Решение № 138230449, 15.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м. Київ справа №640/31894/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Антимонопольного комітету України

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трей",

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфініт Трей", в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 07.10.2021 № 22853-р/пк-пз.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення про відміну торгів прийнято у зв`язку з фактичною відсутністю подальшої потреби у закупівлі відповідного товару. За твердженням позивача, деталі контактної мережі закуповувалися для виконання робіт із реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель - Ізов - Держкордон. Унаслідок зміщення графіка виконання будівельних робіт, уточнення необхідної номенклатури та перерозподілу фінансування потреба у придбанні товару в межах спірної процедури відпала. Позивач також посилався на положення проекту договору, відповідно до яких поставка товару мала здійснюватися окремими партіями за заявками покупця, а покупець мав право зменшувати обсяг закупівлі залежно від фактичного фінансування. На думку позивача, визначення потреби у закупівлі належить до компетенції замовника, а орган оскарження не вправі перебирати на себе його господарські та організаційні повноваження.

Антимонопольний комітет України проти позову заперечив. Відповідач зазначив, що під час розгляду скарги замовник не надав належних документів, які б підтверджували реальне припинення потреби у закупівлі. Зокрема, не було надано рішення про зміну виробничих планів, розпорядження про припинення або перенесення робіт, документів про скорочення фінансування чи внесення відповідних змін до річного плану закупівель. За даними, доступними в електронній системі закупівель, відповідна закупівля залишалася передбаченою річним планом замовника, а тому зазначення у повідомленні лише загального формулювання про відсутність подальшої потреби не підтверджувало фактичного існування передбаченої законом підстави для відміни торгів. Відповідач наголосив, що рішення прийнято в межах повноважень та на підставі матеріалів, які були наявні на час розгляду скарги.

ТОВ «Інфініт Трейд» просило відмовити у задоволенні позову. Третя особа зазначила, що після визначення переможця замовник тривалий час не вчиняв дій, спрямованих на укладення договору, а згодом без належного документального обґрунтування скасував закупівлю. На переконання третьої особи, документи, подані позивачем уже до суду, не надавалися органу оскарження та не могли підтверджувати правомірність рішення замовника на момент його прийняття. Крім того, річні плани та інші відкриті відомості не свідчили про припинення потреби у відповідному товарі. Положення проекту договору щодо поставки за заявками та можливості зменшення обсягів закупівлі також не підтверджували повної відсутності потреби у товарі.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/31894/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/31894/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 залишено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

03 березня 2021 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» оголошено процедуру відкритих торгів за предметом закупівлі «Коуш для мідного проводу», код ДК 021:2015-31220000-4 «Елементи електричних схем», ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-03-012244-c, з очікуваною вартістю 8 800 000,00 грн.

За результатами розгляду тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфініт Трейд», тендерна пропозиція якого становила 5 004 000,00 грн. Повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 21 липня 2021 року.

Листом від 12 серпня 2021 року замовник повідомив переможця про продовження строку для укладення договору до 60 днів.

Надалі, протокольним рішенням від 14 вересня 2021 року №10 замовник прийняв рішення про відміну процедури закупівлі, а 15 вересня 2021 року оприлюднив відповідне повідомлення. Підставою відміни зазначено абзац другий пункту 1 частини першої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» - відсутність подальшої потреби в закупівлі товару.

Не погодившись із таким рішенням, ТОВ «Інфініт Трейд» 24 вересня 2021 року звернулося до Антимонопольного комітету України зі скаргою.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07 жовтня 2021 року №22853-р/пк-пз скаргу задоволено та зобов`язано замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі.

Вважаючи таке рішення протиправним, АТ «Українська залізниця» звернулося до суду з вимогою про його скасування.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 922-VIII). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Приписами частини першої статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

За змістом частини шістнадцятої статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою. Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.

Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцять четвертою 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Антимонопольному комітету України як органу оскарження надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом розгляду скарг осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, з метою захисту їх прав та законних інтересів.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення порушення процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

VI. Оцінка суду

Як вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2021 року замовником оголошено процедуру закупівлі з очікуваною вартістю 8 800 000,00 грн. За результатами проведення торгів тендерну пропозицію ТОВ «Інфініт Трейд» визначено найбільш економічно вигідною, а 21 липня 2021 року товариство визнано переможцем процедури закупівлі.

Водночас, протокольним рішенням від 14 вересня 2021 року №10 замовник прийняв рішення про відміну торгів, а 15 вересня 2021 року оприлюднив повідомлення, у якому як підставу зазначив відсутність подальшої потреби у закупівлі товару.

Разом із тим судом встановлено, що під час розгляду скарги органом оскарження замовником не було надано належних документів, які б підтверджували фактичне припинення потреби у закупівлі коушів для мідного проводу.

Зокрема, замовником не надано рішення уповноважених органів АТ «Українська залізниця» або регіональної філії «Львівська залізниця» про припинення чи скасування відповідних робіт, розпорядчих документів про виключення товару із планів забезпечення, документів про скорочення або припинення фінансування, рішень про зміну технічних рішень чи проектної документації, а також належним чином оприлюднених змін до річного плану закупівель.

Натомість, закупівля була включена до річного плану замовника, на її проведення було оприлюднено відповідне оголошення, проведено оцінку тендерних пропозицій та визначено переможця. Наведене підтверджує наявність у позивача сформованої потреби у придбанні відповідного товару.

При цьому станом на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення позивачем не було внесено змін до річного плану в частині виключення відповідної закупівлі або зменшення запланованої потреби.

Доводи позивача про відсутність прямої норми, яка зобов`язувала б замовника вносити зміни до річного плану в разі припинення потреби у закупівлі, не спростовують висновків відповідача.

Стаття 4 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо пов`язує планування закупівель із наявною потребою та передбачає можливість внесення змін до річного плану з їх подальшим оприлюдненням. Тому припинення раніше сформованої та оприлюдненої потреби має бути підтверджене послідовними діями замовника та відповідними документами, а не лише формальним зазначенням законодавчої підстави у повідомленні про відміну торгів.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що потреба у закупівлі відпала у зв`язку зі зміщенням графіка виконання будівельних робіт за проектом реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Ковель - Ізов - Держкордон.

Перенесення строків виконання робіт саме по собі не свідчить про припинення потреби у матеріалах, необхідних для їх виконання. Зміна строків реалізації проекту може обумовлювати відтермінування поставки, коригування графіка, уточнення кількості товару або внесення змін до планування закупівель, однак не є безумовним доказом повної відсутності подальшої потреби у відповідній продукції.

Крім того, із пояснень самого позивача вбачається, що введення об`єкта в експлуатацію планувалося у 2022 році, а номенклатура необхідної продукції мала уточнюватися під час виконання робіт.

Зазначене свідчить не про остаточне припинення потреби, а про можливу зміну строків або обсягів постачання.

Не приймає суд і посилання позивача на необхідність уточнення номенклатури та кількості продукції.

Необхідність подальшого уточнення обсягів товару не є тотожною відсутності потреби у предметі закупівлі. Якщо замовник визначив конкретний предмет закупівлі, його технічні та кількісні характеристики, провів конкурентну процедуру та визначив переможця, посилання на подальше уточнення номенклатури повинно підтверджуватися відповідними розрахунками, змінами до проектної документації або рішеннями компетентних структурних підрозділів.

Таких документів органу оскарження надано не було.

Суд також критично оцінює доводи позивача щодо перерозподілу коштів та необхідності недопущення нераціонального використання державних ресурсів.

Такі обставини могли б бути враховані як обґрунтування відміни процедури виключно за умови їх підтвердження фінансовими документами, рішеннями про зміну фінансування, інвестиційними планами, розпорядженнями про перерозподіл коштів або іншими належними доказами.

Загальне посилання на перерозподіл фінансування не підтверджує фактичного припинення потреби у придбанні товару. Тимчасова зміна порядку фінансування або відтермінування видатків не є тотожними відсутності подальшої потреби у закупівлі.

Відхиляються також посилання позивача на положення проекту договору, відповідно до яких поставка товару мала здійснюватися партіями за заявками покупця, а покупець мав право зменшувати обсяг закупівлі залежно від фактичного фінансування.

Такі умови договору передбачали механізм коригування обсягів і строків поставки відповідно до фактичної потреби замовника. Можливість зменшити кількість товару або не замовляти окремі партії не підтверджує повного припинення потреби у предметі закупівлі та не доводить необхідності відміни всієї процедури.

Крім того, передбачене проектом договору право зменшення обсягів закупівлі стосується порядку виконання майбутнього договору та не може саме по собі розглядатися як доказ наявності підстав для відміни процедури до його укладення.

Необґрунтованими є доводи позивача про втручання відповідача у господарську діяльність замовника.

Суд враховує, що в кожному конкретному випадку саме замовник визначає наявність потреби у закупівлі товарів, робіт або послуг. Водночас реалізація такого повноваження повинна здійснюватися відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та принципів добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності, пропорційності, відкритості, прозорості, недискримінації учасників та об`єктивного визначення переможця.

Орган оскарження не визначав замість позивача його господарську потребу та не зобов`язував його придбати певну кількість товару. Відповідач перевірив виключно те, чи була належно підтверджена передбачена законом підстава, яку сам замовник зазначив у рішенні про відміну тендеру.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження має право встановити наявність порушень процедури закупівлі та зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.

Отже, зобов`язання позивача скасувати необґрунтоване рішення про відміну торгів прямо належить до повноважень відповідача та не свідчить про неправомірне втручання у господарську діяльність замовника.

Суд також враховує, що відповідно до частини шістнадцятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Тому правомірність оскаржуваного рішення відповідача підлягає оцінці з урахуванням матеріалів, які були доступні органу оскарження на момент вирішення скарги.

Документи, які позивач подав уже під час судового розгляду, але не надав відповідачу при розгляді скарги, не можуть усунути недоліки обґрунтування рішення замовника та змінити обсяг інформації, на підставі якої діяла Колегія.

Судовий розгляд цієї справи не передбачає повторного розгляду скарги замість Антимонопольного комітету України з урахуванням нових доказів, своєчасне подання яких залежало від самого замовника.

Завданням суду є перевірка того, чи мав відповідач достатні правові та фактичні підстави для прийняття оскаржуваного рішення станом на дату його ухвалення.

Подані позивачем документи щодо робочого процесу навколо реалізації будівельного проекту не спростовують висновків органу оскарження, оскільки можуть свідчити про обговорення строків виконання робіт, уточнення номенклатури або організацію постачання, проте не підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про повне припинення потреби у закупівлі коушів для мідного проводу.

Окремо суд звертає увагу, що частина поданих позивачем документів стосується виконання будівельних робіт, тоді як предметом спірної процедури була закупівля товару.

Отже, зміна строків виконання будівельних робіт не може автоматично ототожнюватися з припиненням потреби у придбанні товарів, необхідних для подальшої реалізації проекту.

Не спростовує правомірності рішення відповідача й подальше повторне прийняття замовником рішення про відміну процедури закупівлі з іншої підстави.

Законність рішення Антимонопольного комітету України від 07 жовтня 2021 року підлягає оцінці станом на момент його прийняття та стосовно конкретного рішення замовника, яке було предметом розгляду скарги. Подальші дії позивача не можуть свідчити про протиправність раніше прийнятого рішення органу оскарження.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, запланувавши закупівлю, включивши її до річного плану, оголосивши процедуру, провівши оцінку тендерних пропозицій та визначивши переможця, не надав належного документального підтвердження фактичного припинення подальшої потреби у предметі закупівлі.

Наведені позивачем обставини свідчать лише про можливу зміну строків реалізації проекту, уточнення номенклатури та коригування обсягів фінансування, однак не доводять повної відсутності потреби у закупівлі товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі інформації, яка була наявна під час розгляду скарги, у межах наданих законом повноважень та з дотриманням встановленого порядку.

Натомість позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість висновків органу оскарження, неправильне застосування ним норм матеріального права або вихід за межі повноважень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 07 жовтня 2021 року №22853-р/пк-пз є правомірним та обґрунтованим, а підстави для його визнання протиправним і скасування відсутні.

VII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку відмову в задоволенні адміністративного позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.