Решение № 138239270, 06.07.2026, Макарівський районний суд Київської області

"06" липня 2026 р. Справа № 370/4052/25

Провадження № 2/370/1428/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр»), в особі свого представника Ткаченко М. звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитними договорами №3727395 від 18.06.2021 р. та №4203092 від 23.05.2021 р. на загальну суму 220 850,95 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3727395 (далі Договір). 23.05.2021 між ТОВ «Авкетус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4203092. Щодо умов та порядку укладання Договору № 3727395 від 18.06.2021. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3 780,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Щодо умов та порядку укладання Договору № 4203092 від 23.05.2021. Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавецем правильності введення коду, направленого Кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір) : 20 000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.90 % в день та застосовується у межах строку кредиту. 16.12.2021 було укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3727395. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3727395. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3727395. 24.01.2022 було укладено договір № 24-01/2022 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4203092. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4203092. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4203092. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3727395 від 18.06.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 154 880,00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 20 000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 133 780,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями 1 100,00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4203092 від 23.05.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 65 970,95 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 20 000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 45 600,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки 320,00 грн. - Нараховані 3% річних -50,95 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 220 850,95 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 40 000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 179 380,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями 1 100,00 грн. - Інфляційні збитки 320,00 грн. - Нараховані 3% річних -50,95 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

16.03.2026 року через підстстему «Електронний суд» відповідач надіслав заяву, про застосування строку позовної давності. Просив відмовити у задоволені позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, але при зверненні представника товариства з позовом до суду, в позовній заяві зазначено, що просить розглядати справу за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, крім того викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, встановивши наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3727395 (далі Договір).

Договір було укладено шляхом підписання відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора J91716 проєкту договору, складеного й підписаного ТОВ «Мілоан» в електронній формі. Додатками до договору є графік платежів за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит ТОВ «Мілоан» надало відповідачеві на умовах строковості, платності та поворотності кредит на споживчі цілі в сумі 20 000,00 грн. строком на 30 днів.

Відповідно до п. 1.4. зазначеного Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користуванням кредитом (дата платежу) 18.07.2021.

Згідно з п.п. 1.5.2., п. 1.6., п. 1.7. вказаного Договору проценти за користування кредитом: 3 780,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,63 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом - 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з п. 2.1. вказаного Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до квитанції ПриватБанк № 1680844517 від 18.06.2021, відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договром №3727395, ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в сумі 20 000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Отже, свої зобов`язання за договором Товариство виконало в повному обсязі.

Суд зауважує, що в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначено: у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2019 року у справі №910/10254/18, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому можуть підтверджувати факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитним договором.

Відповідач не надав суду доказів перерахування позикодавцю або позивачу суми боргу 20 000,00 грн за кредитним договором. За наявними в матеріалах справи відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення вбачається, що заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором складає 20 000,00 грн.

Таким чином, відповідач не повернув позикодавцю суму кредитних коштів у розмірі 20 000,00 грн.

Вирішуючи правовий спір між сторонами, який виник щодо боргу за кредитним договором від 18.06.2021 та іншими кредитними договорами, про укладення яких у позові твердить позивач, суд керується такими нормами права.

Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація - це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач вчасно, у встановлені договором строки не повернув позикодавцю кредитні кошти за договором від 18.06.2021 у повному розмірі, він прострочив виконання договірного зобов`язання.

Щодо розміру відсотків за користуваннями кредитними коштами до договором №3727395 від 18.06.2021 суд зазначає таке.

У пунктах 1.2-1.4 Кредитного договору сторони обумовили параметри та умови кредиту, порядок і графік повернення позики та сплати процентів.

Зокрема, кредит надається загальним строком на 30 днів з 18.06.2021; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) -18.07.2021.

Пунктом 2.4.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежі, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п.1.4 договору.

Пунктами 2.3.1.1 та 2.3.1.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents i є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту: 3% комісія - 3 дні пролонгації строку дії Кредитного договору, 5% комісія - 7 днів пролонгації, та 10% комісія - 15 днів пролонгації.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною в пункті 1.5.2 Договору (т.т. 0,63%).

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору.

У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів щодо пролонгації строку кредитування відповідно до п.п.2.3.1.1.-2.3.1.2 договору та доказів складання та доведення до відповідача оновлених графіків платежів, передбачених п.п. 2.3.2, 4.1.,4.2. договору.

Адже в додатку №1 «Графік платежів» до кредитного договору вказано, що у випадку продовження строку кредитування відповідно до п. 2.3 кредитного договору, позичальник доручає кредитодавцю самостійно оновити графік платежів та розмістити дані графіку в особистому кабінеті позичальника.

Тому правомірним є нарахування і стягнення з відповідача процентів у сумі, передбаченій додатком № 1 до договору, тобто 3 780,00 грн. Нарахування процентів за строк понад 18.07.2021 не відповідає положенням договору, оскільки відповідач не був ознайомлений з відповідними графіками платежів усупереч договору.

Отже, загальний борг відповідача за договором від 18.06.2021 23 780,00 грн (20 000,00 грн тіла кредиту + 3 780,00 грн процентів).

16.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №3727395 від 18.06.2021.

Згідно платіжної інструкції № 313550010 від 20.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» провело оплату ТОВ «Мілоан» за договором факторингу № 16/12-2021-43.

Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача за договором №3727395 від 18.06.2021 в розмірі 320,00 грн інфляційних збитків за лютий 2022 року та 50,95 грн 3% річних за період з 24.01.2022 по 23.02.2022, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Проте, згідно з п.15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був встановлений на усій території України з 12.03.2020 до 30.06.2023.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період 24.01.2022 по 23.02.2022 (включно).

Отже, з урахуванням наведених норм матеріального права та розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог за кредитним договором № 4203092 від 23.05.2021.

23.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4203092 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом відповідача шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А844049.

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 грн (п.1.3. Кредитного договору); строк кредиту 30 днів. Детальні строки повернення кредиту та сплаті процентів, вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується:

- довідкою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 07.11.2025 № 6151-ВП.

Відповідач фактично отриав кредит у розмірі 20 000,00 грн. Належних і допустимих доказів оплати цієї суми позикодавцю чи позивачу він суду не надав. Тому вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача.

Щодо розміру процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Умови застосування зниженої процентної ставки 0,95% визначені в п. 1.5.2 договору.

Згідно з п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

За п. 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою Споживача або в порядку автопролонгації.

Пунктом 4.2. кредитного договору визначено порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача. Зокрема, передбачено, що Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем (п. 4.2.2.).

Пунктом 4.3. вказаного договору визначено порядок автопролонгації строку кредиту. Сторони домовилися, що у випадку якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2.-4.2.4. договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п. 4.3.1.)

Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в пп. 4.3.1. Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору (п. 4.3.2.).

Оскільки відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів до 22.06.2021 не виконав, а також не уклав угоду щодо продовження строку дії кредитного договору, кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів, тобто з 23.06.2021 до 20.09.2021 (згідно п. 4.3 договору).

Зважаючи на дії сторін договору, направлені на продовження строку його дії, та враховуючи, що боржник не виконав умови договору про застосування зниженої процентної ставки (п. 1.5.2 договору), розмір заборгованості за процентами з 23.06.2021 до 20.09.2021, розрахований за стандартною процентною ставкою 1,90% в день, є доведеним та узгоджується з умовами кредитного договору і має наступний розрахунок: 20 000,00 грн*120 днів*1,9% = 45 600,00 грн.

Отже, загальний борг відповідача за договором від 23.05.2021 65 600,00 грн (20 000,00 грн тіла кредиту + 45 600,00 грн процентів).

24.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 24-01/2022, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором №4203092 від 23.05.2021.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4203092. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4203092.

Отже, судом встановлено, що відповідач не повернув в повному обсязі своєчасно грошові кошти на погашення заборгованості за кредитними договорами:

№3727395 від 18.06.2021 року - у сумі 24 880,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3780,00 грн - сума заборгованості за відсотками, заюоргованість за комісією 1 100,00 грн.;

№ 4203092 від 23.05.2021 - у сумі 65 600,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45 600,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Право вимоги до відповідача за договорами про споживчий кредит у вказаних сумах перейшло в установленому законом порядку до позивача. Тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо строку позовної давності.

У заяві відповідач вказує, що вважає що строк позовної давності пропущено.

Суд зауважує, що законодавство обмежує осіб, чиє право порушено, заявляти позов у межах визначеного законом строку позовної давності. Визначати конкретний час, коли така особа може звернутися до суду, є правом позивача.

Що ж до застосування наслідків закінчення строку позовної давності згідно з ч. 4 ст.267 Цивільного кодексу України, про що відповідач просив у заяві, то підстави для цього відсутні в зв`язку з тим, що строк позовної давності за заявленим позовом не закінчився.

Зокрема, суд враховує відповідну правову позицію Великої палати ВС, викладену в постанові від 2 липня 2025 року по справі № 903/602/24 (п. 76 - 96).

Так, статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 2 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 6 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Перший кредитний договір із числа укладених відповідачем згідно позовних матеріалів датується 23.05.2021 року. Тому з урахуванням викладеного вище, строк позовної давності позивач у цій справі не пропустив.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем були понесені наступні судові витрати: судовий збір за подачу позову в сумі 2650,21 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору № 01-07/2024 від 01.07.2024 року про надання правничої допомоги, Заявку на надання юридичної допомоги №711 від 03.11.2025, Витяг з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, згідно якого правничі послуги надано на суму 25 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що "при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов 'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає фіксований розмір винагороди, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність".

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд приходить до висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн., який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2650,21 грн та заявив позовні вимоги про стягнення 220 850,95 грн.

Суд задовольняє позовні вимоги на суму 90 480,00 гривень, що становить 40,99 % від ціни позову. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1085,76 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Кредитними договорами № 3727395 від 18.06.2021 р. та №4203092 від 23.05.2021 р. на загальну суму 90 480 (дев`яносто тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., яка складається з: 40 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 49 380 грн. заборгваність за нарахованими процентами, 1 100,00 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 1 085,76 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення суду складено 14.07.2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» , код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва