Постановление суда № 138202439, 14.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"14" липня 2026 р. Справа № 363/4419/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П. вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Шаповалова А.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Вишгородський ВДВС у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2026 року представник позивача засобами поштового зв`язку звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому зокрема просив і поновити строк на подання вказаної позовної заяви та визнати протиправною і скасувати постанову за №659 від 25.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, справу закрити.

Зі змісту позову вбачається, що представник позивача вказує на те, що лише 22.05.2026 року після отримання ідентифікатора доступу представником позивача із автоматизованої системи виконавчого провадження було отримано копію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 року. При цьому зі змісту позову вбачається, що він датований 01.06.2026 роком, в той же час направлений суду лише 11.07.2026 року.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що пред`явлений адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днівз дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Суд зауважує, що причини пропуску строку на оскарження постанови у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням особливостей визначених ст. 286 КАС України, і суд не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав, з урахуванням визначених цією статтею строків оскарження.

Частина 6 ст. 161 КАС України наголошує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 121 КАС України - суд за заявою учасника справи має право поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, але якщо визнає причини його пропуску поважними.

В даному випадку необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, однак такі докази позивачем до суду не надано.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року у справі за №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

3) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі за №907/50/16, зокрема вказав, що "Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається в кожному випадку окремо. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

В разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як убачається зі змісту позовної заяви, представник позивача стверджує, що про наявність оскаржуваної ним постанови він дізнався 22.05.2026 року, позов датований 01.06.2026 роком, але до суду спрямований засобами поштового зв`язку лише 11.07.2026 року, при цьому жодних обставин та/або доказів не направлення позову протягом 10 днів з дня коли позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови (22.05.2026 року) представником позивача в позові не зазначено та до нього не додано.

У зв`язку з викладеним, позивачу слід надати до суду належні та допустимі докази, що підтверджують поважність причин пропуску ним строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.

Крім того, як слідує з додатків до позовної заяви, представник позивача зазначає про наявність оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання вказаного позову, в той же час вказаної квитанції до позовної заяви не додано, про що працівниками суду при отриманні та відкритті конверта складено відповідний акт.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 року за №3674-VI «Про судовий збір».

Згідно ЗУ «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року в справі за №543/775/17 зазначає, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ України «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328х0,2 = 665,60 грн.).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за немайнову вимогу про скасування постанови у розмірі 665,60 грн., або надати суду документи на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, позовна заява містить вищезазначені недоліки, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну ОСОБА_1 в особі представника Шаповалова А.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Вишгородський ВДВС у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява буде повернута, якщо заяву не буде подано позивачем в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Дьоміна