Решение № 138219705, 15.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1012/26

Провадження № 2/548/626/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", представник позивача Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Романенко М.Е. 30.04.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернувся до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором позики № 483871 від 09.07.2024 у розмірі 11804,10 грн та понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 09.07.2024 між ТОВ ''Сіроко Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до умов якого останнє надало позичальнику кредит у загальній сумі 3500,00 грн, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами. ТОВ ''Сіроко Фінанс" взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно умов цього договору шляхом перерахування коштів на картковий рахунок останнього.

ТОВ ''Сіроко Фінанс" та ТОВ "Діджи Фінанс" 29.11.2024 уклали договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором позики № 483871 від 09.07.2024 перейшло до останнього.

Відповідач не виконав умови кредитного договору та не повернув отримані кошти позивачу, а також не виконав всі інші грошові зобов`язання перед ним за вказаним договором. Сума боргу відповідача перед новим кредитором ТОВ "Діджи Фінанс" становить 11804,10 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3500,00 грн, за відсотками - 1304,10 грн, за штрафними санкціями - 7000,00 грн.

Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Представник позивача у позові просив справу розглядати без його участі.

Ухвалою судді Старокожка В.П. від 06.05.2026 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата (копія ухвали про відкриття провадження), надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 09.07.2024 між ТОВ ''Сіроко Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 483871, відповідно до умов якого останнє надало позичальнику позику у загальній сумі 3500,00 грн строком на 27 днів, тобто до 05.08.2024. Договором передбачено, що процентна ставка становить 1,38% від суми кредиту за кожен день користування ним у період строку дії договору, денна процентна ставка - 1,38%, в разі порушення умов договору та користування кредитними коштами після спливу передбаченого умовами договору строку його дії застосовується процентна ставка 3,00% в день від суми кредиту.

ТОВ ''Сіроко Фінанс" та ТОВ "Діджи Фінанс" 29.11.2024 уклали договір факторингу № 29112024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором позики № 483871 від 09.07.2024 перейшло до останнього, що підтверджується копією цього договору та витягу з реєстру боржників до нього, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором становить 11804,10 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3500,00 грн, за відсотками - 1304,10 грн, заборгованість за пенею - 7000,00 грн.

Згідно з копією розрахунку заборгованості за період з 09.07.2024 по 29.11.2024, складеної первісним кредитором ТОВ "Сіроко Фінанс", загальний борг по кредиту відповідає вищевказаній. Як вбачається із цього розрахунку, позичальник оплат за кредитом не вносив.

З позовної заяви вбачається, що сума заборгованості за вищевказаним договором лишилася незмінною, позивач додаткових нарахувань не здійснював та прохає стягнути із відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 11804,10 грн грн разом із судовими витратами.

Норми права, застосовані судом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 12 ст. 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'' за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з приписами ст. ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Судом із наданих та досліджених належних письмових доказів встановлено факт укладення 09.07.2024 у електронній формі договору позики № 483871 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та відповідачем ОСОБА_1 , право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу, укладеного між ним та ТОВ "Сіроко Фінанс" 29.11.2024.

Разом з тим, на доведення факту перерахування позичальнику за умовами договору позики коштів в сумі 3500,00 грн 09.07.2024 суду позивачем надано копію платіжної інструкції від 09.07.2024 /а.с. 14/, згідно з якою отримувачем коштів у цій сумі є ОСОБА_2 , платіжна картка отримувача - № НОМЕР_1 , тоді як стороною договору позики № 483871 від 09.07.2024 є ОСОБА_1 , платіжна картка якого, що зазначена у його особистих даних з № НОМЕР_2 , не відповідає вищевказаній.

Окрім зазначеної платіжної інструкції, інших доказів, які б підтверджували факт перерахування відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів у вказану дату та розмірі матеріали справи не містять.

Із наведеного вбачається, що саме по собі підписання договору позики не є підтвердженням перерахування коштів за його умовами та не доводить факту видачі (перерахування) позичальнику кредитних коштів.

Відповідач до суду відзиву на позов не надіслав, доказів визнання ним обставин укладення договору позики та отримання коштів у позику у зазначену дату та розмірі матеріали справи не містять.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17 міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженогонаказом Мінюсту від 12.04.12 № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання господарських операції і стали підставою для записівурегістрахбухгалтерського облікутаподатковихдокументах віднесені: касові, банківські документи, повідомлення банків, виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок та ін.

Тобто банківська виписка про стан рахунку є належним та допустимим доказом.

Позивач, у свою чергу, виписку по рахунку відповідача суду не надав.

Положеннями ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд звертає увагу сторін, що згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Однак клопотань про витребування доказів на підтвердження, зокрема факту перерахування коштів відповідачу від позивача до суду не надходило.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У той же час доказів на підтвердження виконання позикодавцем умов договору позики щодо перерахування коштів позивачем до суду надано не було.

Зважаючи на викладене та враховуючи відсутність належних та допустимих доказів отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати слід покласти на позивача ТОВ "Діджи Фінанс".

На підставі викладеного, та керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", представник позивача Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати покласти на позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Діджи Фінанс", адреса: 03035, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий