Решение № 138200692, 10.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5637/17

2/296/831/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Мазурець К.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника повивача ОСОБА_2

представника третьої особи Кур`яти В.Ц.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю Виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ ПОЗОВУ

1.17.07.2017 ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом, в якому просила визнати незаконним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.02.2017 № 179 «Про затвердження висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ».

2.В заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

3.Поданий позов обґрунтовувався тим, що 12 вересня 2008 року між сином позивачки ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_7 було укладено шлюб, від якого народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 18 квітня 2011 року ОСОБА_6 був убитий. Після цього ОСОБА_3 було взято під варту, а рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21 червня 2011 року малолітнім дітям надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування, та встановлено над ними опіку, опікуном призначено бабусю дітей ОСОБА_1 . Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2011 року з ОСОБА_3 на користь опікуна дітей стягнуто аліменти на їх утримання. Вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 02 вересня 2014 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі; також з неї в солідарному порядку стягнуто моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року зазначений вирок залишено без змін. У зв`язку з наведеними обставинами діти залишилися проживати разом із бабусею та дідусем, які після ув`язнення матері та смерті батька взяли на себе обов`язки щодо їх утримання, виховання та забезпечення належних умов для фізичного, морального, соціального і психоемоційного розвитку. Позивач також зазначала, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробила та батьківських обов`язків щодо дочок не виконувала. За твердженням позивача, відповідачка не брала участі у вихованні дітей, не піклувалася про їх фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечувала належної батьківської підтримки, а її поведінка та спілкування з дітьми мали негативний емоційний вплив на них, що, на думку позивача, негативно позначилося на їх психоемоційному стані та здоров`ї.

4.Посилаючись на те, що відповідач не приймає участі у вихованні дітей, жодної допомоги не надає, не цікавиться їх навчанням та успіхами, справляє на дітей негативний вплив, що відображається на їх психологічному здоров`ї, присуджені аліменти не сплачує, заборгованість по яким станом на 01.06.2026 складає 369 951 грн, позивач просила позбавити відповідачку батьківських прав щодо її доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

5.20.07.2017 ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Бондарчука В.В. відкрито провадження у справі.

6.26.03.2018 ухвалою суду закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визначення незаконним рішення, яку постановою Апеляційного суду Житомирської області від 11.06.2018 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Корольовського районного суду м. Житомира.

7.21.06.2018 ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Галасюка Р.А. прийнято справу до провадження, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.10.2018.

8.12.11.2018 в судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідної до якої позивач просила позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відношенні малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка протокольною ухвалою прийнята судом до розгляду.

9.24.09.2019 протоколом розподілу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу № 296/5637/17 передано судді Рожковій О.С.

10.08.10.2019 ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Рожкової О.С. прийнято справу № 296/5637/17 до свого провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

11.24.11.2020 ухвалою суду ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків уточненої позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу копії ухвали.

12.У відзиві на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позову, відповідачка ОСОБА_3 зазначала, що не ухилялася від виконання батьківських обов`язків, а після звільнення з місць позбавлення волі вживала заходів для відновлення стосунків з дітьми, зверталася до служби у справах дітей та інших компетентних органів щодо їх повернення, брала участь у матеріальному забезпеченні дітей та сплачувала аліменти. Відповідачка вважала, що перешкоди у спілкуванні з дітьми створювалися позивачем, а підстави для позбавлення її батьківських прав, передбачені статтею 164 СК України, відсутні, у зв`язку з чим просила у задоволенні позову відмовити.

13.20.08.2021 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про призначення у цивільній справі судово-психологічної експертизт, проведення якої доручено судовим експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження.

14.05.10.2021 до суду надійшов лист завідувача Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Умінського О. з вимогою погодити більший розумний строк проведення експертизи, тобто понад 90 календарних днів (а.с.50).

15. 25.10.2021 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява, в якій остання, не погоджуючись зі строками проведення експертизи, просила проведення експертизи доручити іншій установі, а саме: Житомирській обласній психіатричній лікарні № 1 (а.с.54).

16.01.11.2021 від відповідача до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла заява, в якій остання не заперечувала проти задоволення клопотання позивача та перенаправлення матеріалів цивільної справи №296/5637/17 до КПН «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради (Житомирська обласна психіатрична лікарня № 1) (а.с.55).

17.06.01.2022 ухвалою суду відновлено провадження та призначено справу до розгляду.

18.13.01.2022 ухвалою суду призначено судово-психологічну експертизу (а.с.68-69).

19.14.02.2022 ухвалою суду відновлено провадження та призначено справу до розгляду.

20.27.07.2022 ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та призначено у цивільній справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у даній справі.

21.28.02.2023 експерт Житомирського відділення Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Арефіна Н. направила до суду клопотання про надання додаткових матеріалів.

22.02.03.2023 ухвалою суду поновлено провадження в справі та призначено справу до розгляду.

23.08.05.2023 ухвалою суду провадження у справі зупинено та матеріали цивільної справи №296/5637/17 направлено до Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для продовження виконання судово-психологічної експертизи призначеної ухвалою суду від 27.07.2022.

24.На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_3 (мати), ОСОБА_1 (бабуся) та ОСОБА_8 (дідусь), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ?

- Яким чином можуть вплинути умови виховання кожним із вищезазначених осіб на психологічний стан та розвиток вищезазначених дітей.

- Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дітей від впливу з боку вищезазначених осіб та інших дорослих?

- Витрати пов`язані із проведенням експертизи за даними питаннями покласти на ОСОБА_3 .

- Чи спроможна малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ) з урахуванням їх вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку відношенню до неї матері ОСОБА_3 , бабусі ОСОБА_1 , дідуся ОСОБА_8 виявляти прихильність до когось з перерахованих осіб?

- Хто із вищеперерахованих осіб сприяє кращому розвитку кожної дитини?

- Який вплив на психологічний стан дітей може оказувати мати ОСОБА_3 , бабуся ОСОБА_1 , дідусь ОСОБА_8 ?

- З ким (із вищеперерахованих осіб) діти бажають проживати?

- Чи вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на їх психологічний стан у випадку передачі дитини від бабусі з дідусем до матері?

- Витрати пов`язані із проведенням експертизи за даними питаннями покласти на ОСОБА_1 .

25.04.12.2025 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 20.11.2025 №1602/22-25.

26.11.12.2025 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

27.10.03.2026 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні з повідомленням сторін.

28.Позивач у судовому засіданні просила позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

29.02.07.2026 представник органу опіки та піклування подав до суду затверджений висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

30.Відповідач участь у експертному дослідженні не брала та не внесла оплату, неодноразово повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення ухвали про поновлення провадження у справі, судових повісток про виклик рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця її проживання, які повернулись до суду без вручення із причин відсутності адресата за вказаною адресою.

31.У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

32.Враховуючи неявку в судові засідання відповідача, яка неодноразово повідомлялась про розгляд справи відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

33.12.09.2008 укладено шлюб між сином позивача - ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.09.2008.

34.Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

35.18.04.2011 ОСОБА_6 було вбито (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 22.04.2011 року).

36.06.05.2011 постановою Корольовського районного суду міста Житомира у справі №4-625/11 ОСОБА_3 взято під варту.

37.21.06.2011 рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №373 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», малолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

38.21.06.2011 рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №374 «Про встановлення опіки над дітьми» ОСОБА_1 було призначено опікуном над малолітніми онуками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

39.26.12.2011 рішенням Корольовського районного суду міста Житомира у справі №2-3478/11 вирішено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку щомісячно, починаючи з 01.09.2011 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину для дітей відповідного віку.

40.Заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на дітей станом на 01.06.2026 склала 369 951,00 грн, що стверджується копією розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Корольовського відділу державної виконавчої служби у міста Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

41.02.09.2014 вироком Корольовського районного суду міста Житомира у справі №296/105/12-к ОСОБА_3 визнано винною у скоєні злочину, передбаченого ст. ст. 27 ч. 5, 115 ч. 2 п. 11 КК України та призначено покарання у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_3 в солідарному порядку 500000,00 грн. моральної шкоди, та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14.04.2016 вирок відносно засудженої ОСОБА_3 залишено без змін.

42.Починаючи з моменту ув`язнення ОСОБА_3 , діти залишились проживати з бабусею ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_8 .

43.З табелів навчальних досягнень учнів, похвальних листів, грамот, дипломів, подяк, довідок з гуртків, характеристик тощо, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є ученицями Ліцею № 25 у місті Житомир та мають гарні успіхи у навчанні, всесторонньо розвинуті, відвідують різноманітні гуртки.

44.У зв`язку із звільнення відповідачки з міць позбавлення волі, було вирішено можливим передати для подальшого виховання ОСОБА_3 малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується висновком виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіку та піклування № 1381 від 18.11.2020 про затвердження висновку щодо можливості передачі ОСОБА_3 малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

45.Згідно з рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1382 від 18.11.2020 вирішено вважати, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 втратили статус дітей позбавлених батьківського піклування, у зв`язку зі звільненням матері дітей ОСОБА_3 , з місць позбавлення волі.

46.Відповідно до витягу з протоколу № 24 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради від 14.07.2020 розглядалася заява ОСОБА_3 щодо повернення на її виховання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За результатами обговорення комісією було рекомендовано ОСОБА_3 звернутися за психологічною підтримкою з метою оптимального вирішення ситуації, тимчасово призупинити психоконсультативну роботу з дітьми у зв`язку зі зміною напрямку психологічного консультування, а питання щодо повернення дітей та відновлення контакту матері з дітьми повторно розглянути після налагодження взаємин між ними.

47.У висновку № 1602/22-25 від 20.11.2025 Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової психологічної експертизи експерт Арефіна Н. дійшла висновку,що у дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сформоване стійке негативне емоційне ставлення до матері ОСОБА_3 , яке обумовлене сукупністю психотравмуючих обставин та особливостями взаємодії з нею після її звільнення з місць позбавлення волі. Встановлено, що контакт із матір`ю асоціюється у дітей із переживанням тривоги, небезпеки та емоційного напруження, а їх відмова від спілкування з ОСОБА_3 має характер психологічного захисту.

48.Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.07.2026 № 880 затверджено висновок органу опіки та піклування Житомирської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4

49.

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

50.Відповідно до статті 51 Конституції України та положення статті 5 Сімейного кодексу України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

51.За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятій Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 (далі - Конвенції про права дитини) слідує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

52.Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

53.Згідно статей 18, 19 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

54.Згідно частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

55.Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

56.Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

57.Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

58.Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

59.Відповідно до пункту 2 частини першої та частини третьої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

60.Встановлено, що між сторонами виник спір щодо позбавлення відповідачки ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у зв`язку із невиконанням нею батьківських обов`язків.

61.З матеріалів справи вбачається, 12 вересня 2008 року між сином позивачки ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_7 було укладено шлюб, від якого народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

62.Позивач ОСОБА_1 є бабусею дітей, а відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які проживають разом з раннього дитинства з бабусею ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_8 .

63.Батька дітей ОСОБА_6 було вбито 18 квітня 2011 року.

64.Відповідачку ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме пособництві в умисному вбивстві свого чоловіка ОСОБА_6 , вчиненому на замовлення, та призначено покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.

65.У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

66.Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема від 13.03.2019 у справі №631/2406/15-ц, від 24.04.2019 у справі №331/5427/17, від 25.11.2019 у справі №640/15049/17, від 17.01.2020 у справі № 712/14772/17, від 29.01.2020 у справі №127/31288/18 позбавлення батьківських прав за п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України має такі особливості: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками; позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, передбачені ст. 166 СК України.

67.У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що: «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

68.Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

69.Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».

70.Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що відповідачка ОСОБА_3 як під час спільного проживання з її сином, так і в період відбування покарання у місцях позбавлення волі та після звільнення не виконувала своїх батьківських обов`язків щодо дітей. За словами позивача, відповідачка не брала участі у вихованні дітей, не відвідувала їх, не цікавилася станом їхнього здоров`я, навчанням, розвитком та повсякденним життям, не надавала матеріальної допомоги на їх утримання, не вітає з днем народження, іншими святами, не сприяла дітям в отриманні паспортів громадян України. Також зазначила, що відповідачка не виконує рішення суду про стягнення аліментів, у зв`язку з чим утворилася значна заборгованість, що підтверджується відомостями органу державної виконавчої служби. Крім того, позивач вказала, що під час поодиноких зустрічей з дітьми відповідачка здійснювала на них негативний психологічний вплив, що, на її думку, негативно позначалося на їхньому емоційному стані та самопочутті.

71.Свідок ОСОБА_10 пояснив, що є рідним братом ОСОБА_3 та з дитинства підтримував із нею близькі стосунки. Охарактеризував її як спокійну, врівноважену, доброзичливу людину, яка завжди допомагала йому та підтримувала у складних життєвих ситуаціях. Разом із тим зазначив, що після засудження ОСОБА_3 відносини між нею та родиною опікунів дітей погіршилися, а контакти з дітьми були фактично обмежені.

72.Свідок ОСОБА_11 пояснила, що знає відповідача з 2015 року та характеризує її як добру, товариську, врівноважену людину, яка завжди готова прийти на допомогу. Зі слів свідка, відповідач намагалася підтримувати стосунки з дітьми, відвідувала їх, привозила подарунки та продукти харчування, однак їй чинилися перешкоди у спілкуванні з дітьми з боку інших членів родини. Свідок зазначила, що була присутня під час випадків, коли відповідача та осіб, які приїжджали разом із нею до дітей, не допускали до спілкування з ними, а подарунки дітям не приймалися. Також свідок повідомила, що у 2016 році вона разом із чоловіком зверталася до органу опіки та піклування з питання передачі дітей відповідачу, однак отримала відмову.

73.Свідок ОСОБА_12 пояснила, що є родичкою відповідача та характеризує її як доброзичливу, спокійну і врівноважену людину. За словами свідка, відповідач любить своїх дітей та прагнула підтримувати з ними спілкування. Свідок повідомила, що їй відомі випадки, коли відповідач разом із родичами приїжджала до дітей із подарунками та бажала їх відвідати, однак до дітей її не допускали. При цьому безпосередньо позивача свідок не знає та особисто з нею не знайома.

74.Свідок ОСОБА_13 повідомила, що тривалий час знайома з ОСОБА_3 , підтримувала з нею дружні стосунки та надавала допомогу під час відбування останньою покарання. За словами свідка, ОСОБА_3 постійно цікавилася життям дітей, намагалася підтримувати з ними зв`язок та після звільнення прагнула відновити стосунки з ними. Свідок охарактеризувала ОСОБА_3 як чесну, врівноважену, неконфліктну та добропорядну людину. Також зазначила, що після передачі дітей під опіку ОСОБА_1 та ОСОБА_8 спілкування матері з дітьми було суттєво ускладнене.

75.Свідок ОСОБА_14 пояснив, що підтримує дружні стосунки з ОСОБА_3 протягом багатьох років. Зазначив, що під час відбування покарання вона постійно турбувалася про дітей та цікавилася їхнім життям. Після звільнення, за словами свідка, ОСОБА_3 намагалася налагодити відносини з дітьми, однак зустріла протидію з боку осіб, під опікою яких вони перебували. Охарактеризував ОСОБА_3 як чесну, ввічливу, добропорядну та неконфліктну людину.

76.Свідок ОСОБА_15 , мати ОСОБА_3 , пояснила, що після звільнення донька проживає разом із нею, веде належний спосіб життя, допомагає по господарству та підтримує добрі стосунки з оточуючими. Свідок зазначила, що ОСОБА_3 постійно переживає за дітей, прагне відновити з ними зв`язок та брати участь у їхньому вихованні. Також повідомила про труднощі у спілкуванні з дітьми після встановлення над ними опіки.

77.Свідок ОСОБА_16 пояснив, що є сусідом ОСОБА_1 та ОСОБА_8 і позитивно охарактеризував умови проживання дітей у сім`ї опікунів, зазначивши, що діти були доглянутими, вихованими та забезпеченими належними побутовими умовами. Водночас свідок повідомив, що ОСОБА_3 не брала участі у вихованні дітей та не здійснювала належного догляду за ними.

78.Свідок ОСОБА_17 пояснила, що в минулому була знайома з ОСОБА_3 та зазначила про випадки її неналежної поведінки, зокрема зловживання алкогольними напоями, що, на думку свідка, негативно впливало на виконання нею батьківських обов`язків. Також свідок вказала, що на час надання пояснень діти проживали з бабусею та дідусем і перебували у належних умовах.

79.Допитані у судовому засіданні свідки надали суперечливі показання щодо особистих якостей відповідачки, позивачки, взаємовідносин з дітьми. Частина свідків характеризувала відповідачку позитивно та зазначала, що остання намагалася відновити спілкування з дітьми після звільнення з місць позбавлення волі, однак інші свідки вказували на факти неналежного виконання нею батьківських обов`язків, ведення аморального способу життя, зловживання алкоголем та відсутність належного піклування про дітей.

80.У частині другій статті 171 СК України закріплено випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить: вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її виховання (стаття 159 СК України); вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її місця проживання (стаття 161 СК України); вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України); вирішення спору про поновлення батьківських прав (стаття 169 СК України); вирішення спору щодо управління її майном (стаття 177 СК України) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 679/1413/14-ц (провадження № 61-10298св18)).

81.Зважаючи на вікову категорію дітей, бесіду з останніми має проводити психолог, головним завданням якого є встановлення дійсного психоемоційного стану дитини, визначення інтересів дитини та отримання їх думки. Коли суд бажає вислухати думку дитини та при цьому не травмувати психіку дитини і уникнути тиску на неї, суд доручає органам опіки та піклування провести невимушену бесіду з дитиною в домашніх або інших комфортних для неї умовах, та повідомити суд про результати цієї бесіди. Проте суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року в справі № 185/6994/15-ц (провадження № 61-5606св19)).

82.У висновку експерта № 1602/22-25 від 20.11.2025 за результатами проведення комплексної судової психологічної експертизи експерт дійшов висновку, що у дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сформоване стійке негативне емоційне ставлення до матері ОСОБА_3 , яке обумовлене сукупністю психотравмуючих обставин та особливостями взаємодії з нею після її звільнення з місць позбавлення волі. Встановлено, що контакт із матір`ю асоціюється у дітей із переживанням тривоги, небезпеки та емоційного напруження, а їх відмова від спілкування з ОСОБА_3 має характер психологічного захисту.

83.Разом з тим, експертом встановлено, що бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_8 забезпечують дітям стабільне та безпечне середовище, належні умови для розвитку, виховання та задоволення їхніх потреб, у зв`язку з чим діти сприймають їх як значущих дорослих, з якими у них сформовано стійкий емоційний зв`язок та відчуття безпеки.

84.Також експерт дійшов висновку, що зміна звичних умов проживання дітей та їх передача матері за наявних обставин може негативно вплинути на їх психоемоційний стан, призвести до поглиблення почуття тривоги, втрати відчуття безпеки, дезадаптації та повторної психотравматизації.

85.Оцінюючи зазначений висновок у сукупності з іншими доказами у справі, суд враховує викладені у ньому висновки, оскільки вони є послідовними, обґрунтованими та узгоджуються з іншими встановленими судом обставинами, а тому покладає їх в основу судового рішення.

86.Оцінюючи показання свідків у сукупності з висновком судової психологічної експертизи, письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що окремі позитивні характеристики відповідачки та її поодинокі спроби налагодити стосунки з дітьми в минулому не спростовують встановленого факту тривалого самоусунення від виконання батьківських обов`язків та не свідчать про належне забезпечення нею інтересів дітей, що є підставою для задоволення позову.

87.У постанові КЦС ВС від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/24 (провадження № 61-17253св24) вказано, що свідоме, ухилення батька/матері від виконання батьківських обов`язків щодо виховання малолітньої дитини, що призвело до відсутності психоемоційного зв`язку між батьком та дитиною, заяви останнього про позбавлення його батьківських прав стосовно дитини, є достатніми підставами для позбавлення батьківських прав.

88.ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

89.Вказані обставини у своїй сукупності вказують на свідоме нехтування ОСОБА_3 своїми батьківськими обов`язками стосовно її дітей, оскільки вона упродовж тривалого часу життям, розвитком, станом здоров`я дітей не цікавиться, матеріально їх не забезпечує, не спілкується з ними, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків.

90.Суд враховує, що сама по собі наявність спроб відповідачки відновити спілкування з дітьми після звільнення з місць позбавлення волі не спростовує факту багаторічного невиконання нею батьківських обов`язків згодом після звільнення та не свідчить про формування належного емоційного зв`язку з дітьми. Навпаки, висновком судової психологічної експертизи встановлено стійке негативне ставлення дітей до матері та ризик погіршення їх психоемоційного стану у разі зміни сформованого життєвого середовища. Крім того, суд враховує, що відповідач в судові засідання впродовж тривалого часу не з`являлась, про причини неприбуття суд не повідомляла, розглядом справи щодо позбавлення її батьківських прав не цікавилася.

91.При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (частина четверта статті 19 СК України).

92.Суд враховує висновок органу опіки та піклування Житомирської міської ради від 01.07.2026, з якого вбачається, що виходячи з інтересів дитини, виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_4 .

93.З огляду на викладене, враховуючи наявність факту ухиляння відповідачки від виховання її доньок ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , шляхом тривалого свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, приймаючи до уваги висновок опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, виходячи із найкращих інтересів дітей, які проживають, виховуються та матеріально забезпечуються позивачем, Суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування крайнього заходу позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її доньок ОСОБА_18 .

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

94.Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 гривні 80 коп, сплачених при поданні заяви про збільшення позовних вимог від 12.11.2018.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

94. Відповідно до ч. 1. п. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

95. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

96. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати у зв`язку із проведенням експертизи у розмірі 21 508 гривень 20 коп.

97. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

98. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

99. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

100. На підтвердження надання правової допомоги в розмірі 40000 гривень, позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 15.03.2021 № 09/21, додаток №1 згідно договору № 09/21договір про надання правової допомоги від 15.03.2021, акт №1 наданих послугзгідно договору № 09/21 договір про надання правової допомоги від 15.03.2021, довідку про отримання коштів (гонорару) готівкою від 30.06.2026.

101. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн., шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, витрати на проведення експертизи у розмірі 21 508 (двадцять одна тисяча п`ятсот вісім) гривень 20 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

4. Копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_6

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_5

Відповідач:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_7

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_6

Особа, що бере участь у розгляді справи:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки і піклування

зареєстроване місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2

код ЄДРПОУ 04053625

Повне рішення суду складено 10 липня 2026 року.

Суддя Олена РОЖКОВА