Постановление суда № 138223374, 14.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14730/26 1-кс/760/7086/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000767 від 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС СУ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на наступне майно підозрюваного в кримінальному провадженні № 22025101110000767 - громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «IPHONE 17 ProMax» синього кольору.

На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000767, зареєстрованого в ЄРДР 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що діючи умисно в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволене.

24 лютого 2022 року о 05:00 годин президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

Надалі збройними силами рф, що діяли за наказом керівництва рф та зс рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах та складах ЗС України, а також підрозділам ЗС та інших військових формувань після чого рф скоєно вторгнення на територію суверенної держави України.

В зв`язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підвоного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про Збройні Сили України» до загальної структури Збройних Сил України входять органи військового управління.

Згідно постанови КМУ від 23.02.2022 № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно ст. 24 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 847), бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки.

Так, 28.04.2015 зареєстровано ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 18, офіс 302), з одним з видів діяльності якого є діяльність агентств тимчасового працевлаштування, а також інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами. Фактично підприємство здійснює надання послуг з аутстафінгу - виводу персоналу за штат компанії-замовника і оформлення його у штат компанії-провайдера.

Розпорядженням начальника Дніпровської обласної військової адміністрації від підприємству надано статус критично важливого , а також можливість бронювання 50 % штату своїх співробітників.

Крім цього, встановлено, що ТОВ «Інноваційні облікові системи» входить до групи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності (в подальшому - СГД), серед яких ТОВ «Юністафф Україна», ТОВ «Стаф консалтинг», ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ», ТОВ «Джі Ес Стаффінг» та мають спільного кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_8 . Останні є групою підприємств зі статусом важливих для функціонування економіки.

Керівником ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806) та його директором є ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1

Водночас, 05.05.2022 зареєстровано ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431, м. Київ, вул. Саксаганського, 120), з основним видом діяльності агентство працевлаштування, а саме надання послуг з аутстафінгу - виводу персоналу за штат компанії-замовника і оформлення його у штат компанії-провайдера. Підприємству 01.08.2024 надано можливість бронювання 50 % штату своїх співробітників.

Керівником ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) є ОСОБА_6 , а уповноваженою особою ТОВ «Джі Ес Стаффінг» та ТОВ «Стаф консалтинг» є ОСОБА_5 (колишній директор ТОВ «Джі Ес Стаффінг»).

Розуміючи вищевикладені обставини, переслідуючи корисливий мотив, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці але не пізніше серпня 2025 року, у директора ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806) ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом фіктивного працевлаштування за грошову винагороду військовозобов`язаних осіб, з метою отримання ними відстрочки від мобілізації під виглядом надання послуг аутстафінга.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати вказаний злочинний задум неможливо, ОСОБА_7 залучив до своєї протиправної діяльності довірених осіб, які володіють організаторськими здібностями, здатні вирішувати поставлені завдання, успішно організовують та забезпечують ведення результативної роботи, виконують усі накази та розпорядження, володіють професійними знаннями і навичками, мають необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо організації та здійснення відповідної діяльності, а саме директора ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишнього директора даного товариства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інших невстановлених осіб. Вказаним особам він довів до відома свої злочинні наміри, а останні погодились на їх спільну реалізацію.

Вищевказані особи, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, добровільно домовились про спільне вчинення злочину, а саме перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом фіктивного працевлаштування за грошову винагороду військовозобов`язаних осіб, з метою отримання ними відстрочки від мобілізації під виглядом надання послуг аутстафінга.

В свою чергу ОСОБА_7 розробив план, розподілив ролі та функції між майбутніми співучасниками вчинення кримінального правопорушення, а також розробив механізм їх взаємодії.

Згідно розподілених ролей та функцій, ОСОБА_7 як організатор протиправного механізму:

- здійснював безпосереднє керівництво діяльністю товариства;

- особисто формував та погоджував перелік військовозобов`язаних осіб, з метою їх працевлаштування на підконтрольне товариство для фактичного отримання відстрочки;

- погоджував умови та підписував договори аутстафінгу між підконтрольним товариством та іншими юридичними особами (клієнтами);

- організовував комунікацію між співучасниками злочинної схеми;

- погоджував, надавав вказівки та контролював здійснення клієнтами оплати протиправних послуг;

- вчиняв інші організаційні дії спрямовані на реалізацію злочинного плану;

- як директор ТОВ «Інноваційні облікові системи» (ЄДРПОУ 39770806) підписував договори аутстафінгу з клієнтами, підписував накази на призначення осіб на відповідні посади та їх звільнення, накази на відрядження, виплату заробітної плати та інші документи.

ОСОБА_5 - діючи як виконавець, згідно розробленого протиправного механізму:

- отримувала від ОСОБА_7 перелік осіб для їх працевлаштування до підконтрольного підприємства з подальшим бронюванням;

- особисто перевіряла пакет документів, наданих кандидатом на працевлаштування та бронювання;

- комунікувала з іншими працівниками підконтрольного підприємства для організації працевлаштування таких осіб;

- здійснювала розрахунки заробітних плат, розміру грошової винагороду від клієнтів (юридичних та фізичних осіб) за організацію бронювання осіб на підконтрольному підприємстві

- виконувала вказівки ОСОБА_7 щодо організаційно-розпорядчої діяльності товариства.

ОСОБА_6 - діючи як виконавець, згідно розробленого протиправного механізму:

- отримувала від ОСОБА_7 перелік осіб для їх працевлаштування до підконтрольного підприємства з подальшим бронюванням;

- особисто перевіряла пакет документів, наданих кандидатом на працевлаштування та бронювання;

- комунікувала з іншими працівниками підконтрольного підприємства для організації працевлаштування таких осіб;

- здійснювала розрахунки заробітних плат, розміру грошової винагороду від клієнтів (юридичних та фізичних осіб) за організацію бронювання осіб на підконтрольному підприємстві

- виконувала вказівки ОСОБА_7 щодо організаційно-розпорядчої діяльності товариства;

- як директор ТОВ «Джі Ес Стаффінг» (ЄДРПОУ 44660431) підписувала договори аутстафінгу з клієнтами, підписувала накази на призначення осіб на відповідні посади та їх звільнення, накази на відрядження, виплату заробітної плати та інші документи.

Крім того, розподіливши функції кожного з учасників злочину, ОСОБА_7 , для організації роботи, надання вказівок, погодження фінансово-господарської документації та звітності, ведення листування з іншими співучасниками злочину щодо організації протиправного механізму використовував месенджер «Telegram» та номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_1 . В свою чергу, з даною ж метою ОСОБА_5 використовувала номер телефону НОМЕР_2 , а ОСОБА_6 НОМЕР_3 .

Розроблений ОСОБА_7 протиправний механізм вчинення злочину передбачав:

- Клієнти (переважно юридичні особи) формують перелік осіб із числа своїх співробітників, яких бажають забронювати, а також перелік так званих «пар» - «технічних» осіб, які мають відстрочку від призову, та разом із переліком необхідних документів надають ОСОБА_6 , ОСОБА_5 або ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_6 та ОСОБА_5 самостійно або за вказівкою ОСОБА_7 перевіряють потенційних клієнтів (самостійно або із залученням інших співробітників) та готують договір аутстафінгу із відповідними таблицями розрахунків та посад, та сумами винагороди за надані послуги;

- Після всіх погоджень клієнт (юридична особа) формально звільняє у себе осіб, яких хоче забронювати, та «технічні пари», які в свою чергу в подальшому працевлаштовуються до ТОВ «Джі Ес Стаффінг», ТОВ «Інноваційні облікові системи» або ТОВ «Стаф консалтинг» та подаються на бронювання;

- Після цього клієнт замовник (юридична особа) укладає договір аутстафінгу (надання персоналу) із ТОВ «Джі Ес Стаффінг», ТОВ «Інноваційні облікові системи» або ТОВ «Стаф консалтинг», розрахунок за яким здійснюється в безготівковій формі з ПДВ. Усі перелічені протиправні дії, учасниками злочину названо «проект».

Так, вартість послуг бронювання становить 30 тис. грн з кожного підприємства (замовника) одноразово, а також щомісячна плата у розмірі 10% від нарахованої заробітної плати з кожного співробітника. Мінімальна кількість осіб - 6, з яких 50% будуть заброньовані.

При цьому, станом на 3 квартал 2022 року загальна кількість працевлаштованих у групі пов`язаних між собою СГД складала 511 осіб, а станом на вересень 2025 року склала понад 1600 осіб, що вказує на факт успішної реалізації вищевказаного злочинного механізму.

Встановлено, що не пізніше серпня 2025 року, діючи на реалізацію спільного злочинного умислу, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 , за відома ОСОБА_6 , тобто за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , користуючись мобільним номером телефону НОМЕР_2 , комунікувала із представниками суб`єктів господарської діяльності (замовниками) щодо умов отримання бронювання під виглядом укладання договорів про надання послуг з надання персоналу - аутстафінгу.

Під виглядом укладання зазначених договорів здійснювалось «звільнення» військовозобов`язаних працівників з суб`єкта господарської діяльності (замовника) з їх подальшим працевлаштуванням до групи пов`язаних між собою СГД, кінцевим власником яких є ОСОБА_8 , - надавачів послуг з метою оформлення останнім бронювання від військового призову.

Таким чином військовозобов`язані працівники фіктивно наймались до групи пов`язаних між собою СГД (виконавців) з метою продовження роботи в своїх суб`єктах господарської діяльності (замовниках), але вже з оформленим бронюванням.

Діючи на виконання вищевказаного злочинного задуму, з метою розповсюдження інформації щодо надання послуг з бронювання під виглядом укладення договорів аутстафінгу, ОСОБА_7 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 та наявний в нього обліковий запис в месенджері «Telegram», поширив відповідну інформацію серед членів бізнес-клубу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », члени якого в подальшому почали масово звертатись до останнього, з метою отримання послуг бронювання для своїх співробітників, членів родини та знайомих.

07.08.2025 за сприяння ОСОБА_7 до ОСОБА_5 звернувся невідомий абонент на ім`я ОСОБА_9 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_4 . Предметом спілкування було обговорення питань організації бронювання військовозобов`язаних осіб. Серед таких осіб виявився ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перелік відповідних документів якого також було надіслано вказаною особою у даному листуванні.

Отримавши всі необхідні документи та інформацію, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, діючи на виконання спільного злочинного умислу з ОСОБА_11 , були вжиті необхідні та достатні заходи для оформлення бронювання ОСОБА_10 шляхом його фіктивного працевлаштування до критично важливого підприємства ТОВ «Джі Ес Стаффінг».

Надалі, не пізніше 15.08.2025 до ОСОБА_7 в месенджері «Telegram» звернулась його знайома ОСОБА_12 , з проханням забронювати її брата ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отримавши відповідне повідомлення ОСОБА_7 , втілюючи спільний злочинний план, надіслав останній контакт ОСОБА_5 , щоб вирішити дане питання (зайнятись відповідним «проектом»). Крім того, ОСОБА_7 також направив скріншот відповідного повідомлення ОСОБА_12 до ОСОБА_6 , з метою сприяння у вирішенні даного питання, як директору підприємства, в якому буде працевлаштовано вказаного громадянина.

В подальшому, не пізніше 07.10.2025 ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного злочинного умислу, були вжиті необхідні та достатні заходи для оформлення бронювання ОСОБА_13 шляхом його фіктивного працевлаштування до критично важливого підприємства ТОВ «Джі ЕсСтаффінг».

Через деякий час, не пізніше 22.12.2025 до ОСОБА_7 в месенджері «Telegram» звернулась його знайома ОСОБА_14 ,з проханням забронювати її друга ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Отримавши відповідне повідомлення ОСОБА_7 , продовжуючи втілювати спільний злочинний план, надіслав останній контакт ОСОБА_5 , щоб вирішити дане питання. Крім того, інформацію щодо необхідності бронювання вказаного чоловіка ОСОБА_7 також направив до ОСОБА_6 , з метою сприяння у вирішенні даного питання, як директору підприємства, в якому буде працевлаштовано вказаного громадянина.

Надалі, не пізніше 31.12.2025 ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного злочинного умислу, були вжиті необхідні та достатні заходи для оформлення бронювання ОСОБА_15 шляхом його фіктивного працевлаштування до критично важливого підприємства ТОВ «Джі Ес Стаффінг».

За надання послуг з бронювання всі потенційні клієнти ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , сплачували заздалегідь обумовлену суму грошової винагороди, що також було предметом обговорення підозрюваних в месенджері «Telegram», як складова частина головної мети їх злочинного умислу.

Вказані незаконні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також інших невстановлених осіб, за попередньою змовою, призвели до штучного отримання ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та іншими особами права на відстрочку від призову на військову службу, що в свою чергу створило перешкоду у роботі ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) щодо організації комплектування Збройних Сил України особовим складом.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

14.05.2026 ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України. Під час затримання встановлено, що в автомобілі, де їхав вказаний громадянин, міститься мобільний телефон вказаної особи, в якому може міститись інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене, наявна реальна та безпосередня загроза втрати (знищення, переміщення, реалізації) речей і інформації, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Проведення обшуку є єдиним ефективним способом забезпечити збереження зазначених доказів.

Отже, враховуючи невідкладність ситуації, виникла правова підстава для проведення обшуку без ухвали слідчого судді, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.

Цього ж дня, з метою врятування майна, що має силу речового доказу, яке вищевказані особи мають намір знищити аби уникнути кримінальної відповідальності, а також переслідування осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук у приміщенні автомобіля марки «Xiaomi 7 Max» д.н.з. НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «IPHONE 17 ProMax» синього кольору.

Так, наразі існує потреба у скеруванні даного вилученого мобільного телефону до експертної установи для проведення комп`ютерно-технічної експертизи, оскільки наявні підстави вважати, що ОСОБА_7 видалив з нього інформацію, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, відповідно є необхідність у її відновленні. У зв`язку з цим того ж дня вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

14.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий подав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити, також, просив долучити до матеріалів справи ухвалу про дозвіл на легалізацію обшуку від 12.06.2026 року.

Власник майна належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000767, зареєстрованого в ЄРДР 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.

14.05.2026 з метою врятування майна, що має силу речового доказу, яке вищевказані особи мають намір знищити аби уникнути кримінальної відповідальності, а також переслідування осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук у приміщенні автомобіля марки «Xiaomi 7 Max» д.н.з. НОМЕР_5 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «IPHONE 17 ProMax» синього кольору.

14.05.2026 вказані речі постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді від 12.06.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у слідчого є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 22025101110000767.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22025101110000767 від 01.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене 14.05.2026 року під час обшуку автомобіля марки «Xiaomi 7 Max» д.н.з. НОМЕР_5 , а саме на мобільний телефон марки «IPHONE 17 ProMax» синього кольору.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1