Постановление суда № 138227014, 15.07.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3356/25

Провадження № 1-кп/192/146/26

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу та призначення експертизи

15 липня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (колишнього Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та доручення проведення судово-медичної експертизи під час розгляду кримінального провадження №12025042160000694, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні 15липня 2026 року прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій з підстав існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також прокурор подав клопотання про доручення проведення судово-медичної експертизи за результатами наданих судово-медичним експертом ОСОБА_8 пояснень по висновку.

Прокурор підтримав подане клопотання та вважав, що допит експерта ОСОБА_8 не зміг усунути наявні у Висновку експерта № 65 Е від 18 травня 2026 року протиріччя. Також вважав, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою її обов`язків та буде суперечити інтересам суспільства.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти доручення проведення судово-медичної експертизи, а обвинувачена та її захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою. Адвокат ОСОБА_7 вважав, що існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду не підтверджено доказами, умислу на вбивство потерпілої ОСОБА_3 не мала та завдала тілесні ушкодження під час бійки. А тому тримання під вартою в даному випадку суперечить практиці ЄСПЛ. Тому просили змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження та вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу виходить з того, що станом на 19 листопада 2025 року підставою для застосування запобіжного заходу був наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою мотивовано тим, що вказаний ризик на цей час не зник та не змінився.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року до обвинуваченої було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 січня 2026 року. Також було визначено заставу в розмірі 242 240 гривень 00 копійок (а.с.32).

Під час підготовчого судового засідання ухвалою суду від 12 січня 2026 року строк тримання під вартою був продовжений до 11 березня 2026 року (а.с.58, т.1).

Ухвалою від 25 лютого 2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 24 квітня 2026 року (а.с.205, т.1).

Ухвалою від 25 лютого 2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 24 квітня 2026 року (а.с.205,т.1).

Ухвалою від 15 квітня 2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 12 червня 2026 року (а.с.243-244, т.1).

Ухвалою від 27 травня 2026 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 було продовжено до 24 липня 2026 року (а.с.35-36, т.2).

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Під час розгляду клопотання прокурора судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик щодо можливості переховуватися від суду, що є підставою для продовження запобіжного заходу, оскільки суду не було надано доказів щодо наявності стійких соціальних зв`язків у обвинуваченої.

Судом враховано те, що під час обрання запобіжного заходу обвинуваченій було визначено заставу в розмірі 242 240 гривень 00 копійок (а.с.32, т.1). Розмір такої застави не змінювався під час продовження запобіжного заходу.

Тому суд вважає, що продовження строку тримання під вартою в даному випадку не є безальтернативним, а тому вважає що такий строк слід продовжити з урахуванням подання прокурором клопотання про доручення проведення судово-медичної експертизи.

Крім того, суд вважає, що доведеним є недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів з огляду на захист інтересів суспільства. А саме з огляду на побоювання потерпілої за своє життя та здоров`я, оскільки остання є потерпілою від злочину, вчиненого проти її життя та здоров`я.

Також суд вважає, що підстави для зміни розміру застави, визначеної під час обрання запобіжного заходу відсутні.

Тому, оскільки строк тримання під вартою закінчується 24 липня 2026 року, а судове провадження на даний час ще не завершене і не може бути завершеним у вказаний строк у зв`язку з необхідністю призначення експертизи, тому вказане дає підстави для висновку про неможливість завершення розгляду справи до закінчення строку дії запобіжного заходу.

Статтею 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Згідно дослідженого Висновку експерта № 65 Е від 18 травня 2026 року при огляді потерпілої експертом було виявлено різані рани лівої щоки, хірургічно оброблені рубці на передній поверхні грудної клітини праворуч та ліворуч у кількості шести.

Проте така кількість ран не розмежована за їх місце розташуванням та не вказано в результаті чого виникла кожна з них.

Також у Висновку експерта № 65 Е від 18 травня 2026 року вказано про отримання тілесних ушкоджень від не менше трьох ударів.

В обвинувальному акті вказано про нанесення обвинуваченою двох ударів.

Тому для вирішення питання про механізм утворення тілесних ушкоджень, їх кількість, місце розташування доцільним є доручити проведення повторної та додаткової експертизи експертній установі. Суд вважає недоцільним включати до переліку запитань, запитання сформульоване в п. 2 клопотання прокурора, а питання в п. 3 викласти в іншій редакції.

Також захисник та обвинувачена просили поставити на вирішення експерту питання «Яке було взаємне розташування обвинуваченої та потерпілої в момент нанесення тілесних ушкоджень?».

Інші учасники не заперечували проти включення такого питання до переліку поставлених питань на вирішення експерта.

З урахуванням зазначеного, клопотання прокурора підлягають задоволенню і строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити, а судовий розгляд у зв`язку з дорученням проведення експертизи - слід відкласти.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 331, 332, 338, 372 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження застосування строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до 12 вересня 2026 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу - до 12 вересня 2026 року включно.

Судовий розгляд відкласти до 05 серпня 2026 року на 13 годину 30 хвилин.

У судове засідання викликати обвинувачену, захисника, потерпілу, її представника, повідомити прокурора.

Клопотання прокурора про доручення проведення експертизи задовольнити.

Доручити проведення повторної та додаткової судово-медичної експертизи лікарю судово-медичному експерту Дніпровського районного відділення смт Солоне ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» - ОСОБА_8 .

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1)Які тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Їх характер, локалізація з конкретним розташуванням на тілі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та їх кількість, механізм утворення, давність утворення?

2)Від якої кількості ударів ножем могли утворитися виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в області передньої поверхні грудної клітини, лівої щоки та лівої верхньої кінцівки?

3)Яке було взаємне розташування обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в момент нанесення тілесних ушкоджень?

Надати експерту експертної установи для проведення експертизи матеріали кримінального провадження №12025042160000694, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385, 387 КК України.

Експертизу провести в місячний термін з дня отримання копії ухвали суду про проведення експертизи.

Висновок за результатами експертизи направити Солонянському районному суду Дніпропетровської області.

У випадку неможливості провести експертизу, негайно повідомити Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження строку застосування запобіжного заходу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1