Постановление суда № 138235228, 01.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 Справа №607/14428/26 Провадження №1-кс/607/4819/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024211040000591 від 04.03.2024, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черлянське Передмістя Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №12024211040000591 від 04.03.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 250 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832 000 гривень.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що групою слідчих СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211040000591 від 04.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Органом досудового розслідування 17.01.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України. Повідомлення про підозру у день його складення, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, вручено близькому родичу ОСОБА_4 його тещі ОСОБА_7 . Крім того, повідомлення про підзору ОСОБА_4 надіслано поштовим відправленням за місцем проживання: АДРЕСА_3 , а також за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від слідства і за місцем проживання відсутній, постановою начальника відділення слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 26.02.2024 ОСОБА_4 оголошено в розшук, оскільки він виїхав за межі України. Постановою начальника відділення слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 25.04.2024 ОСОБА_4 оголошено в державний та міжнародний розшук. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2024 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Рішення суду набрало законної сили. 29.05.2026 на адресу сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Тернопільській області надійшла телеграма з НЦБ Інтерполу в Румунії щодо громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було затримано на території Румунії і який розшукується ГУНП в Тернопільській області за підозрою в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 30.06.2026 за клопотанням компетентних органів України компетентними органами Румунії було передано уповноваженим представникам ОСОБА_4 .

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та те, що метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Крім того, вказав, що з урахуванням вищенаведених ризиків, тяжкості злочину, санкції, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, розмір застави який забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК, повинен становити 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 заперечив та просив відмовити у його задоволенні, підтримавши подані письмові заперечення. Крім того, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, поклавши обов`язки за ст. 194 КПК України, зважаючи на те, що тримання під вартою є безпідставним, необґрунтованим, без підтвердження актуальності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що з тексту підозри вбачається, що вона вручена тещі ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована і проживає не за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ), а взагалі в іншій області: АДРЕСА_3 . При цьому ОСОБА_4 з останньою не спілкується і не підтримує зв`язок, а тому копію такої підозри йому ніхто не передавав і з її змістом він не ознайомлювався, а про статус підозрюваного стало відомо вже 23.03.2026, коли адвокату на виконання ухвали суду була надана можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. Також вказав, що в матеріалах справи містяться довідки Великогаївської сільської ради, які нібито підтверджують що ОСОБА_4 проживав зі своєю родиною без реєстрації за наступною адресою: АДРЕСА_3 , однак за вказаною адресою ОСОБА_4 зі своєю родиною ніколи не проживав та не був зареєстрований, а з 13.03.2023 року має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Щоб підтвердити ці твердження було отримано відповідь Великогаївської сільської ради, якою встановлено, що ці довідки сільська рада видала «За усним запитом поліцейського офіцеру громади Тернопільського РУП майора поліції ОСОБА_8 », а також підтвердила що комісія сільської ради не виходила за вказаною адресою і акт не складався, бо інформація про проживання ОСОБА_4 без реєстрації та його склад родини брався лише зі слів представника поліції. Таким чином, підозра була вручена в незаконний КПК спосіб, тобто не за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , а отже порушений порядок такого вручення. Крім того, зазначив, що зі змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_4 дійсно з 06.01.2024 виїхав за межі України. Ці обставини також підтверджуються відмітками в закордонному паспорті та відповіддю Державної прикордонної служби за вих. № 19.5.2/4387-26-Вих від 21.01.2026, в якій зазначено, що з 01.01.2022 по 21.01.2026 ОСОБА_9 53 рази перетинав державний кордон, маючи на це законну підставу 4 неповнолітні дитини (докази надаються). Отже, ці доводи підтверджують, що підозрюваний виїхав за межі країни 06.01.2024 тобто до повідомлення про підозру 17.01.2024; а також до порушення кримінального провадження 12024211040000591 від 04.03.2024р.; він не переховувався від органу досудового розслідування та мав законне право перетинати державний кордон під час військового стану. Також матеріали справи не містять жодної скерованої повістки ОСОБА_4 (за адресою реєстрації; засобами поштового або електронного зв`язку на електронну адресу) на 17.01.2024 року для вручення повідомлення про підозру. Підозрюваного жодного разу не викликали до правоохоронних органів щодо допиту у якості свідка або проведення інших слідчих дій, з яких би йому могло бути відомо про факт порушення кримінального провадження. Таким чином, матеріали справи не містять даних, що органом досудового розслідування взагалі приймалися будь-які належні заходи для вручення повістки про виклик до слідчого на 17.01.2024 для вручення повідомлення про підозру, передбачені ст. 135 КПК. Також вказав, що ОСОБА_4 перебував на території Румунії з 06.01.2024 тобто до повідомлення про підозру від 17.01.2024, то в такому випадку орган досудового розслідування повинен її був вручати через консульські установи в рамках міжнародного співробітництва. Крім того, зазначив, що в матеріалах справи дійсно наявна постанова від 25.04.2024 про оголошення державного та міжнародного розшуку підозрюваного, однак згідно відповіді Сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Тернопільській області за вих. № 40484-2026 від 27.03.2026 встановлено, що міжнародний розшук в обліках Генерального секретаріату Інтерпол відносно ОСОБА_4 з`явився тільки з 17.03.2026 року, тобто через 2 роки з наявності такої постанови слідчого. Також як тільки 26.03.2026 захисник на виконання ухвали суду ознайомився з матеріалами досудового розслідування, де стало відомо про статус підозрюваного і знаходження в розшуку, 29.03.2026 подано клопотання про припинення розшуку підозрюваного, в якому сторона захисту повідомила слідчу, що ОСОБА_4 з 01.01.2022 на законних підставах 53 рази перетинав державний кордон, оскільки має 4 неповнолітні дитини. З 2025 року по теперішній час він на постійній основі і на законних підставах перебуває за межами України в Румунії за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає та зареєстрований цей факт підтверджується посвідкою про тимчасовий захист № 0229502. Однак, 01.04.2026 за вих. № 43125-2026 слідчою відмовлено в задоволенні цього клопотання. Таким чином, вважає дану постанову протиправною, оскільки формальне перебування ОСОБА_4 у статусі особи, оголошеного в державний і міжнародний розшук, за умов, коли органу досудового розслідування відоме його фактичне місцезнаходження (яке підтверджується документально) і він готовий брати участь у процесуальних діях, є необґрунтованим, непропорційним втручанням у її права, таким, що суперечить принципам верховенства права, завданням кримінального провадження та вимогам Конвенції. Також зазначив, що вважає розмір застави, визначений в клопотанні прокурора необґрунтованим та який не відповідає вимогам чинного законодавства, зважаючи на те що: матеріальна шкода нікому не завдана, потерпілі відсутні; не врахований майновий стан підозрюваного; не доведено достатніх мотивів чому саме такий розмір застави є необхідним, оскільки даний злочин не є особливо тяжким, а тому визначений розмір застави є безпідставним і необґрунтованим.

Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211040000591 від 04.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

17.01.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України вручено тещі ОСОБА_7 .

Крім того, повідомлення про підзору ОСОБА_4 надіслано поштовим відправленням за місцем проживання: АДРЕСА_3 , а також за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .

26.02.2024 постановою начальника відділення слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_4 оголошено в розшук.

25.04.2024 постановою начальника відділення слідчого відділу Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_4 оголошено в державний та міжнародний розшук.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2024 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

29.05.2026 на адресу сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Тернопільській області надійшла телеграма з НЦБ Інтерполу в Румунії щодо громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було затримано на території Румунії і який розшукується ГУНП в Тернопільській області за підозрою в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

30.06.2026 за клопотанням компетентних органів України компетентними органами Румунії було передано уповноваженим представникам ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Зокрема такими доказами є: заява ОСОБА_10 від 01.01.2024 про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 01.01.2024, 04.01.2024 та 13.01.2024; протокол огляду місця події від 04.01.2024; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2026; протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо, відео контроль особи ОСОБА_10 від 09.01.2024; інші долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України.

Так, ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і поза її межами, з метою уникнення від відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, є те, що останній як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати. При цьому, враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як свідки ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків: переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у якого на утриманні четверо неповнолітніх дітей; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.

Отже, за наведених вище обставин, доводи сторони захисту не надають підстав для можливості застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки застосування такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти ризикам, які встановлені під час розгляду клопотання.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя не вважає що в цьому випадку має місце виключний випадок при якому застава у зазначених межах передбачених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та не вбачає підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 832 000 гривень, який на думку слідчого судді є надмірним, необґрунтовано завищеним, адже стороною обвинувачення не доведено факт наявності у підозрюваного грошових коштів чи майнових активів у розмірі, що відповідає запропонованій сумі застави. Матеріали клопотання не містять відомостей про доходи чи майновий стан підозрюваного, які б свідчили про реальну можливість внести таку суму. Разом з тим, метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

На переконання слідчого судді, застава в межах, встановлених у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та буде достатньою для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідатиме ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особі підозрюваного.

Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 30 липня 2026 року.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 607/14428/26, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.07.2026.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Тернопіль без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідком ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 30 липня 2026 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1