Постановление суда № 138259504, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/7069/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурний альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс проект

про стягнення 309520 грн. та витребування рухомого майна

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс проект

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурний альянс"

про стягнення 91427,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Адоніс проект звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурний альянс" про стягнення за договором від 01.07.2023 №183-АР основної суми заборгованості у розмірі 46 568,37 грн., пені в розмірі 15 723,21 грн., неустойки у розмірі 25 806 грн., 30% річних у розмірі 2 584,63 грн. та інфляційних втрат у розмірі 745,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

24.06.2026 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

16.07.2026 через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурний альянс" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс проект про стягнення 309520 грн. та витребування рухомого майна.

Відповідно до частин 4, 5 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 3 частини 3 статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У статті 7 Закону України Про державний бюджет на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 163 ЦК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Із прохальної частини зустрічної позовної заяви слідує, що позивач просить стягнути 309520 грн., а також витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Адоніс проект та зобов`язати передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурний альянс" належне йому рухоме майно згідно з переліком, наведеним у Додатку №15 до зустрічної позовної заяви.

Отже, позивачем у прохальній частині зустрічної позовної заяви не наведено яке саме майно позивач просить витребувати, а також вартість цього майна, виходячи з якої позивачу необхідно здійснити доплату судового збору за відповідну вимогу майнового характеру.

Частиною 7 статті 162 ГПК України встановлено, що в разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з частиною 7 статті 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Проте, відомості щодо реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг у позовній заяві не зазначені, документ, що підтверджує наявність рахунку, до заяви не надано.

Оскільки вказана зустрічна позовна заява не відповідає вищезазначеним вимогам Господарського процесуального кодексу України, вона підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурний альянс" без руху.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурний альянс" подати до Господарського суду міста Києва протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали:

- заяву, в якій визначитися з ціною пред`явленого позову, виходячи з якої надати докази сплати судового збору в установленому законом розмірі;

- відомості щодо реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг; документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 16.07.2026 року.

Суддя К.В. Полякова