Решение № 138265349, 14.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р. № 400/6728/26 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання М`ялик В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доДругого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, бульв. Квітковий, 4, корп.4,м. Південноукраїнськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,55002, треті особиГоловне управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005, вул. Захисників Миколаєва, 5,м. Миколаїв,54005 провизнання дій протиправними, скасування постанови від 17.03.2026 ВП №80531817, стягнення безпідставно стягнутих коштів в розмірі 24 750,00 грн,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа Головне управління Національної поліції в Миколаївській області з вимогами: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Долі А.М. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 80531817 від 17.03.2026 р.; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80531817 від 17.03.2026 р.; постанову про стягнення виконавчого збору; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області безпідставно стягнуті кошти у розмірі 24 750 (двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 20 жовтня 2025 року поліцейським ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області було винесено постанову серії ЕНА № 5977775 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу у розмірі 20400 гривень. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду. Рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26.01.2026 року у задоволенні його позову було відмовлено. На вказане рішення ним було подано апеляційну скаргу, і 09 березня 2026 року П`ятий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі № 486/2068/25. Остаточна постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, була ухвалена лише 24 березня 2026 року. Однак, незважаючи на те, що постанова серії ЕНА № 5977775 ще не набрала законної сили, 17 березня 2026 року старшим державним виконавцем Відповідача Долею А.М. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80531817 щодо стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі 40800 гривень. Того ж дня винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 270 грн. 18 березня 2026 року Відповідачем винесено постанову про арешт коштів позивача у межах загальної суми 45150 грн. 27 березня 2026 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним стягненням з позивача подвійного розміру штрафу, виконавчого збору (4 080 грн) та витрат виконавчого провадження. У відповідь на звернення щодо неправомірності стягнення, відповідач листом від 02.06.2026 р. № 35961/4 повідомив, що позивач нібито мав самостійно надати виконавцю копію ухвали про відкриття апеляційного провадження для зупинення виконавчих дій. Дії Відповідача є грубим порушенням вимог законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після залишення скарги без задоволення судом апеляційної інстанції.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що Постанова про відкриття виконавчого провадження №80531817 винесена 17.03.2026 року керуючись статтями 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою начальника Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції в Миколаївській області полковника Вадима Федорчука про примусове виконання постанови ЕНА №5977775, виданої 20.10.2025 року Відділенням поліції №3 Вознесенського районного управління поліції в Миколаївській області про застосування до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штрафу у розмірі 20 400 гривень та на підставі статті 307, частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати. ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 40 800 гривень. Безпідставним та необґрунтованим є твердження позивача, дії державного виконавця є грубим порушенням вимог законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після залишення скарги без задоволення судом апеляційної інстанції. Державний виконавець перед винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження перевіряє відповідність виконавчого документа вимогам статі 4 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку стягувач, а саме посадова особа Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції в Миколаївській області в постанові зазначає, що постанова набрала законної сили. Тобто відповідальність за винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення покладається на заявника, а не на державного виконавця. Статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, а саме. Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення. Від позивача (боржника) заяв з наданням копій документів, що підтверджують поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття апеляційної скарги до розгляду, до відділу з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (17.03.2026 року) до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (27.03.2026 року) не надходило. Отже правових підстав для винесення постанови про зупинення виконавчого провадження у державного виконавця не було.

Суд розглянув справу 14.07.2026 у відкритому судовому засіданні з викликом представників сторін в режимі відеоконференції. В судовому засіданні представник відповідача підтримав свою позицію викладену у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити. Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

20.10.2025 поліцейським СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5977775, відповідно до якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за за ч. 10 ст. 121 КУпАП та ч. 4 ст. 126 КУпАП, за порушення п. 21.11.б ПДР України, на задньому сидінні перевозили дитину без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою паска безпеки, а також керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 20400 гривень.

29.10.2025 ОСОБА_1 оскаржив зазначену постанову до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області.

31.01.2025 ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області за позовом ОСОБА_1 відкрито провадження в адміністративній справі №486/2068/25.

