Постановление суда № 138252621, 15.07.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/410/26

Провадження № 2/163/297/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15 липня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

з участю секретаря Кузьміної А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Соборука Ю.Ф., (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

представника Служби у справах дітей Шацької селищної ради Пех А.В.,

представника органу опіки та піклування Шацької селищної ради Загури Л.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей та стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

15 липня 2026 року представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , адвокатом Колядою Д.І., подано клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, обґрунтоване тим, що малолітні діти тривалий час проживають разом із батьком ОСОБА_1 , який фактично здійснює їх повсякденне виховання та має визначальний вплив на їх соціальне оточення. За таких обставин існує об`єктивна необхідність перевірити за допомогою спеціальних психологічних знань, чи здатні діти самостійно та незалежно формувати власну думку щодо сімейної ситуації, чи усвідомлюють вони зміст спору між батьками та чи відсутні фактори, які могли вплинути на формування їх позиції. Зазначені обставини не можуть бути встановлені судом без застосування спеціальних знань у галузі дитячої психології. Проведення експертизи просив доручити експертам Волинської філії ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України». На вирішення експерта поставити такі питання: Чи відповідає психічний розвиток малолітніх дітей їх календарному віку? Чи дозволяє рівень психічного розвитку дітей самостійно формувати та висловлювати власну думку щодо сімейної ситуації та спору між батьками про визначення місця їх проживання? Чи усвідомлюють малолітні діти характер та значення спору між батьками щодо визначення їх місця проживання? Чи виявляються під час психологічного дослідження ознаки психологічного впливу, навіювання, конфлікту лояльності або інших чинників, які можуть впливати на самостійність формування та висловлення дітьми власної думки? Який характер психологічної прихильності дітей до матері та до батька? Яким чином діти сприймають сімейне середовище, у якому проживають на даний час? Чи перебувають діти у психологічному стані, який може впливати на здатність вільно формувати та висловлювати власну думку щодо визначення місця свого проживання?

У судовому засідання відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник подане клопотання підтримали та просили задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Соборук Ю.Ф., проти задоволення клопотання заперечив, оскільки психологічний висновок про психоемоційний стан дітей є в матеріалах справи, а подане клопотання спрямоване на затягування строку розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника, у задоволенні клопотання просив відмовити.

Представники Служби у справах дітей Шацької селищної ради та органу опіки та піклування Шацької селищної ради при вирішенні цього клопотання покладалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши її матеріали, суд прийшов до такого висновку.

Згідно з ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на положення ст. 76 ЦПК України висновок експерта може бути одним із доказів у справі.

При цьому, відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Статтею 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судово-психологічну експертизу, яка є окремою формою застосування спеціальних психологічних знань, є потреба проводити у випадках необхідності вирішення наступних груп питань: питань, пов`язаних із психічними властивостями й особливостями особи; питань, що стосуються впливу на психіку різноманітних умов і пов`язаних з ними станів людини в момент певної події; питань, пов`язаних із особливостями перебігу психічних процесів у даної особи. Як про те зазначено в розділілі VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998року №53/5 (із змінами і доповненнями), об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач, малолітні, неповнолітні, дорослого та похилого віку) (п.6.1). Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п.6.3). Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей (п.6.4).

Відповідно до п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з ч.1 ст.161 СК під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у Постанові від 16.02.2024 № 465/6496/19 (61-16408св23) зазначив, що думка дитини може бути висловлена: у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції. Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи.

Подане клопотання про призначення судово-психологічної експертизи не містить належного обгрунтування об`єктивної неможливості розгляду справи без спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини справи неможливо.

Натомість, у матеріалах справи наявний психологічний висновок клінічного психолога КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради ОСОБА_4 №319/2.15.26 від 26 березня 2026 року щодо встановлення психоемоційного стану та індивідуально-психологічних особливостей дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у якому надано оцінку характеру психологічної прихильності дітей до матері та до батька.

У судовому засіданні 15 липня 2026 року з`ясовано думку малолітніх дітей щодо предмету спору, тобто визначення їх місця проживання з одним із батьків, в присутності психолога Любомльського ліцею №1 ім. ОСОБА_7 та за відсутності їх батьків.

Органом опіки та піклування Шацької селищної ради надано письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Крім того, суд зазначає, що згода дитини на проживання з одним з батьків не є абсолютною для суду, суд приймає рішення в інтересах дітей з урахуванням всіх наявних у матеріалах справи доказів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, психологічний стан дітей, а також аналіз статті 161 СК України, суд не знаходить підстав для висновку, що для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини справи було б неможливо.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , адвоката Коляди Д.І., про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено о 16:45 год. 15 липня 2026 року.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук