визначеної у пункті 6.2 Умов, на користь балансоутримувача згідно з Порядком, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати орендодавцю завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів); поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору майно було застрахованим, і надавати балансоутримувачу та орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу. Оплата послуг страховика здійснюється за рахунок орендаря (страхувальника).

Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар: допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці; використовує майно не за цільовим призначенням, визначеним у пункті 7.1. (2) Умов; без письмового дозволу орендодавця передав майно, його частину у користування іншій особі, крім випадків, коли орендар передав майно в суборенду на підставі пункту 8.1. цього договору і надав орендодавцю копію договору суборенди для його оприлюднення в електронній торговій системі; уклав договір суборенди з особами, які не відповідають вимогам статті 4 Закону; перешкоджає співробітникам орендодавця здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору; порушує додаткові умови оренди, зазначені у пункті 14 Умов; істотно порушує умови охоронного договору, укладеного стосовно майна, і копія якого є додатком до цього договору або передана орендарю відповідно до вимог частини восьмої статті 6 Закону; відмовився внести зміни до цього договору у разі виникнення підстав, передбачених пунктом 3.7. цього договору (п. 12.7. розділу II. "Незмінювані умови договору" договору № 30/О-98-В).

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради та ФОП Жужею Н.М. 01.10.2021 складено та підписано акт приймання-передачі майна в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради та Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради 25.04.2025 був складений та підписаний акт про заміну сторони у договорі нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого відповідно до Розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 10.03.2025 № 205 "Про внесення змін до рішення Херсонської міської ради від 02.04.2021 № 170 "Про деякі питання оренди, приватизації комунального майна" новим орендодавцем за договором оренди визначено Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.

Листом № 02-20-676-вих від 06.05.2025 позивач повідомив відповідача про зміну орендодавця за договором оренди комунального майна від 01.10.2021 № 30/О-98-В.

Згідно розрахунку орендної плати за договором № 30/О від 01.10.2021 заборгованість відповідача станом на 01.01.2022 відсутня; з січня 2022 по грудень 2023 нараховано 7854, 40 грн; заборгованість станом на 01.09.2025 становить 7854, 40 грн.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, як орендодавцем, та ФОП Жужею Н.М., як орендарем, 05.06.2019 укладено договір № 55/О оренди комунального майна міської територіальної громади (далі договір № 55/О), п. 1. якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове палатне користування нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради в будинку № 21/1 по просп. Ушакова, в м. Херсоні, загальною площею 52, 6 кв.м., вартість яких визначено відповідно до незалежної експертної оцінки, зробленої ФОП Броніним А.О. станом на 28.02.2019 і становить 152 714 грн, яке необхідне йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до п. 2.1. договору № 55/О вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного майна. Характеристики майна визначені у акті приймання-передачі.

Згідно з п. 3.1. договору № 55/О орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499 і становить 15 637, 91 грн без ПДВ за рік. Оренда плата становить 1303, 16 грн за базовий місяць оренди і згідно з рішенням міської ради перераховується орендарем: 70 % - 912, 12 грн до управління до комунальної власності не пізніше 25 числа звітного місяця з урахування індексу інфляції й податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства; 30 % - 390, 95 грн до Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради не пізніше 20 числа наступного за звітнім місяцем з урахування індексу інфляції й податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Орендар зобов`язується: своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату; протягом дії договору оренди здійснювати поточний ремонт орендованих основних фондів; застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством (п. п. 5.2., 5.3., 5.5. договору № 55/О).

Орендодавець зобов`язується передати в оренду комунальне майно згідно з розділом 1 цього договору за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1. договору № 55/О).

За положеннями п. 11.1. договору № 55/О цей договір діє з 05.06.2019 до 05.06.2024.

У відповідності до п. 11.4. договору № 55/О договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав: орендар використовує об`єкт оренди не за призначенням; передачі орендованого майна в суборенду; не внесення орендної плати протягом 3 місяців.

Згідно розрахунку плати за перший місяць оренди комунального майна, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» оренда плата за рік 15 637, 91 грн, за базовий місяць оренди 1303, 16 грн.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради та ФОП Жужею Н.М. 05.06.2019 складено та підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення в оренду до договору оренди № 55/О від 05.06.2019.

Листом № 01-20-1257-вих. від 27.08.2025 позивач повідомив відповідача про зміну орендодавця за договором оренди комунального майна від 05.06.2019 № 55/О у відповідності до Розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 10.03.2025 № 205 "Про внесення змін до рішення Херсонської міської ради від 02.04.2021 № 170 "Про деякі питання оренди, приватизації комунального майна".

Згідно розрахунку орендної плати за договором № 55/О від 05.06.2019 заборгованість відповідача станом на 01.01.2022 відсутня; з січня 2022 по грудень 2023 нараховано 31 727, 17 грн; заборгованість станом на 01.09.2025 становить 31 727, 17 грн.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради, як орендодавцем, та ФОП Жужею Н.М., як орендарем, 01.06.2020 укладено договір № 58/О оренди комунального майна міської територіальної громади (далі договір № 58/О), п. 1. якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове палатне користування частину нежитлового приміщення першого поверху, що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради в будинку № 21/1 по просп. Ушакова, в м. Херсоні, загальною площею 2,0 кв.м., вартість яких визначено відповідно до незалежної експертної оцінки, зробленої ФОП Броніним А.О. станом на 31.03.2020 і становить 9182 грн, яке необхідне йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до п. 2.1. договору № 58/О вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного майна від 15.02.2001.

Згідно з п. 3.1. договору № 58/О орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499 і становить 1865, 78 грн без ПДВ за рік. Оренда плата становить 155, 48 грн за базовий місяць оренди травень і згідно з рішенням міської ради перераховується орендарем: 70 % - 108, 84 грн до управління до комунальної власності не пізніше 25 числа звітного місяця з урахування індексу інфляції й податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства; 30 % - 46, 64 грн до Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради не пізніше 20 числа наступного за звітнім місяцем з урахування індексу інфляції й податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Орендар зобов`язується: своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату; протягом дії договору оренди здійснювати поточний ремонт орендованих основних фондів; протягом місяця застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застраховане (п. п. 5.2., 5.3., 5.5. договору № 58/О).

Орендодавець зобов`язується передати в оренду комунальне майно згідно з розділом 1 цього договору за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1. договору № 58/О).

За положеннями п. 11.1. договору № 58/О цей договір набирає чинності з 01.06.2020 до 01.06.2025.

У відповідності до п. 11.4. договору № 58/О договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав: орендар використовує об`єкт оренди не за призначенням; передачі орендованого майна в суборенду; орендар не приступив до проведення поточного ремонту в строки, встановлені договором оренди; не внесення орендної плати протягом 3 місяців.

Згідно розрахунку плати за перший місяць оренди комунального майна, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» оренда плата за рік 1865, 78 грн, за базовий місяць оренди 155, 48 грн.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради та ФОП Жужею Н.М. складено та підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення в оренду до договору оренди.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради та Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради 25.04.2025 був складений та підписаний акт про заміну сторони у договорі нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого відповідно до Розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 10.03.2025 № 205 "Про внесення змін до рішення Херсонської міської ради від 02.04.2021 № 170 "Про деякі питання оренди, приватизації комунального майна" новим орендодавцем за договором оренди визначено Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.

Листом № 01-20-614-вих від 28.04.2025 позивач повідомив відповідача про зміну орендодавця за договором оренди комунального майна від 01.06.2020 № 58/О.

Згідно розрахунку орендної плати за договором № 58/О від 01.06.2020 заборгованість відповідача станом на 01.01.2022 відсутня; з січня 2022 по грудень 2023 нараховано 3746, 08 грн; заборгованість станом на 01.09.2025 становить 3746, 08 грн.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради, як орендодавцем, та ФОП Жужею Н.М., як орендарем, 02.04.2020 укладено договір № 71/О оренди комунального майна міської територіальної громади (далі договір № 71/О), п. 1. якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове палатне користування нежиле приміщення (частину холу першого поверху), що знаходяться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А.і і О. Тропіних» в будинку 2 по вул. Комарова, в м. Херсоні, загальною площею 10 кв.м., вартість якого визначено відповідно до незалежної експертної оцінки, зробленої Приватним підприємством "оціночна компанія "Омєга" від 30.11.2019 і становить 46 011 грн без урахування ПДВ, яке необхідне йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до п. 2.1. договору № 71/О вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта приймання передачі вказаного майна.

Згідно з п. 3.1. договору № 71/О орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об`єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради від 28.12.2011 № 499 і становить 4591, 90 грн без ПДВ за рік. Оренда плата становить 382, 66 грн за базовий місяць оренди (березень) і згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 перераховується орендарем: 70 % 267, 86 грн до управління до комунальної власності не пізніше 25 числа звітного місяця з урахування індексу інфляції й податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства; 30 % 114, 80 грн до Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» Херсонської міської ради не пізніше 25 числа наступного за звітнім місяцем з урахування індексу інфляції й податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, згідно рахунків виставлених орендодавцем, які орендар забирає самостійно.

Орендар зобов`язується: своєчасно й у повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю, управлінню комунальної власності Херсонської міської ради) орендну плату; протягом дії договору оренди проводити капітальні та поточні ремонти орендованого приміщення; протягом місяця застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застраховане (п. п. 5.2., 5.7., 5.11. договору № 71/О).

Орендодавець зобов`язується передати в оренду комунальне майно згідно з розділом 1 цього договору за актом приймання передачі майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1. договору № 71/О).

Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок неналежного використання або невиконання умов цього договору (п. 8.2. договору № 71/О).

За положеннями п. 11.1. договору № 71/О цей договір діє з 02.04.2020 до 02.04.2025.

У відповідності до п. 11.4. договору № 71/О договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав: орендар використовує об`єкт оренди не за призначенням; передачі орендованого майна в суборенду; орендар не приступив до проведення капітального (поточного) ремонту в строки, встановлені договором оренди; орендар порушив умови передбачені підпунктом 5.7. пункту 5 цього договору; не внесення орендної плати протягом 3 місяців.

Згідно розрахунку плати за перший місяць оренди комунального майна, що знаходиться на балансі Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» розмір річної орендної плати - 4591, 90 грн, за базовий місяць оренди 267, 86 грн управління комунальної власності (70 %), 114, 80 грн - Комунальне некомерційне підприємство «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» та всього 382, 66 грн.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради та ФОП Жужею Н.М. складено та підписано акт від 02.04.2020 приймання передачі нежилого приміщення в оренду до договору оренди № 71/О від 02.04.2020.

Між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської міської ради та Департаментом розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради 25.04.2025 був складений та підписаний акт про заміну сторони у договорі нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, за умовами якого відповідно до Розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 10.03.2025 № 205 "Про внесення змін до рішення Херсонської міської ради від 02.04.2021 № 170 "Про деякі питання оренди, приватизації комунального майна" новим орендодавцем за договором оренди визначено Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.

Листом № 01-20-676-вих від 06.05.2025 позивач повідомив відповідача про зміну орендодавця за договором оренди комунального майна від 02.04.2020 № 71/О.

Згідно розрахунку орендної плати за договором № 71/О від 02.04.2020 заборгованість відповідача станом на 01.01.2022 відсутня; з січня 2022 по грудень 2023 нараховано 9367, 56 грн; заборгованість станом на 01.09.2025 становить 9367, 56 грн.

Позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу претензію від 22.09.2025 № 01-20-1410-вих., в якій вимагав погасити існуючу заборгованість за договорами оренди № 30/О-98-В, № 58/О, № 71/О, № 55/О.

Факт направлення претензії від 22.09.2025 № 01-20-1410-вих. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідного опису вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 23.09.2025, фіскальним чеком та накладною про відправлення від 23.09.2025.

Відповідач у відповіді від 22.10.2025 на претензію № 01-20-1410-вих зазначила про погодження із її вимогами в частині заявлених до оплати орендних платежів за січень-лютий (з 01.02. по 23.02.) 2022, на загальну суму 5769,68 грн, а саме: за договором № 30/О-98-В - 824, 09 грн; за договором № 58/О 547,94 грн; за договором № 71/О 1068,82 грн; за договором № 55/О 3328,83 грн. Вимоги про оплату орендної плати за 2023 рік, вважає безпідставними з огляду на положення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; факт тимчасової окупації міста Херсона з 01.03.2022 по 11.11.2023 у зв`язку з чим відповідач як фізична-особа підприємець припинила здійснення господарської діяльності на території міста Херсона, у тому числі, на площах, орендованих за договорами оренди № 30/О-98-В, № 58/О, № 71/О, № 55/О. Внаслідок окупації міста та отримання окупаційною владою та створеними нею органами та установами контролю над всіма комунальними підприємствами міста, а також над будівлями та спорудами комунальної власності та розташованим у них майном, відповідач не мала доступу до орендованих площ, а розміщене на них її торгівельне обладнання для здійснення виносної торгівлі було викрадене невідомими особами; після деокупації міста, - послуги із надання в оренду частин нежитлових приміщень за договорами № 30/О-98-В, № 58/О, № 71/О, № 55/О не були відновлені, і відповідними площами відповідач не користувалася, про що достеменно було відомо орендодавцям. Також, вказала, що погашення орендної плати за січень- лютий (01.02-23.02) 2022 року гарантує та з метою врегулювання правовідносин за вказаними договорами оренди пропонує укласти додаткові угоди про їх розірвання з 01.03.2022, що повністю відповідатиме фактичним обставинам.

Позивач у листі № 01-20-1594-вих. від 04.11.2025 (про розгляд відповіді на претензію від 22.09.2025 № 01-20-1410-вих.) повідомив, що місто Херсон було деокуповано 11.11.2022, а не 2023 року. Оскільки з відповідачем не було зв`язку, між позивачем та комунальними некомерційними підприємствами Херсонської міської ради були укладені акти про заміну сторони, які є невід`ємною частиною договорів оренди комунального мана № 30/О-98-В, № 71/О, № 58/О, про що відповідача повідомлено листами від 28.04.2025 № 01-20-614-вих., від 06.05.2025 № 01-20-676-вих. До договору оренди № 55/О акт про заміну сторони не було укладено, оскільки договір є нотаріально посвідченим, а для його підписання необхідна особиста участь відповідача. Щодо нарахування орендної плати за 2023 рік послався на положення постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2025 № 634, наказ Міністерства юстиції України від 17.11.2022 № 5152/5, розпорядження від 16.11.2023 № 682, а також на положення ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 762 ЦК України. Щодо розірвання договорів оренди послався на розпорядження від 16.11.2023 № 682, ст. ст. 651, 654 ЦК України. Вказав, що для припинення договірних відносин необхідно сплатити заборгованість з орендної плати та укласти додаткові угоди про розірвання договорів оренди, одну з яких нотаріально.

Позивач у листі № 01-20-1784-вих. від 03.12.2025 вказав про необхідність звернення в строк до 15.12.2025 до нотаріуса для укладення додатковї угоди до договору оренди про заміну сторони договору; сплати заборгованості з орендної плати по договорах оренди комунального майна в розмірі, що було вказано у претензії № 01-20-140-вих. від 22.09.2025. Також, зазначив, що в іншому випадку ініціюватиме питання щодо стягнення заборгованості та розірвання договорів оренди № 30/О-98-В, № 58/О, № 71/О, № 55/О, у судовому порядку з підстав невиконання істотних умов цих договорів в частині внесення орендної плати та обов`язкового страхування об`єкту оренди.

5. Позиція суду.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

За змістом ч.1, 3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Враховуючи те, що об`єкт оренди відповідно до наявних у справі матеріалів є комунальною власністю територіальної громади м. Херсон, на правовідносини, що склалися між сторонами за договором, розповсюджуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з ч. ч. 1, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Частиною 6 статті 20 Закону визначено, що орендар зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.

За змістом ч. 1 Закону договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення концесійного договору з орендарем державного майна відповідно до закону; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи орендаря або юридичної особи орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

У постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 04.12.2024 у справі № 642/1088/23, від 16.02.2021 у справі 910/2861/18 зроблено висновок про те, що у вказаній нормі матеріального права йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Отже, в кожному конкретному випадку питання про істотність порушення договору повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 916/326/23, від 30.10.2024 у справі № 916/19/24, від 30.04.2024 у справі № 903/775/23.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан, починаючи з 24.02.2022, який був продовжений та триває на даний час.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі постанова № 634) (в редакції до 08.05.2024) установлено, що:

1) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану; які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп`янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі визначені території);

2) на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях); у закладах культури і освіти, якщо об`єкт оренди було передано в оренду на погодинній основі;

3) на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.

Відповідно до пп. 5 п. 1 постанови № 634 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

Згідно з пп. 1-1 п. 1 постанови № 634, в редакції, чинній з 08.05.2024, установлено, що орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.

Пунктом 16 постанови № 634, в редакції, яка діє з дня набрання чинності постанови та станом на цей час, визначено, що орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року. В цей же час, відповідно до преамбули постанови № 634, в редакції, чинній з 08.05.2024, установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 цієї постанови, здійснюється з урахуванням змін, затверджених Постановою КМ № 512 від 07.05.2024, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів згідно з постановою КМ № 512 від 07.05.2024.

За змістом п. 5 постанови № 634 (у чинній редакції з 29.05.2025) договори оренди державного та комунального майна, розташованого на визначених територіях, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації та визначається із урахуванням переліку визначених територій. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та прийняття окремого рішення орендодавця не потребується.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено, зокрема, всю територію Херсонської області.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5, в редакції з 18.11.2022, територія Херсонського району Херсонської області включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, крім смт Білозерка, сіл Дар`ївка, Музиківка, Станіслав, міста Херсон, села Чорнобаївка).

Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2022 № 5840/5 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану».

Відповідно до п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (далі постанова № 209) (в редакції з 27.12.2022), установлено, що протягом дії воєнного стану: 1) припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; 2) в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей); 3) у разі появи загрози несанкціонованого доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зокрема внаслідок тимчасової окупації державою-агресором певної адміністративно-територіальної одиниці, адміністратор таких реєстрів невідкладно припиняє доступ користувачів до них в межах відповідної території, про що у дводенний строк інформує Міністерство юстиції.

Згідно з п. 1-2 постанови № 209 (в редакції з 23.05.2023 до 01.01.2024) установлено, що протягом дії воєнного стану: 1) припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації; 2) в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей); 3) у разі появи загрози несанкціонованого доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зокрема внаслідок тимчасової окупації державою-агресором певної адміністративно-територіальної одиниці, адміністратор таких реєстрів невідкладно припиняє доступ користувачів до них в межах відповідної території, про що у дводенний строк інформує Міністерство юстиції.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територію Херсонської міської територіальної громади віднесено: з 01.03.2022 до 11.11.2022 до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України; з 11.11.2022 до 01.05.2023 до території можливих бойових дій; з 01.05.2023 до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, а також затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Щодо Херсонської міської територіальної громади перелік містить ідентичні дані з тими, які вказані у переліку, затвердженому наказом від 22.12.2022 № 309.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що між сторонами були укладені договори оренди № 30/О-98В від 01.10.2021, № 55/О від 05.06.2019, № 58/О від 01.06.2020, № 71/О від 02.04.2020, за умовами яких позивачем було передано відповідачу у строкове платне користування нежитлові приміщення, які перебувають у комунальній власності та розташовані у м. Херсон, строком діє до 30.09.2023, до 05.06.2024, до 01.06.2025 та до 02.04.2025 відповідно.

Водночас, ураховуючи, що територію Херсонської міської територіальної громади включено з 01.05.2023 до переліку територій активних бойових дій, укладені між сторонами договори оренди комунального майна вважаються продовженими автоматично до дати, що настає через шість місяців після дати завершення бойових дій, адже відповідно до п. 5 постанови КМУ № 634 для продовження цих договорів заява орендаря та прийняття окремого рішення орендодавця не потребуються.

За положеннями вищевказаних договорів відповідач зобов`язувався щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість, відповідно до чинного законодавства своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням.

