Постановление суда № 1382521, 23.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2007 року                                                   м. Київ

     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:                       судді Фадєєвої Н.М.,

суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,.

при секретарі:             Безпалому Д.В.,

за участю представників сторін:          Волошина В.М., Васильчик І.М., Грецької Л.В.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Виробничо-Комерційна фірма «Леся» на постанову господарського суду Житомирської області від 06лютого 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничо-Комерційна фірма «Леся» до Новгород-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, –

встановила:

У серпні 2004 року Закрите акціонерне товариство «Виробничо-Комерційна фірма «Леся»(надалі – ЗАТ ВКФ) звернулося до суду з позовом до Новгород-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002942301/0 від 22.07.2004 року щодо стягнення з підприємства податку на прибуток в сумі 32900 грн. та штрафних санкцій в сумі 13160 грн., а також держмита в сумі 85 грн. та судових витрат в сумі 118 грн.

Позов вмотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем в порушення вимог чинного податкового законодавства, на підставі акта перевірки, в якому містяться невірні розрахунки.

Постановою господарського суду Житомирської області від 06 лютого 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 23травня 2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ЗАТ «Виробничо-Комерційна фірма «Леся»звернулося з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити по справі нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін, як законні і обґрунтовані.

В судовому засіданні касаційної інстанції представники сторін підтримали свої доводи, викладені у скарзі та запереченнях.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами першої та апеляційної інстанцій в ході з’ясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено наступне: з акту №390/23-01/08 від 25.11.2002 року "Про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ ВКФ "Леся" за період з 01.10.2000р. по 01.07.2002р.", за результатами перевірки відповідачем встановлено, що підприємством зайво нараховано податок на прибуток в сумі 39,7 тис. грн.

Товариство відобразило результат вказаної перевірки в декларації про прибуток підприємства за 4 квартал 2002 року в складі валових витрат, а саме:

- в рядку декларації 23 "Коригування суми витрат, не віднесених до складу валових витрат або не врахованих у минулих звітних періодах" відображено суму в розмірі 70,4 тис. грн.

Згідно акта перевірки від 22.07.2003 року №103/23-01/08/00901370 про результати повторної перевірки дотримання вимог податкового законодавства підприємством за той самий період встановлено завищення валових витрат в сумі 109,6 тис. грн. внаслідок неправильного визначення товариством розміру приросту балансової вартості матеріальних активів.

Проведеною Новоград-Волинською ОДПІ комплексною плановою документальною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ЗАТ "ВКФ "Леся" за період з 01.07.2002р. по 01.04.2004р. встановлено порушення останнім п. п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.2.3 р.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток, оскільки Товариством не проведено коригування показників декларації (валових доходів, валових витрат) у складі валових доходів або валових витрат III кварталу 2003 року згідно акта повторної документальної перевірки від 22.07.2003 року №103/23-01/08/00901370.

Про виявлення цього порушення зазначено в акті Новоград-Волинської ОДПІ від 20.07.2004 року №62/23-01/08/00309097.

На підставі вищевказаного акта перевірки Новоград-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2004 року №0002942301/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 33000,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13200,00 грн.

Згідно п. п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

В порушення зазначеної норми Товариством не проведено коригування показників декларації (валових доходів, валових витрат) у складі валових доходів або валових витрат III кварталу 2003 року згідно акта повторної документальної перевірки від 22.07.2003 року №103/23-01/08/00901370 на суму 109,6 тис. грн., у зв'язку з чим в IV кварталі 2000 року завищено валові витрати.

Крім того, в ході розгляду справи в суді Підприємством в порушення вимог Наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України знищено всі бухгалтерські документи, які підтверджували встановлений податковим органом факт завищення валових витрат на 109,6 тис. грн., що позбавило можливості суди перевірити правильність визначення товариством розміру приросту балансової вартості ТМЦ за IV квартал 2000 року.

За таких обставин судами при розгляді позову по суті враховано всі вимоги викладених вище Законів, правильно застосовані норми матеріального і процесуального права та достатньо повно встановлені обставини справи.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позову.

Судами обох інстанцій були вірно застосовані норми  матеріального і процесуального права, дана вірна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

ухвалила:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Виробничо - Комерційна фірма «Леся» залишити без задоволення, постанову господарського суду Житомирської області від 06 лютого 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року– без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 – 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: