Постановление суда № 138230722, 14.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 липня 2026 р. № 400/13413/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

проСт. 382 судовий контроль,

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.01.2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.

У подальшому, від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, яка мотивована тим, що рішення суду не було виконано у повному обсязі.

Оскільки рішення суду від 26.01.2026 року було ухвалено в письмовому провадженні, суд вважає за необхідне розглянути вищевказану заяву у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, що у межах виконавчого провадження державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання судового рішення, однак відповідач рішення суду не виконав, а саме:

- 19.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення суду (додаток № 3);

- 06.04.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника повторного штрафу у розмірі 10200 грн за повторне невиконання без поважних причин рішення суду (додаток № 4);

- 09.04.2026 головним державним виконавцем виконавче провадження № 80390931 закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що рішення не може бути виконано без особистої участі боржника, а до органу досудового розслідування направлено офіційне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання рішення суду).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю, поклавши наМиколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримкизобов`язання подати протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили цієї ухвали по справі № 400/13413/25 звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Миколаїввського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №400/13413/25 шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про його виконання протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною і не може бути оскаржена.

Суддя В. С. Брагар