Надані самим позивачем розрахунки орендної плати свідчать про те, що у відповідача заборгованість станом на 01.01.2022 відсутня, однак нарахована з січня 2022 року по грудень 2023 року за договором оренди № 30/О-98В від 01.10.2021 у розмірі 7854, 40 грн, № 55/О від 05.06.2019 у розмірі 31 727, 17 грн, № 58/О від 01.06.2020 у розмірі 3866, 60 грн, № 71/О від 02.04.2020 у розмірі 9367, 56 грн.

За твердженням позивача ним не здійснювалось нарахування орендної плати за періоди, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, зокрема, з 24.02.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024.

З урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 відповідач був звільнений від обов`язку вносити орендну плату як в період з 24.02.2022 по 31.12.2022, так і в період з 01.01.2023 по 31.12.2023, з огляду на що доводи позивача щодо істотного порушення відповідачем умов договору в частині повного та своєчасного внесення орендної плати (протягом трьох місяців і більше) не знайшли свого підтвердження. Такі висновки суду також узгоджуються з висновками, викладеними в Постанові ВС у складі КГС по справі №905/1552/24 від 03.03.2026.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

У постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 04.12.2024 у справі № 642/1088/23, від 16.02.2021 у справі 910/2861/18 зроблено висновок про те, що у вказаній нормі матеріального права йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Отже, в кожному конкретному випадку питання про істотність порушення договору повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 916/326/23, від 30.10.2024 у справі № 916/19/24, від 30.04.2024 у справі № 903/775/23.

Так, в межах цієї справи позивачем не заявлена до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати, натомість однією з підстав для розірвання договорів оренди позивач визначив обставину несплати відповідачем оренди з 01.01.2022 по 23.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Водночас, згідно з пп. 1 п. 1 постанови КМУ № 634, в редакції, яка набула чинності 01.06.2022 та діяла протягом 2023 року, установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, у тому числі, на території Херсонської області. За змістом п. 5, 16 цієї постанови звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця, при цьому, орендодавцям доручено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Також, згідно з пп. 2, 3 п. 1 цієї постанови звільнено від сплати орендних платежів у певному періоді орендарів, які використовують державне та комунальне майно з місцезнаходженням у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, серед переліку яких Херсонська області відсутня. При цьому, у змісті пп. пп. 2, 3 п. 1 постанови, при визначені часового проміжку часу, протягом якого надається знижка відповідним орендарям, містить визначення "не довше", на відміну від пп. 1 п. 1, в якому вживається конструкція "в будь-якому разі до 31 грудня 2022 року".

Отже, здійснивши аналіз вищевказаної постанови № 634, суд дійшов висновку, що пп. 1 п. 1 не містить обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати 31.12.2022, а наявність правової конструкції але у будь-якому разі до 31.12.2022 свідчить про те, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022. Оскільки воєнний стан не був припинений під час 2023 року та триває і на цей час, суд виснує, що положення цього пункту постанови мало бути враховано позивачем при здійсненні нарахування платежів.

Вищевказана позиція суду відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 03.03.2026 у cправі № 905/1552/24 та від 26.05.2026 у справі № 916/5555/24.

Стосовно інших підстав зазначених позивачем для розірвання договору, а саме: невиконання відповідачем обов`язку зі страхування орендованого майна, визначений умовами договорів, та ненадання позивачу підтвердження виконання обов`язку щодо здійснення поточного ремонту орендованих основних фондів суд зазначає, що у розумінні положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку. Це випливає з принципу збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 199/3846/19).

Отже, у кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) наведене правило застосовне не тільки для захисту інтересів власника майна, а й його правомірного володільця, яким у спірних правовідносинах є відповідач орендар.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, які потрібно оцінити, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, у визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Дослідивши обставин справи та наявні у ній докази, урахувавши наведені положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оцінивши зазначені критерії в контексті обставин цієї справи, суд виснує про недоведеність позивачем обставин істотності порушення умов Договору як підстави для його розірвання у судовому порядку у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги відмову у позові повністю, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у позові повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 17 липня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко