Постановление суда № 138291539, 17.07.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 184/856/26

Номер провадження 2/184/872/26

17 липня 2026 року

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Бринзи Л.І.,

представника позивача Колошина В.П.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Білогруд Д.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області та Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Покровського міського суду перебуває цивільна справа за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області та Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна.

Від відповідача по справі надійшло письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке підтримане у підготовчому засіданні відповідачем та його повноважним представником у повному обсязі.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання та наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, відповідач посилається на те, що згідно матеріалів справи повноваження адвоката Колошина В.П. представляти інтереси Позивача 2 - Виконавчого комітету Покровської міської ради, ґрунтуються на Договорі про надання правничої допомоги № б/н від 17.03.2026 року. Зі сторони Виконкому цей договір підписано заступником міського голови з виконавчої роботи Чистяковим Олександром Геннадійовичем, який діє на підставі довіреності № 6562/06-31/02-2025 від 31.12.2025 року. Відповідно до вказаної довіреності, міський голова Шаповал О.М. уповноважує заступника міського голови Чистякова О.Г. виключно на наступні дії: підписувати договори та інші документи з питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області. Оскільки, на думку відповідача, правовідносини з надання професійної правничої допомоги та процесуальне представництво в суді не є фінансово-господарською діяльністю, Чистяков О.Г. не мав права укладати договори щодо процесуального представництва інтересів Виконкому в судах та делегувати право підпису позовних заяв третім особам. Наведене свідчить, що договір про надання правничої допомоги від 17.03.2026 року підписаний зі сторони Виконкому особою, яка перевищила свої повноваження, з огляду на що цей договір не міг наділити адвоката Колошина В.П. процесуальними повноваженнями від імені Виконавчого комітету Покровської міської ради.

З огляду на наведені вище обставини, відповідач вказує на наявність підстав, згідно пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України про залишення позову без розгляду, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Представник позивачів у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача заперечував, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. При цьому представник зазначив, що клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на її підписання неповноважною особою, вже розглядалось судом, однак деякі підстави були інші. Разом з тим зазначає, що договір про надання правової допомоги, укладений із позивачем, є дійсним, не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а також повністю оплачений позивачем та виконаний сторонами, що з огляду на практику Верховного Суду свідчить про дійсність даного договору, навіть за умови його підписання неповноважною стороною. Також вказує на те, що на даний час Господарський кодекс України втратив чинність, зважаючи на що поняття «господарська діяльність» не розкрито у жодному нормативно-правовому акті, з огляду на що, на думку представника позивачів, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу та дослідивши долучені до клопотання докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За правилом частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

У свою чергу згідно ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.4 коментованої статті держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно вимог ст.. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У свою чергу, згідно вимог ст..62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Велика Палата Верховного Суду у справі № 320/5420/18 (постанова від 01 липня 2020 року) зазначила що не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права висновок апеляційного суду про обов`язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Отже, із аналізу вище наведених норм чинного законодавства слідує, що для підтвердження повноважень адвоката у цивільному процесі достатньо наявності одного із передбачених ст..62 ЦПК України документів. Водночас слід зазначити, що згідно усталеної практики Верховного Суду зобов`язання адвоката надати додаткові, не передбачені ст..62 ЦПК України документи на підтвердження своїх повноважень, не ґрунтуються на вимогах закону.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження повноважень адвоката Колошина В.П. діяти від імені позивача долучено ордер про надання правничої допомоги, що відповідно до вимог ст..62 ЦПК України є належним підтвердженням повноважень адвоката.

При цьому суд не має права вимагати надання представником інших документів на підтвердження своїх повноважень, ніж ті, які визначені ст..62 ЦПК України.

Також слід зазначити, що в межах даної справи, перевіряючи повноваження представника на підписання позовної заяви від імені позивача, суд керується виключно вимогами ст..62 ЦПК України в розрізі повноти наданих документів для підтвердження таких повноважень та не зобов`язаний встановлювати дійсність чи недійсність договору про надання правової допомоги, адже така вимога може бути предметом іншого судового розгляду.

Із дослідженої у судовому засіданні довіреності № 6562/06-31/02-2025 від 31.12.2025 року встановлено, що остання видана міським головою Шаповалом О.М. ОСОБА_2 без права передоручення іншим особам терміном до 31.12.2026 року. Відповідно до даної довіреності виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області уповноважив заступника міського голови з виконавчої роботи Чистякову О.Г. виконувати від імені виконавчого комітету Покровської міської ради наступні дії підписувати договори та інші документи з питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області.

За наслідками змістового тлумачення вказаної довіреності, враховуючи на явність сполучника «та», який поєднує дві самостійні змістові частини речення, суд приходить до переконання, що за вказаною довіреністю Чистяков О.Г. наділений повноваженнями від імені виконаному укладати договори, а також укладати інші документи з питань фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі довіреності № 6562/06-31/02-2025 від 31.12.2025 року, Чистяковим О.Г. укладено договір про надання правничої допомоги б/н від 17.03.2026 року, на підставі якого виданий відповідний ордер, який представником позивача долучений до матеріалів справи.

З огляду на наведене, суд вважає, що Чистяков О.Г. при укладенні договору про надання правничої допомоги б/н від 17.03.2026 року діяв у межах повноважень, визначених довіреністю № 6562/06-31/02-2025 від 31.12.2025 року.

У той же час слід зазначити, що відповідно до постанови від 18 лютого 2021 року по справі № 924/658/20 Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, ВС виснував наступне: 8.47. так, згідно зі статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

8.48. Схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (стаття 241 ЦК України), має юридичне значення також для інших заінтересованих осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі, що випливає із вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов`язання (частина третя статті 509 ЦК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/19179/17.

8.49. Отже, зі змісту частини першої статті 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, здійснення чи прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 №910/19776/17.

8.50. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 зі справи № 904/2178/18).

8.51. При цьому при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 зі справи № 910/8794/16).

Водночас слід зазначити, що станом на час розгляду даної справи у суді від позивача Виконавчого комітету Покровської міської ради не надходило жодних звернень чи зауважень щодо здійснення від його імені повноважень адвокатом Колошином В.П. як неповноважним представником.

За таких обставин, у процесі розгляду клопотання про залишення позову без розгляду, судом не встановлено, а учасниками процесу не надано доказів недійсності договору про надання правничої допомоги б/н від 17.03.2026 року, його скасування чи розірвання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Разом з тим, за наслідками розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, підстав для залишення відповідного позову без розгляду судом не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 255,260,261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви Покровської міської ради Дніпропетровської області та Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення майна (справа № 184/856/26) без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали буде виготовлено 17.07.2026 року.

Суддя Покровського міського суду Р. М. Гукова