Постановление суда № 138229199, 06.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2026 року Справа №160/18315/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича в інтересах держави до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича в інтересах держави до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю - земляну, гравітаційну, відкосного профілю, матеріал суглинок, глина, конструктивні параметри: ширина по гребеню 5 м, довжина 224,00 м, максимальна висота 5,9 м, закладання укосів: верхового 1:2, низового 1:1,7; кріплення укосів: верхового - задернований, порослий дрібноліссям, низового задернований, порослий дрібноліссям, проїзна частина по гребеню 3,5 м, грунтова; водоскидну споруду тип шахтний, матеріал сталь, залізобетон, конструктивні параметри: вхідний оголовок: шахта з оббетонованої сталевої труби діаметром 900 мм, довжиною 2,4 м, водопровідна частина труба сталева діаметром 300 мм, довжиною 16,8 м, вид регулювання засувка діаметром 300 мм, встановлена в шахтному водоскиді; пропускна здатність водоскидної споруди 0,1 м3/с, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223584000:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Вербківську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме: греблю - земляну, гравітаційну, відкосного профілю, матеріал суглинок, глина, конструктивні параметри: ширина по гребеню 5 м, довжина 224,00 м, максимальна висота 5,9 м, закладання укосів: верхового 1:2, низового 1:1,7; кріплення укосів: верхового - задернований, порослий дрібноліссям, низового задернований, порослий дрібноліссям, проїзна частина по гребеню 3,5 м, грунтова; водоскидну споруду тип шахтний, матеріал сталь, залізобетон, конструктивні параметри: вхідний оголовок: шахта з оббетонованої сталевої труби діаметром 900 мм, довжиною 2,4 м, водопровідна частина труба сталева діаметром 300 мм, довжиною 16,8 м, вид регулювання засувка діаметром 300 мм, встановлена в шахтному водоскиді; пропускна здатність водоскидної споруди 0,1 м3/с, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223584000:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі також відсутні.

У позовній заяві позивач просить повідомити сторін та Дніпропетровську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь у справі про день, час та місце розгляду справи

Таким чином, позивачем фактично заявлено клопотання про розгляд цієї справи з викликом сторін у судовому засіданні за участі позивача, вирішуючи яке, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження НЕ можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які НЕ можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Так, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст. 262 КАС України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З аналізу наведених приписів ст. 262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.

Звертаючись із клопотанням про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні за участі позивача, останній жодним чином не обґрунтував це клопотання, та довів, що призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами є недоцільним, також представник позивача не зазначив та не обґрунтував дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним безпосередньо у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Таким чином, суд вважає подане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що ця справа відноситься до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у цій справі Селянського (фермерського) господарства «СТАВКИ» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 1223584000:01:001:0402, площею 9,1515 га, перебуває в користуванні Селянського (фермерського) господарства «СТАВКИ» на підставі договору оренди від 18.10.2007 та додаткової угоди від 05.01.2018. Право оренди зареєстровано 24.04.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 25941701, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1542208312235). Отже, рішення у цій справі може безпосередньо вплинути на права та обов`язки СФГ «СТАВКИ» як законного орендаря земельної ділянки водного фонду, на якій розташовані гідротехнічні споруди. Задоволення позову та набуття Вербківською сільською радою права комунальної власності на ці споруди може змінити правовий режим їх використання, вплинути на умови господарювання СФГ «СТАВКИ», порядок користування водним об`єктом і прилеглою територією, а також зумовити необхідність укладення договорів щодо користування гідротехнічними спорудами або внесення змін до чинного договору оренди землі.

Вирішуючи вказане клопотання про залучення третьої особи до участі у справі, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частиною 5 статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

З аналізу наведених норм статті 49 КАС України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду такої справи, на права чи обов`язки такої особи, при цьому суду слід чітко встановити на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Так, предметом спору у цій справі є оскарження бездіяльності Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей (гідротехнічних споруд) греблю та водоскидну споруду, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223584000:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

При цьому, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №482322761, земельна ділянка з кадастровим номером 1223584000:01:001:0402 перебуває у користуванні Селянського (фермерського) господарства «СТАВКИ» на підставі Договору оренди землі водного фонду №б/н, виданого 18.10.2007 року та Додаткової угоди до Договору оренди землі водного фонду №б/н, виданого 05.01.2018 року, про що реєстратором Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області Профатіловою Мариною Сергіївною внесено запис №25941701. Строк дії: 10 років.

Таким чином, зважаючи на предмет спору у цій справі, який стосується оскарження бездіяльності Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо не не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей (гідротехнічних споруд) греблю та водоскидну споруду, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223584000:01:001:0402, площею 9.1515 га, які знаходяться на її території, яка, як слідує з матеріалів справи наразі перебуває в оренді у Селянського (фермерського) господарства «СТАВКИ», суд доходить висновку, що рішення у цій справі дійсно може вплинути на права, інтереси та/або обов`язки цієї особи як орендаря спірної земельної ділянки, що, в свою чергу, є підставою для задоволення клопотання Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича та, залучення Селянського (фермерського) господарства «СТАВКИ» до участі у цій справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Також суд зазначає, що частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою виконання обов`язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача-1 додаткові докази у справі.

Керуючись статтями 9, 72, 171, 243, 248 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/18315/26 за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича в інтересах держави до Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У задоволенні клопотання Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні за участі представника позивача відмовити.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 06.08.2026 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувати у Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338902):

- письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того, чи зверталася Вербківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйних нерухомих речей, а саме гідротехнічних споруд - греблі та водоскидної споруди, які розташовані на земельній ділянці водного фонду комунальної форми власності, кадастровий номер 1223584000:01:001:0402, площею 9.1515 га, що знаходиться на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Встановити позивачеві строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов`язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Клопотання Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка Андрія Сергійовича про залучення третьої особи до участі у справі задовольнити.

Залучити Селянське (фермерське) господарство «СТАВКИ» (код ЄДРПОУ 20279085, місцезнаходження: 51450, Дніпропетровська область, с. Кочережки, вул. Шевченка, буд. 86) до участі в адміністративній справі №160/18315/26 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача строк на подання пояснень третьої особи щодо позову із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються ці пояснення, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, 5-денний строк з дня вручення копії відзиву для подання письмових пояснень щодо відзиву.

Роз`яснити третій особі, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 165, ч. ч. 3-4 ст. 162 КАС України копія пояснень третьої особи щодо позову або відзиву та доданих до них документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду, а до цих пояснень мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких вони ґрунтуються; документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Інформацію щодо цієї адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud).

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя О.М. Турова