Постановление суда № 138213770, 14.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2037/26 1-кп/335/670/2026

14 липня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082060000017 від 05.01.2026, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082060000017 від 05.01.2026.

Прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .

В обґрунтування клопотання зазначено про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.

До ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 28.05.2026 було продовжено до 26.07.2026.

Так, прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме на те, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вчиненні ним тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст.290 КПК України, у повному обсязі відкриті матеріали досудового розслідування, він володіє інформацією про потерпілих та свідків, які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння кримінального правопорушення. Враховуючи, що потерпілі та свідки у кримінальному проваджені судом не допитані, з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів, є підстави вважати, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він матиме змогу незаконно впливати на вказаних осіб, що відповідно є ризиком, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, досудовим слідством встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, що дає підстави вважати, що знаходячись на волі, він може продовжити вчиняти інші, або аналогічні кримінальні правопорушення, з метою отримання доходу злочинним шляхом, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку прокурора більш м`які запобіжні заходи, не зможуть гарантувати виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

З урахуванням зазначеного, прокурор просить суд його клопотання задовольнити та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що ризики на які посилається прокурор є недоведеними, а тому просила суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника - адвокат ОСОБА_9 .

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; чинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За змістом ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, ухвалою слідчого суді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07.01.2026 (справа ЄУН 335/205/26, провадження №1-кс/335/124/2026) до ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.03.2026 включно, з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240,00 грн.

Ухвалою слідчого суді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 04.03.2026, застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 02.05.2026 з можливістю внесення застави, розмір якої визначений ухвалою слідчого судді від 07 січня 2026 року.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 16 квітня 2026 року застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 14 червня 2026 року з можливістю внесення застави, розмір якої визначений ухвалою слідчого судді від 07 січня 2026 року.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28 травня 2026 року застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 26 липня 2026 року з можливістю внесення застави, розмір якої визначений ухвалою слідчого судді від 07 січня 2026 року.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої, які відповідно до ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час іспитового строку.

ОСОБА_8 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого діяння й суворість можливого покарання, може переховуватися від суду, що дає підстави для висновку про обґрунтованість ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того суд зазначає про те, що обвинувачений ОСОБА_8 обізнаний про місце мешкання потерпілих та свідків, які не були допитані безпосередньо у судовому засіданні, а тому вони можуть змінити свої покази у разі впливу на них ОСОБА_8 шляхом, залякування, вмовляння або іншим шляхом.

З урахуванням зазначеного суд вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на потерпілих та свідків.

Також, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, під час іспитового строку, що дає підстави вважати, що знаходячись на волі, він може продовжити вчиняти інші, або аналогічні кримінальні правопорушення, з метою отримання доходу злочинним шляхом, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, суд відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішені питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який є особою працездатного віку, разом з цим до затримання офіційно не працював, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, що дає достатньо підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, у суду відсутні відомості про те, що обвинувачений за станом свого здоров`я не може перебувати у місці тримання під вартою, а наявність постійного місця проживання, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу.

На думку суду, дані про особу обвинуваченого та наявність встановлених судом ризиків, у сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, а також про те, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

На думку суду, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням строку тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_8 не виходить за межі розумного строку.

Застосований відносно ОСОБА_8 запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, підставами і метою його обрання, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, не надає можливості обвинуваченому перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший більш м`який, оскільки вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на даний час, не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, на умовах визначених ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07 січня 2026 року у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240,00 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, оскільки такий розмір застави буде достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 197, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11 вересня 2026 року включно, із застосування застави на умовах визначених ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07 січня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 липня 2026 року.

Повний текст ухвали виготовлено 15 липня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1