Решение № 138199841, 13.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1882/26

Єдиний унікальний № 742/2231/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду, через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту №48853-01/2025, в електронній формі, який був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Так, відповідач отримала фінансовий кредит у розмірі 5200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника № НОМЕР_1 , вказаної відповідачем в заявці-анкеті клієнта на отримання фінансового кредиту, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №19062025. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», в тому числі і до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025. Таким чином, первісний кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до Договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 разом з матеріалами кредитної справи і довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено Договір про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025 ідентифікований.

Позивач направляв відповідачу досудову вимогу від 06.04.2026 з вимогою про виконання зобов`язання та повернення боргу, оскільки в добровільному порядку відповідач не сплатила заборгованість, проте позитивних результатів це не дало, тому позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в судовому порядку на його користь за Договором про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025 в сумі 18824,00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 5200,00 грн, заборгованість за відсотками - 4212,060 грн, заборгованість за штрафами - 9412,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання на 13.07.2026.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно з клопотанням просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.51).

Відповідач в судове засідання також не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, проте подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала частково та заперечила в частині стягнення з неї штрафних санкцій та відсотків, посилаючись на те, що вони є завищеними та не відповідають тілу кредиту, а також заперечила щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу та просила її зменшити (а.с.56).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та письмові заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту №48853-01/2025, в електронній формі, який був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y838. Так, відповідач отримала фінансовий кредит у розмірі 5200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника № НОМЕР_1 , вказаної відповідачем в заявці-анкеті клієнта на отримання фінансового кредиту, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені Договором.

Відповідно до умов Договору про надання фінансового кредиту №48853-01/2025, ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу кредит у розмірі 5200,00 грн, строком на 120 днів (дата надання кредиту 22.01.2025, кінцева дата погашення кредиту 21.05.2025); тип процентної ставки фіксована, процентна ставка 0,90% в день, що становить 328,50% річних; комісія за надання кредиту - 520,00 грн, що складає 10,00% від тіла виданого кредиту; загальні витрати за кредитом 6136,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 11336,00 грн; реальна річна процентна ставка 2572,74% річних (а.с.18-24), що також підтверджується копією додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 (Графік платежів) (а.с.24 зворот, 25), копією Заявки-анкети Клієнта на отримання фінансового кредиту, підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором W185 (а.с.14-15), копією паспорта споживчого кредиту, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором W185 (а.с.15 зворот-17 зворот) та копією інформаційного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y838 (а.с.26 -26 зворот).

Відповідно до п.1.4.1 Договору денна процентна ставка складає (3136,00/5200,00)/120*100%=0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного п.1.2 цього Договору.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4441-11хх-хххх-4298 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважаться наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п1.6 Договору).

Згідно з п.2.14 Договору, перед укладенням Договору про надання фінансового кредиту товариство надає клієнту інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій товариства з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається товариством клієнту за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою в Законі України «Про споживче кредитування», у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Клієнт, натискаючи кнопку «Погоджую», підтверджує ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту (який підписується клієнтом у порядку п.2.17 цього Договору), Заявкою, проектом договору про надання фінансового кредиту.

У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого йому надсилається код в повідомленні з одноразовим ідентифікатором, або він отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор у відповідне поле (п.2.16 Договору).

Відповідно до п.2.17 Договору, введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору).

Сторони домовилися, що оригінал цього Договору вважається отриманим клієнтом, якщо товариство його направило безпосередньо в особистий кабінет. Клієнт приймає та підтверджує, що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладання договору та які дають можливість клієнту переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп`ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту (п.2.19 Договору).

Згідно з п.2.21 Договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки Клієнта, зазначеної клієнтом в Заявці та цьому Договорі.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який невід`ємною частиною цього Договору (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.4.1.2 Договору товариство має право у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів (комісій) щонайменше на один календарний місяць, вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України.

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України (п.5.3 Договору).

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.

Приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтвердила, що умови договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та фінансового стану, а інформація надана їй кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Як вбачається з копії довідки б/н виданої ТОВ «Стар Файненс Груп», товариство підтвердило, що ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , з якою укладено Договір про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025 ідентифікований ТОВ «Стар Файненс Груп», акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y838, дата і час відправки: 22.01.2025 о 22 год. 55 хв., номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор +3809993925825 (а.с.27).

Відповідно до копії інформації за вих.№3426_260217121101 від 17.02.2026 наданої ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», ТОВ «Стар Файненс Груп» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5200,00 грн (а.с.28 зворот), що також підтверджується інформацією №БТ/Е-18291 від 23.04.2026 наданою АТ «Універсал Банк» (а.с.54).

19.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу №19062025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 (а.п.31 зворот -36), що також підтверджується копією Акта приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників 19.06.2025 до договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 (а.с.37), копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19062025 від 19.06.2025 (а.с.36 зворот), копією платіжної інструкції №11887 від 19.06.2025 АТ «Рфйффайзен Банк» на суму 6622433,48 грн (а.с.38), копією повідомлення ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за її кредитним договором, в якому також були зазначені нові реквізити для погашення заборгованості (а.с.38 зворот).

Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №19062025 від 19.06.2025, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 18824,00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 5200,00 грн, заборгованість за відсотками - 4212,00 грн, заборгованість за штрафами - 9412,00 грн (а.с.36 зворот).

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за Договором про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025 у розмірі 18824,00 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 5200,00 грн, заборгованість за відсотками - 4212,00 грн, заборгованість за штрафами - 9412,00 грн, що також вбачається з розрахунку заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025 по ОСОБА_1 (а.с.29-30 зворот).

06.04.2026 за вих. №24495906 від 06.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направляв ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій просив негайно здійснити сплату боргу в розмірі 18824,00 грн із зазначенням відповідних реквізитів (а.с.39), проте в добровільному порядку відповідач борг так і не сплатила.

В ході розгляду справи, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування суми боргу та здійснення оплати передбачених кредитним договором платежів.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 зверталася до банківської установи із заявою про розірвання кредитного договору.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 ЦК України. За приписами ст.4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Приписами ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

За матеріалами справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , маючи намір отримати в позику грошові кошти, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній ТОВ «Стар Файненс Груп», пройшла реєстрацію на офіційному веб-сайті товариства. Під час здійснення реєстрації відповідач створила особистий кабінет та надала всі особисті дані (ПІБ, дані паспорта, РНОКПП, електронну пошту, номер банківської картки), чим фактично надала згоду на обробку персональних даних. Окрім цього, ознайомилася з усіма істотними умовами договору та акцетувала умови Договору про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, в якому визначено аналогічні умови кредитування, з якими ОСОБА_1 також ознайомилася та погодилася, що засвідчила електронним підписом.

На виконання умов договору ТОВ «Стар Файненс Груп» 22.01.2025 перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 5200,00 грн.

У межах цієї справи ОСОБА_1 із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним не зверталася.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про доведеність позивачем тверджень щодо укладення між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронному вигляді.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості відповідач кредит не погасила, отже суд приходить до висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань за Договору про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025 та необхідність стягнення з неї заборгованості.

При цьому, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо несправедливості нарахованих кредитодавцем відсотків та їх суперечність ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, у п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Така компенсація є притаманною випадкам невиконання (неналежного виконання) зобов`язання, однак не може застосовуватися за відсутності факту прострочення боржником виконання свого зобов`язання.

Разом з тим, за приписами ст.1048, 1056-1 ЦК України проценти є платою за користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку дії кредитного договору незалежно від його виконання.

Крім того, до спірних правовідносин не може бути застосовано п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ч.5 ст. 18 даного Закону містить посилання на те, що положення договору, яке визнано несправедливим, включаючи ціну договору, може бути змінено або визнано недійсним.

Тобто, вказана норма законодавства передбачає наявність окремої вимоги споживача про визнання недійсною умови договору з підстав її несправедливості, проте кредитний договір недійсним у частині встановленого розміру процентної ставки недійсним не визнавався, у зв`язку з чим у силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) є обов`язковим до виконання.

При цьому, суд зазначає, що викладені в кредитному договорі умови щодо періодів та розміру нарахування відсотків є чіткими й зрозумілими. Враховуючи принцип свободи договору відповідач мав можливість не вступати з кредитодавцем у кредитні правовідносини, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування кредитними коштами несправедливим, проте погодився на такі умови договору, підписавши його без будь яких застережень.

Відповідач користувалася кредитними коштами кредитодавця й до нього з жодними заявами не зверталася.

Нарахування відсотків за користування кредитними коштами у межах строку кредитування не є відповідальністю особи за порушення виконання зобов`язань і не створює дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, а тому не підпадає під дію ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Адже таке нарахування процентів обумовлено умовами укладеного кредитного договору і не являється штрафними санкціями за невиконання зобов`язань, що хибно ототожнює апелянт.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Тобто, установивши факт існування між сторонами невиконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву.

За таких обставин, суд враховує, що відповідач не виконала зобов`язання по поверненню заборгованості за договором кредиту перед позивачем, тому наявна заборгованість по тілу кредиту у розмірі 5200,00 грн та заборгованість по процентам у розмірі - 4212,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.

Окрім цього, як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит Капітал» нарахований також штраф у розмірі 9412,00 грн.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Відповідно до п.18.Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення, штраф не стягується.

Оскільки кредитний договір між сторонами був укладений 22.01.2025, тобто в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, тому позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 9412,00 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 18824,00 грн, однак позов підлягає частковому задоволенню на суму 9412,00 грн, тобто на 50,00%, тому й сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 1331,10 грн.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 адвокатом Усенком М.І. (а.с.41 зворот).

Згідно з детальним описом наданих послуг до Акту №1477 за договором про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 виконаних Усенком М.І., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за даним позовом, погоджено надання правових послуг на загальну суму 8000,00 грн (а.с.42- 42 зворот).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 50%, та відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 536, 610, 611, 625, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ - 35234236, адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №48853-01/2025 від 22.01.2025 в розмірі 9412 (дев`ять тисяч чотириста дванадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ- 35234236, адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ- 35234236, адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА