Решение № 138227331, 13.07.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 333/2798/26

Провадження № 2/352/1064/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Кукули О.С.,

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "Факторинг партнерс" (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 39310 гривень та розгляд справи призначено на 29 травня 2026 року.

14 травня 2026 року до Суду повернулись рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачеві із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

29 травня 2026 року розгляд справи відкладено на 08 липня 2026 року в зв`язку із першою неявкою Відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи

29 червня 2026 року до Суду повернулись рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачеві із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

08 липня 2025 року в судове засідання не з`явились Позивач та Відповідач.

Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання рекомендованого повідомлення за адресою його реєстрації та розміщенням 17 червня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.

При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Враховуючи скерування ухвали про призначення справи до розгляду за адресою зареєстрованого в установленому законодавством порядку місця проживання Відповідача та повернення повістки із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» Суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19.

Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин та не подав відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 08 липня 2026 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

08 липня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 13 липня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 13 січня 2021 року між Відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 3496583.

Відповідно до умов договору Відповідачеві надано можливість користуватись кредитними коштами в сумі 12000 гривень строком на 360 днів, процентна ставка стандартна 1,9% в день

В подальшому, Відповідач порушив умови договору, та не повернув грошові кошти, а також не сплатив проценти.

26 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26082021, яким ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3496583.

23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та Позивачем укладено договір факторингу №23/05/24, яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь Позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3496583.

На момент формування позовної заяви заборгованість Відповідача за вказаним договором становить 39310 гривень, в тому числі 12000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 27310 гривен заборгованість за нарахованими процентами.

В зв`язку із викладеним, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:

- заборгованість за кредитним договором у розмірі 39310 гривень;

- судові витрати, які складають зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662 гривень 40 копійок;

- витрати на правову допомогу у розмірі 13000 гривень.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ. Докази, досліджені судом

1.Кредитний договір №3496583 від 13 січня 2021 року, відповідно до якого між ТОВ «Авентус Україна» та Відповідачем укладено споживчий кредит на суму 12000 гривень строком на 30 днів, процентна ставка: стандартна 1,9% в день

2.Додаток 1 до договору Графік платежів до договору 3496583 від 13 січня 2021 року, згідно із яким Відповідач має повернути кредит 12 лютого 2021 року.

3.Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надає Відповідачеві кредит у розмірі 12000 гривень строком кредитування 30 днів. Процентна ставка: стандартна 1,9% в день.

4.Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна».

5.Повідомлення від 06 лютого 2026 року, згідно з яким ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на підставі укладеного між товариствами договору здійснило переказ коштів в розмірі 12000 гривень Відповідачу на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

6.Розрахунок заборгованості за договором №3496583 від 13 січня 2021 року станом на 25 серпня 2021 року, відповідно до якого нараховано заборгованість у сумі 39310 гривень, яка складається з: 12000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 27360 гривень заборгованість за нарахованими відсотками. Всього сплачено 0,50 гривень за відсотками.

7.Договір факторингу №26082021 від 26 серпня 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступає (передає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває права вимоги від ТОВ «Авентус Україна» та сплачує за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

8.Акт прийняття-передачі реєстру боржників від 26 серпня 2021 року до договору факторингу №26082021 від 26 серпня 2021 року, відповідно до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв від ТОВ «Авентус Україна» реєстр боржників на загальну суму заборгованості 50 280 736,24 гривень .

9.Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №26082021 від 26 серпня 2021 року, відповідно до якого Відповідач має заборгованість в розмірі 39310 гривень

10.Договір факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступає (передає) Позивачу права вимоги, а Позивач набуває права вимоги від ТОВ «ФК «ЄАПБ» та сплачує за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

11.Платіжна інструкція №422780413 від 24 травня 2024 року, відповідно до якої Позивач переказав на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ» кошти у розмірі 2944375,35 гривень, призначення платежу плата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року.

12.Акт прийняття-передачі реєстру боржників від 23 травня 2024 року до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, відповідно до ТОВ «Факторинг партнерс» прийняв від ТОВ «ФК «ЄАПБ» реєстр боржників.

13.Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 року, відповідно до якого Відповідач має заборгованість в розмірі 39310 гривень.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

13 січня 2021 року між Відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» укладено кредитний договір №3496583, сума кредиту 12000 гривень строком на 30 днів, процентна ставка стандартна 1,9% в день (пункти ІІІ.1 - ІІІ.4 цього Рішення).

13 січня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» перерахував Відповідачу кредитні кошти у розмірі 12000 гривень, що підтверджується повідомленням від 06 лютого 2026 року (пункт ІІІ.5 цього Рішення).

Розрахунок заборгованості за договором №3496583 від 13 січня 2021 року станом на 25 серпня 2021 року, відповідно до якого нараховано заборгованість у сумі 39310 гривень, яка складається з: 12000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 27360 гривень заборгованість за нарахованими відсотками. Всього сплачено 0,50 гривень за відсотками (пункт ІІІ.6 Рішення).

26 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26082021 (пункти ІІІ.7 - ІІІ.9 Рішення).

23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та Позивачем укладено договір факторингу №23/05/24 (пункти ІІІ.10-ІІІ.13 Рішення).

Згідно із наданим Позивачем розрахунком, на час розгляду справи Відповідачем в повному обсязі не повернуто кредит, а також не сплачені проценти, в зв`язку із чим сума заборгованості становить

На час розгляду справи Відповідачем не надано доказів погашення зазначеної простроченої заборгованості.

V. Висновки суду

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладених Договорів та не повернуто Позивачеві отримані кошти.

Факт отримання коштів підтверджується договорами та довідками про переказ коштів на картковий рахунок Відповідача.

Права вимоги заборгованості за вказаними кредитними договорами перейшло до Позивача на підставі укладених договорів факторингу ( пункти ІІІ.7-ІІІ.9, пункти ІІІ. 10-ІІІ.13 цього Рішення).

Таким чином, Позивачем надано докази щодо наявності у Відповідача перед ним заборгованості за кредитним договором №3496583 за тілом кредиту в сумі 12000 гривень.

щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

При визначенні розміру процентів Суд звертає увагу, що укладений договір є договором споживчого кредитування.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у чинній редакції) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Як встановлено в ході розгляду справи, кредитний договір №3496583 укладено 13 січня 2021 року із розміром процентної ставки за користування кредитом стандартна 1,9% в день.

Згідно із пунктом 1.4 договору строк кредиту складає 30 днів. Аналогічний строк зазначено в паспорт кредиту ( пункти ІІІ.1, ІІІ.3 цього Рішення).

Позивачем не надано доказів продовження строку дії договору після 12 лютого 2021 року поза межами визначеного 30-денного строку дії договору, в зв`язку із чим нарахування процентів після 12 лютого 2021 року здійснено поза межами договірних відносин та Суд відхиляє доводи Позивача щодо строку дії договору в 360 днів

Відповідач 13 січня 2021 року отримав кошти у розмірі 12000 гривень.

Відповідно розмір нарахованих відсотків становить:

- з 13 січня 2021 року по 12 лютого 2021 року становить 6840 гривень (30 днів * (12000 гривень * 1,9 %).

Розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 6840 гривень.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за процентами

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню в розмірі 6840 гривень та відмові в іншій частині.

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Позов задоволено в сумі 18840 гривень, що становить 47,9 % від суми заявлених вимог.

47,9% від суми сплаченого судового збору становить 1275 гривень28 копійок.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати , які складаються із судового збору, в сумі 1275 гривень 28 копійок.

VI. Щодо витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:

-Договір про надання правової допомоги 02-07/2024 від 02 липня 2024 року між Позивачем та адвокатським об`єднанням, згідно якого Позивач замовляє, доручає, оплачує, а Адвокатське об`єднання надає правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим Договором;

-Заявка на надання юридичної допомоги №1531 від 01 січня 2026 року , відповідно до якого Позивачеві надані послуги: усна консультація вартістю 4000 гривень (2 година), складання позовної заяви вартістю 9 000 гривень (3 години);

-Витяг з Акту №27 про надання правової допомоги від 30 січня 2026 року, відповідно до якого Позивачу надані юридичні послуги у розмірі 13 000 гривень щодо примусового стягнення заборгованості з Відповідача. Відповідно до частини третьоїстатті 141 Цивільного процесуального кодексу Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 30 листопада 2020 рок у справі № 922/2869/19 висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».

Суд встановив, що заявлені витрати пов`язані із розглядом справи.

В той же час поведінка сторін під час розгляду справи, а саме відсутність відзиву, заперечень та доказів зі сторони Відповідача, відсутність доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, типовість спору відповідної категорії, а також невідповідність зазначених в заявці та акті розмірів оплати мінімально передбаченим тарифам, на думку Суду свідчать про те, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та є непропорційним до предмета спору, в зв`язку із чим підлягає зменшенню.

За умов відсутності заперечень Відповідача проти позовних вимог, відсутності доказів підготовки Адвокатом запитів, клопотань та інших документів, окрім позову, Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати місячному розміру мінімальної заробітної плати, який на час розгляду справи становить 8647 гривень.

В цій конкретній справі Суд звертає увагу також на ті факти, що Представник Позивача не був присутнім в жодному судовому засіданні, типовість спору щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором, в зв`язку із чим, серед іншого Суд вважає завищеним витрачення 5 годин для підготовки позовної заяви. В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що за таких обставин в цій конкретній справі розмір витрат на правничу допомогу має дорівнювати 1/2 місячного розміру мінімальної заробітної плати, тобто 4324 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено в сумі 18840 гривень, що становить 47,9 % від суми заявлених вимог.

Судом визнано обгрунтованими витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4324 гривень

За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 2071,19 гривню, що становить 47,9 % від суми обгрунтованих витрат, в зв`язку із чим в іншій частині у стягненні розміру судових витрат слід частково відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 20470 гривень.

В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором №3496583 від 13 січня 2021 року в розмірі 18840 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок) гривень, в тому числі:

-заборгованість за тілом кредиту в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень;

-заборгованість за відсотками в сумі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати у розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2071 (дві тисячі сімдесят одна) гривня 19 (дев`ятнадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО