Постановление суда № 138254591, 15.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/8290/24

Провадження № 2/362/393/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без розгляду

15 липня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо скасування та поновлення державних реєстрацій земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебувала вказана цивільна справа.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. від 09.12.2024 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

30.01.2025 року від представника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо заявлених вимог в повному обсязі у зв`язку з тим, що не являється розробником документації із землеустрою, не має можливості здійснити реєстрацію земельної ділянки з раніше присвоєним (на даний час сканованим) кадастровим номером.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

21.05.2025 року вказана цивільна справа за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартинцовій І.О.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцової І.О. від 25.07.2025 року дану справу прийнято свого провадження та продовжено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року для з`ясування усіх обставин справи, повного та об`єктивного її розгляду - визнано обов`язковою явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" у судове засідання.

Однак, представник позивача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не надіслав.

Представники відповідача та третіх осіб також в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлені судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Згідно ч.5 ст.223 та п.3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2021 року у справі №675/1998/19 зазначив, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому, позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи».

Відповідно до ч.7 ст.11 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ «ВІН ФІНАНС» має власний електронний кабінет та зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

З урахуванням викладеного, на електронну адресу позивача було направлено ухвалу суду від 20 квітня 2026 року про визнання явки його представника обов`язковою, в якій зазначено відомості про призначення судового засідання на 29 квітня 2026 року, а також судові повістки про виклик у судове засідання, які призначено на 24 червня 2026 року та 09 липня 2026 року (відповідні довідки про доставку містяться в матеріалах справи).

Згідно п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Таким чином, позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового розгляду даної справи через особистий електронний кабінет, в зв`язку з чим він мав об`єктивну можливість прийняти участь у судових засіданнях 29 квітня 2026 року, 24 червня 2026 року та 09 липня 2026 року у вищевказаній справі або направити на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Однак, у визначені дні та час позивач у судові засідання не з`явився, заяв про розгляд справи без його участі не направив.

Отже, неявка в судові засідання позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення стороною позивача своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що в свою чергу призводить до безпідставного затягування розгляду справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті виниклого спору.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що ТОВ «ВІН ФІНАНС», будучи належним чином повідомленим про час, день і місце судових засідань, повторно не з`явився до суду, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, приймаючи до уваги розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, явка якого судом було визнана обов`язковою.

Залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.

Відповідно до положень ч. 1, п. 9 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 44, 193, 223, 247, 257, 260, 294 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо скасування та поновлення державних реєстрацій земельної ділянки - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з зазначеними у позовній заяві вимогами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15.07.2026.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА