Решение № 138245293, 14.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/34349/25 2/760/6953/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Усатової І.А., за участю секретаря Омельяненко С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг утримання будинків та споруд прибудинкових території,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом, у якому просить стягнути з відповідача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог на свою користь заборгованість у розмірі 15096,38 грн, та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 31 серпня 2018 року в будинках за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» та затверджено Статут Об`єднання.

15 жовтня 2018 року ОСББ «Гарматна-Західна» прийняло рішення про передачу в управління Об`єднанню будинки що за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (будівельна адреса: АДРЕСА_3 ) та визначення розміру внесків. На виконання рішення правління ОСББ «Гарматна-Західна» від 30.11.2018 та рішення загальних зборів Об`єднання від 15.10.2018 для виконання мети, для забезпечення належного утримання та використання неподільного і загального майна, ОСББ «Гарматна-Західна» уклало договори.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 та членом ОСББ «Гарматна-Західна». З огляду на те, що відповідач неналежно виконував своїх зобов`язання, у нього утворилася заборгованість за період з січня 2025 року по вересень 2025 року у розмірі 15096,38 грн.

Просить позов задовольнити та стягнути судові витрати.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався.

У судове засідання позивач не з`явився. Відповідач у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31 серпня 2018 року в будинках за адресою: АДРЕСА_5 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» та затверджено Статут Об`єднання.

15 жовтня 2018 року ОСББ «Гарматна-Західна» прийняло рішення про передачу в управління Об`єднанню будинки що за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (будівельна адреса: АДРЕСА_3 ) та визначення розміру внесків.

На виконання рішення правління ОСББ «Гарматна-Західна» від 30.11.2018 та рішення загальних зборів Об`єднання від 15.10.2018 для виконання мети, для забезпечення належного утримання та використання неподільного і загального майна, ОСББ «Гарматна-Західна» уклало договори.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 та членом ОСББ «Гарматна-Західна». З огляду на те, що відповідач неналежно виконував своїх зобов`язання, у нього утворилася заборгованість за період з січня 2025 року по вересень 2025 року у розмірі 15096,38 грн по внескам на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

За ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За ст.ст. 156, 162 ЖК України власник та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості згідно якого сума заборгованості по внескам становить 15096,38 грн, які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача .

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Крім того, суд враховує, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Драган Я.С. на надання правничої допомоги позивачу саме у цій справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути договір про надання правової допомоги, довіреність, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Водночас сам по собі договір про надання правової допомоги не підтверджує повноважень адвоката на представництво інтересів особи у конкретній судовій справі. Такими документами у цивільному судочинстві є, зокрема, ордер або довіреність, які в матеріалах справи відсутні.

У постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 317/1209/19 вказано, що відсутність документів, що підтверджують повноваження адвоката (ордера або довіреності), свідчить про відсутність належного підтвердження надання професійної правничої допомоги саме у відповідній справі, що виключає можливість компенсації таких витрат

Оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у цій справі, а також належних доказів понесення або виникнення обов`язку щодо сплати заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2677 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» (ЄДРПОУ 42429621, адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 37А) заборгованість у розмірі 15096,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» (ЄДРПОУ 42429621, адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 37А) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова