Решение № 138272513, 16.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1962/26

Провадження № 2/373/1619/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 373/1962/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача Колеснікова І.О. звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»заборгованість за кредитним договором №28.09.2025-100001700 від 28.09.2025 у розмірі 18956 грн 37 коп.; судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 123 грн 78 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 28.09.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №28.09.2025-100001700.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 4500 грн 00 коп., строком на 140 днів, дата повернення кредиту 14.02.2026, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія пов`язана з наданням кредиту (плата за надання кредиту) 20% від суми кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп.

Згідно з п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів 5169-15XX-XXXX-4411.

Разом з тим, відповідно до умов Договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту.

29.10.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, яка з дати укладення даного Додаткового Договору становить 6500 грн 00 коп. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-15XX-XXXX-4411. Днем надання кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця . Строк, на який видається кредит (а саме 2-й транш) 109 днів з дати його надання.

Відповідно до умов договору кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач свої зобов`язання до договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 18956 грн 37 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6251 грн 69 коп., по процентах у розмірі 6126 грн 68 коп., по відсотках, нарахованих по ст.625 ЦК України 6578 грн 00 коп.

Рух справи у суді.

Ухвалою від 01.06.2026 у справі № 373/1962/26 відкрите провадження і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, як малозначна.

Поштове відправлення із копією ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «адресат відсутній».

Ухвалою суду від 03.07.2026 було ухвалено перейти до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, однак з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання в справі призначене на 08:20 год. 16.07.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження відповідно до ч. 5 ст. 274 ЦПК України. Фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

28.09.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №28.09.2025-100001700 шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) та Заявки про отримання кредиту.

Відповідно до умов Договору та Заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідачу надано кредит у розмірі 4500 грн 00 коп. строком на 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 14.02.2026, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; комісія пов`язана з наданням кредиту (плата за надання кредиту) 20% від суми кредиту та дорівнює 900 грн 00 коп.

Відповідно до п.15 договору позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача №5169-15ХХ-ХХХХ-4411.

Додаток до кредитного договору №28.09.2025-100001700 (кредитної лінії) від 28.09.2025 містить контактні дані позичальника, електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора Е452.

Відповідно до листа-повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 14.05.2026 за №1-1405 між ТОВ «СПОЖВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.09.2025 о 18:14:14 на суму 4500,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua- 876678822, призначення платежу: видача за договором кредиту №28.09.2025-100001700.

29.10.2025 року між ТОВ «СПОЖВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту на 6500 грн. За даним Додатковим договором предитодавець зобов`язується надати ОСОБА_2 у розмірі 2000 грн. Спосіб надання Позичальнику коштів на рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-15ХХ-ХХХХ-4411. Днем надання кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця. Строк, на який видається кредит (а саме 2-й транш) 109 днів з дати його надання.

Додатковий договір до Кредитного договору №28.09.2025-100001700 (кредитної лінії) від 28.09.2025 містить електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора К186, дата підписання 29.10.2025.

Відповідно до листа-повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 14.05.2026 за №1-1405 між ТОВ «СПОЖВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 29.10.2025 о 08:11:43 на суму 2000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua- 904444488, призначення платежу: видача за договором кредиту 28.09.2025-100001700.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №28.09.2025-100001700 від 28.09.2025 року, станом на 12.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає: 6 251 грн 69 коп. основного боргу; 6 126 грн 68 коп. проценти; 6 578 грн 00 коп. залишок відсотків за ст. 625 ЦК України; разом 18 956 грн 37 коп.

Норми права які підлягають застосуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобо`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині 1 статті 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 та частини 6 статті 91 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Висновки суду.

Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Виписки за картковими рахунками відповідача представник позивача суду не надав.

Натомість суду надано сформовані директором ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» листи-повідомлення про перерахування коштів на платіжну картку клієнта:

28.09.2025 о 18:14:14 на суму 4500,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua- 876678822, призначення платежу: видача за договором кредиту №28.09.2025-100001700 (лист-повідомлення Вих. №1-1405 від 14.05.2026);

29.10.2025 о 08:11:43 на суму 2000,00 грн, номер картки 5169155152744411, номер транзакції в системі iPay.ua- 904444488, призначення платежу: видача за договором кредиту 28.09.2025-100001700 (лист-повідомлення Вих. №1-1405 від 14.05.2026).

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» належними доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги є платіжна інструкція платника та повідомлення надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції. При цьому, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», такі документи мають відповідати вимогам для первинних документів.

Надані листи-повідомлення не є первинними бухгалтерськими документами, це документи інформаційного характеру складені директором ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», який підтверджує виконання зобов`язань за Договором про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, який укладений між директором ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» .

Клопотань про витребування судом документів від банківської установи, які б підтвердили перерахування коштів за кредитним договором №28.09.2025-100001700, як і інформації про неможливість надання позивачем таких доказів, суду не заявлялось.

Щодо доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, суд зазначає наступне.

Розрахунок заборгованості, сам по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем, не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору, що узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21.10.2020 у справі №190/1419/19-ц.

За умови недоведеності певних обставин, суд має право винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь по справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

У даній справі, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів (письмових або електронних), які б відповідали вимогам процесуального законодавства, перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача, тобто укладення договору в розумінні частини 2 статті 1046 ЦК України.

У своїй заяві до суду позивач просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв. Судом було призначене судове засідання в яке представник позивача не з`явився.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

У такий спосіб, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №28.09.2025-100001700 від 28.09.2025 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Опанасюк