Постановление суда № 138222863, 15.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

15.07.2026 Справа № 756/12143/26

Справа № 756/12143/26

№ 1-кс/756/2210/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року місто Київ

Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

слідчої ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2026 року за № 12026100050000805, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Луганській обл., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

14.07.2026 до Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, яке на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд слідчої судді ОСОБА_1 .

У клопотанні слідчий просила продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2026 року за № 12026100050000805, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначила, що 14.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а також що 14.07.2026 підозрюваному та його захиснику адвокату ОСОБА_7 вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Строк досудового розслідування продовжено постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 16.06.2026 до трьох місяців.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження строку дії застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, звернувши увагу на те, що досудове розслідування завершене, а наведені стороною обвинувачення ризики мають абстрактний характер. На думку захисника, більш м`який запобіжний захід здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків].

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

ІІІ. Мотиви слідчої судді

Дослідивши клопотання, надані слідчим матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.

Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідча суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчій судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою орієнтують слідчу суддю додатково оцінити:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Щодо обґрунтованості підозри

Слідчий зазначила, що 22.04.2026 о 17:40 за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 2-Т працівники поліції зупинили ОСОБА_4 . У нього виявили порошкоподібну речовину, речовину рослинного походження та інші речовини, які, за версією слідства, могли бути психотропними та зберігалися з метою збуту.

За даними досудового розслідування, не пізніше 22.04.2026 у ОСОБА_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , виник умисел на незаконне придбання з метою збуту психотропних речовин - PVP та амфетаміну. Для цього він через мережу Інтернет, з використанням месенджера Telegram, замовив ці речовини у невстановленої особи.

Надалі 22.04.2026 близько 17:40 за тією ж адресою під час слідчих дій у ОСОБА_4 вилучили PVP масою 2,519 г та амфетамін масою 0,266 г. Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000, така кількість PVP є великим розміром, а кількість амфетаміну - більшою за невеликий розмір.

Крім того, 22.04.2026 з 22:52 до 23:31 неподалік адреси: м. Київ, просп. Оболонський, 2-Т, у пікапі Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , виявили та вилучили зіп-пакет із PVP масою 36,095 г, а також інші психотропні речовини та наркотичний засіб. Відповідно до наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000, така кількість PVP є особливо великим розміром. За версією слідства, ці речовини ОСОБА_4 незаконно придбав і зберігав з метою збуту.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 було повідомлено 23 квітня 2026 року.

14 липня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, згідно з якою він підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, психотропних речовин, обіг яких обмежено, та наркотичного засобу, обіг якого обмежено, якщо предметом таких дій були психотропні речовини в особливо великих розмірах, з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Правова кваліфікація дій підозрюваного при цьому не змінилася.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідча суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою розуміються існуючі факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 22.04.2026;

- протоколом обшуку від 22.04.2026;

- протоколом огляду місця події від 22.04.2026;

- висновками експерта № CE-19/111-26/22246-НЗПРАП від 22.04.2026, № CE-19/111-26/22244-НЗПРАП від 23.04.2026;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 14.07.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Обставини, які були підставою для застосування запобіжного заходу, не змінилися, а обґрунтованість підозри з плином часу не втратила своєї актуальності.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідча суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідча суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послалася на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідча суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Під час оцінки цього ризику слідча суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , зокрема те, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу психотропних речовин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, не має офіційного місця роботи та стабільного легального джерела доходу, що свідчить про відсутність достатньо міцних соціальних стримуючих факторів, які б гарантували його належну процесуальну поведінку.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчу суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

Під час оцінки ризику впливу на свідка слідча суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

- по-третє, відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, розпочате 14.07.2026, надає підозрюваному доступ до відомостей про осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, що не зменшує, а конкретизує зазначений ризик.

Наведені обставини обґрунтовано свідчать про наявність ризику того, що підозрюваний як самостійно, так й через інших осіб може впливати на свідків, з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань.

Наявним є і ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 має непогашену судимість за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, підозрюється у вчиненні аналогічного за спрямованістю злочину з метою збуту та не має легального джерела існування.

Щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу

14.07.2026 підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику адвокату ОСОБА_7 вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування з 14.07.2026 за адресою органу досудового розслідування, тобто розпочато відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК України.

На думку сторони обвинувачення, закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки стороні захисту необхідно надати розумний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після чого підлягають виконанню процесуальні дії, пов`язані зі складенням обвинувального акта та зверненням з ним до суду.

Враховуючи обсяг матеріалів кримінального провадження, слідча суддя вважає зазначені доводи обґрунтованими, оскільки наведені обставини дійсно перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Щодо строку, у межах якого продовжується запобіжний захід

Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено постановою керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 16.06.2026 до трьох місяців з дня повідомлення ОСОБА_4 про підозру, тобто до 23.07.2026.

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному та його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, перебіг строку досудового розслідування зупинився 14.07.2026, а його невикористаний залишок, який становить дев`ять днів, продовжить свій перебіг з дня, наступного за днем закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. За таких обставин строк досудового розслідування не сплив і не спливе раніше, ніж через дев`ять днів після завершення такого ознайомлення, а тому продовження строку тримання під вартою на 60 днів, тобто у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 197 КПК України, не виходить за межі строку досудового розслідування у розумінні ч. 3 ст. 197 КПК України.

Оскільки досудове розслідування завершене, у межах зазначеного строку прокурор може здійснити дії, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, і звернутися до суду з обвинувальним актом. У такому разі застосований запобіжний захід зберігає свою дію до вирішення судом питання про його обрання, зміну чи скасування під час проведення підготовчого судового провадження, проте у будь-якому разі не довше строку, визначеного цією ухвалою.

Сукупний строк тримання ОСОБА_4 під вартою обчислюється з 22.04.2026 та не перевищує дванадцяти місяців, тобто граничного строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 197 КПК України для кримінальних проваджень щодо особливо тяжких злочинів.

Щодо наявності підстав для продовження застосування запобіжного заходу

Ухвалою слідчого судді від 24 квітня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.06.2026, дію якого ухвалою слідчого судді від 18 червня 2026 року продовжено до 20 липня 2026 року включно.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчої судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідча суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризиків переховування, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідча суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідча суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування до ОСОБА_4 іншого, більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання ним процесуальних обов`язків.

Щодо визначення розміру застави

Слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язана визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчою суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання, а тому розмір застави має визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати у випадку відсутності на суді буде достатнім стримуючим засобом.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Слідчий просила визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, встановлені ризики та їх інтенсивність, відомості про майновий стан підозрюваного, а також розмір предмету кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн, не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірною для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідча суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких обставин клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, а в разі здійснення прокурором в межах вказаного строку дій, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, - до вирішення питання судом про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу під час проведення підготовчого судового провадження, що не може перевищувати 12 вересня 2026 року включно.

3. Одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 266 240 грн, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача за стандартом ІВАN: UA128201720355259002001012089.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

4. У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

5. Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1