Постановление суда № 138280587, 16.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9912/21

Провадження № 1-кп/461/67/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 461/9912/21 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачувався органами досудового розслідування в тому, що працюючи, відповідно до Наказу № 1648/ос від 12.08.2019 Акціонерного товариства Українська залізниця, начальником служби структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 28.01.2020 вступив у злочинну змову із ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ТОВ «Спецсервісбуд» (ЄДРПОУ 33642310), та розробили спільний злочинний план дій щодо сприяння ОСОБА_4 в укладанні АТ «Укрзалізниця» в особі начальника підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» та заступника начальника підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із ТОВ «Спецсервісбуд» договору поставки № Л/НХ-20168НЮ від 09.04.2020, у безперешкодному прийманні Службою організації та проведення закупівель товару поставленого ТОВ «Спецсервісбуд» згідно вказаного договору, здійсненні подальшої оплати за поставлений товар, а також узгодили механізм одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ТОВ «Спецсервісбуд», за вчинення зазначених дій із використанням свого службового становища.

Так, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на виконання попередньо узгодженого злочинного плану, ОСОБА_6 , діючи в інтересах ТОВ «Спецсервісбуд», 05.11.2020 о 10:09:22 год, перебуваючи у відділенні Київського головного регіонального управління акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Київ, точного місця органом досудового розслідування не встановлено, надав ОСОБА_4 як начальнику структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» частину неправомірної вигоди у розмірі 28000 грн. шляхом поповнення карткового банківського розрахункового рахунку дружини ОСОБА_4 ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , із використанням терміналу СР980489, а ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_6 для себе неправомірну вигоду у зазначеному розмірі за вчинення в інтересах ТОВ «Спецсервісбуд» дій із використанням свого службового становища, а саме: за сприяння в укладенні АТ «Укрзалізниця» в особі начальника підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» та заступника начальника даного підрозділу із ТОВ «Спецсервісбуд» договору поставки № Л/НХ-20168НЮ від 09.04.2020, у безперешкодному прийманні «Службою організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» товару, поставленого ТОВ «Спецсервісбуд» згідно вказаного договору, та здійсненні подальшої оплати за поставлений товар.

У подальшому, ОСОБА_8 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 , 28.12.2020 о 10:28:22 год, перебуваючи у Луганському філіалі відділення акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», що знаходиться в м. Сєвєродонецьк Луганської області, точного місця органом досудового розслідування не встановлено, здійснив поповнення карткового банківського розрахункового рахунку ОСОБА_7 № НОМЕР_1 на суму 25000 грн., із використанням терміналу СР980489.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи в інтересах ТОВ «Спецсервісбуд», у вказаний спосіб надав ОСОБА_4 як начальнику структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» другу частину неправомірної вигоди у розмірі 25000 грн. шляхом поповнення карткового банківського розрахункового рахунку дружини ОСОБА_4 ОСОБА_7 за вказаних обставин, а ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_6 для себе неправомірну вигоду у зазначеному розмірі за вчинення в інтересах ТОВ «Спецсервісбуд» дій із використанням свого службового становища, а саме: за сприяння в укладенні АТ «Укрзалізниця» в особі начальника підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» та заступника начальника даного підрозділу із ТОВ «Спецсервісбуд» договору поставки № Л/НХ-20168НЮ від 09.04.2020, у безперешкодному прийманні «Службою організації та проведення закупівель» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» товару, поставленого ТОВ «Спецсервісбуд» згідно вказаного договору, та здійсненні подальшої оплати за поставлений товар.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.368 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, а саме у зв`язку із закінченням строку давності та про закриття у зв`язку з цим кримінального провадження за ч.1 ст.368 КК України.

Прокурор, обвинувачений в судовому засіданні не заперечували проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку давності відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.368 КК України.

Обвинуваченому судом роз`яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також обвинуваченому роз`яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав, не звільняє його від цивільно-правових наслідків вчинення кримінального правопорушення та від відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Обвинувачений пояснив, що йому зрозуміла суть пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення. Він розуміє, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. Не звільняє його від цивільно-правових наслідків вчинення кримінального правопорушення та від відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. Просив закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.368 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, які не заперечували проти звільнення обвинуваченого за ч.1 ст.368 КК України від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити це кримінальне провадження.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 02.08.2022 року провадження у справі №461/9912/21 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, пеедбаченого ч.1 ст. 368 КК України - зупинено до його звільнення з військової служби у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11.05.2026 року провадження у справі №461/9912/21 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, пеедбаченого ч.1 ст. 368 КК України - відновлено та призначено до судового розгляду.

Матеріали кримінального провадження не містять даних, що ОСОБА_4 переховувався від слідства або суду .

Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, оскільки санкція ч. 1 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років. За таких обставин ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення цього кримінального правопорушення минуло понад п`ять років.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 285 ч. 1 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Після роз`яснення судом обвинуваченому ОСОБА_4 підстав та наслідків звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, а також права заперечувати проти цього і вимагати продовження судового розгляду на підставі обвинувального акту, останній не заперечив проти звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав і закриття у зв`язку з цим кримінального провадження.

Суд виходить із того, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є імперативним за наявності передбачених законом підстав. Оскільки у даному кримінальному провадженні встановлено сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які б зупиняли чи переривали їх перебіг, а обвинувачений не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суд дійшов висновку про необхідність застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.11.2022 року у справі № 734/3220/17, відповідно до якої інститут звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК України, не пов`язує можливість такого звільнення з визнанням особою своєї винуватості, а невизнання вини не є перешкодою для застосування положень цієї статті за наявності передбачених законом підстав.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є обов`язковим за умови спливу строків давності, якщо особа не ухилялася від слідства чи суду та не вчинила нового тяжкого або особливо тяжкого злочину, за винятком випадків, передбачених ч. 4 ст. 49 КК України.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Грабчук проти України», відповідно до якої закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності не може супроводжуватися формулюваннями, які фактично свідчать про встановлення винуватості особи, оскільки це суперечить принципу презумпції невинуватості, гарантованому п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду (справа №712/8174/23) висловлену в постанові ККС ВС від 18.02.2025 відповідно до якої, у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.08.2021 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, яку внесено заставодавцем ОСОБА_9 . Застава в дохід держави не зверталась. Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернута в дохід держави, після припинення дії запобіжного заходу підлягає поверненню заставодавцю. Згідно зі ст. 203 КПК України дія запобіжного заходу припиняється, зокрема, у разі закриття кримінального провадження. За таких обставин суд вважає за необхідне після набрання ухвалою законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_9 заставу у розмірі 136 000 грн.

Крім того, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2021 року накладено арешт на майно обвинуваченого. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у разі закриття кримінального провадження, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації. Відповідно до ч. 3 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. За таких обставин суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2021 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 129, 284, 286, 288 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

До набрання ухвали законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 залишити попереднім у виді застави.

Після набрання ухвали законної сили та припинення дії запобіжного заходу у виді застави, визначеної ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.08.2021 р., повернути заставодавцю ОСОБА_9 заставу у розмірі 136000грн., внесену ним за ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.09.2021 р., а саме на:

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка із кадастровим номером 4625583900:09:000:0095, площею 0,1 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, адреса місцезнаходження - Львівська обл., Турківський pайон, с/рада Комарницька, що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 );

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка із кадастровим номером 4622710200:04:000:0734, площею 0.0465 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 );

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка із кадастровим номером 4622710200:04:000:0903, площею 0.0465 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 );

- об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка із кадастровим номером 4622710200:04:000:0904, площею 0.0056 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 );

- об`єкт нерухомого майна - квартира (реєстраційний номер майна - 31438092), адреса місцезнаходження АДРЕСА_3 , загальною площею 59,5 м2, що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 );

- об`єкт нерухомого майна - квартира (реєстраційний номер майна - 1801989446101), адреса місцезнаходження АДРЕСА_4 , загальною площею 57,9 м2, що перебуває у власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1