26.01.2026 рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області у адміністративній справі №486/2068/25, в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовлено.

23.02.2026 ОСОБА_1 подав на рішення суду апеляційну скаргу.

09.03.2025 ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . В ухвалі про відкриття апеляційне провадження, судом окремо зазначено, що апелянтом строки на подання апеляційної скарги не пропущені.

17.03.2025 Другий відділ ДВС у Вознесенському районі Миколаївській області зареєстрував заяву відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївський області датовану 01.12.2025 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного стягнення у подвійному розмірі 40800 гривень. До заяви долучено постанову серія ЕНА № 5977775 від 20.10.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.

17.03.2026 державним виконавцем Другий відділ ДВС у Вознесенському районі Миколаївській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №80531817 по стягненню з ОСОБА_1 40800 гривень штрафу на користь Держави, а також про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 4080 гривень.

17.03.2026 державним виконавцем Другий відділ ДВС у Вознесенському районі Миколаївській області винесена постанова про стягнення мінімальних витрат з боржника ОСОБА_1 на загальну суму 270 гривень.

27.03.2026 державним виконавцем Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення.

Ключовими питаннями у цій справі є: Чи мав право державний виконавець відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документу - постанови серія ЕНА № 5977775 від 20.10.2025 про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень, з урахуванням того, що на той час ця постанова оскаржувалася в судовому порядку, та процес оскарження ще не був завершений?

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження перевіряє дотримання умов щодо: 1) відповідність виконавчого документу вимогам ст.4 Закону; 2) набрання виконавчим документом законної сили; 3) дотримання строків пред`явлення виконавчого документу до примусового стягнення передбачених ст.12 Закону; 4) відсутності інших підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.2, 4 ст.27 Закону, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до п.6 ст.3 Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.6, 7 ч.1 ст.4 Закону, крім іншого, у виконавчому документі зазначаються: 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до ст.291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Відповідно до ч.1 ст.301 Кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 Кодексу, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з копію Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №5977775 від 20.10.2025, ОСОБА_1 отримав цю постанову на місці в той же день - 20.10.2025, що засвідчено його підписом. Також, факт отримання постанови 20.10.2025 вбачається з рішення Південоукраїнського міського суду Миколаївській області від 26.01.2026 у справі № 486/2068/25.

Суд приходить до висновку, що постанова Серія ЕНА №5977775 від 20.10.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення, відповідно до вимог ч.2 ст.291 КУпАП, набрала законної сили 20.10.2025. Оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набирає законної сили після її вручення, то позивач зобов`язаний був сплатити визначений у цій постанові штраф у строки передбачені ч.1 ст.301 Кодексу, тобто не пізніше 04.11.2025.

Враховуючи, що позивач до спливу п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, штраф не сплатив, 01.12.2025 відділ поліції цілком правомірно звернувся до відповідача з заявою про примусове стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Суд звертає увагу, що на відмінність від загального правила, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набирає законної сили з моменту вручення (отримання, відмови), а не закінченням строку на її оскарження. У такому випадку, факт оскарження цієї постанови, жодним чином не впливає на її чинність, обов`язок її виконання у передбачені строки, а також покладення відповідальності у вигляді стягнення подвійного штрафу у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з моменту отримання постанови.

До адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, законодавцем застосовано юридичний принцип «solve et repete», який вимагає в першу чергу виконати зобов`язання зі сплати штрафу, та не надає відстрочки на сплату під час процедури його оскарження.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що незавершеність судового провадження у адміністративній справі №486/2068/25, жодним чином не впливало на можливість примусового стягнення з позивача штрафу, оскільки оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху не впливає на набрання нею законною силою.

Також судом враховується, що відповідно до п.п.4 п.10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Зазначена норма не давала можливості державному виконавцю для застосування вимог ч.1 ст.12 Закону, та повернення виконавчого документ без прийняття до виконання на підставі п.2 ч.4 ст.4 Закону.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі, а також стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є правомірними та підстав для їх скасування не вбачається.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (бульв. Квітковий, 4, корп.4,м. Південноукраїнськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,55002 45112306) відмовити повністю.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 16.07.2026