Решение № 138197575, 14.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року справа №520/28976/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якому просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.10.2022 по 19.11.2022 року, з 08.12.2022 по 20.01.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.10.2022 по 19.11.2022 року, з 08.12.2022 по 20.01.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

При цьому позовна заява містила посилання на довідку військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2023 №4400, згідно якої головний сержант ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, у періоди з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 19.11.2022, з 08.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023. Вказувалося, що позивач, перебуваючи у відрядженні до військової частини НОМЕР_2 брав безпосередню участь у бойових діях та військова частина НОМЕР_2 не заперечує цей факт.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представником Військової частини НОМЕР_1 до суду подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) надала до суду пояснення, згідно яких зазначалося, що довідка від 20.01.2023 №4400 не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168. Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона була видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165 гриф, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_5 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

Отже, як вказував представник військової частини НОМЕР_2 , вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні, з 04.08.2025 по 05.08.2025, з 10.11.2025 по 14.11.2025 та з 22.12.2025 по 13.01.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі начальника загону) від 23.11.2023 №769-ОС "Про особовий склад" позивач вибув для подальшого проходження служби в розпорядження начальника НОМЕР_6 прикордонного загону ( АДРЕСА_3 ).

Спірні правовідносини виникли за період з 01.10.2022 по 19.11.2022 та з 08.12.2022 по 20.01.2023. На підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 №165 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема позивач вибули до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) на ділянку українобілоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).

За доводами позовної заяви, позивач, перебуваючи у відрядженні, брав безпосередню участь у бойових діях, а відтак, у зв`язку з безпосередньою участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., відповідно до пункту 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, за визначений у позовних вимогах період.

На обґрунтування цього позовна заява містила посилання на надану ОСОБА_1 довідку командира військової частини НОМЕР_2 від 20.01.2023 №4400, згідно якої головний сержант ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, у періоди з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 19.11.2022, з 08.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023. Також вказувалося і на те, що військова частина НОМЕР_2 безпосередню участь позивача у бойових діях не заперечує, зазначалося, що представник позивача неодноразово звертався з заявами та адвокатськими запитами, на що йому, зокрема, була надана відповідь стосовно нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу».

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації та проведенням активних бойових дій на території Київської, Харківської, Херсонської, Донецької та Луганської областей, продовженого Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022.

Відповідно до п.2, 3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в первісній редакції) (далі постанова №168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 1 постанови №168 (в ред. зі змінами внесеними постановою від 07.07.2022 №793) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Слід зазначити, що положення пункту 1 Постанови № 168 прямо не визначають районів, безпосередньо у яких має перебувати військовослужбовець під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії для отримання додаткової винагороди.

Раніше у тексті вказаного пункту слово район застосовується у словосполученні район проведення воєнних (бойових) дій. Тому необхідно виходити з того, що вказівку на перебування у районах слід розуміти як перебування у районах воєнних (бойових) дій.

Зі змісту пункту 1 постанови КМУ №168 вбачаються обов`язкові умови/підстави виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби у розмірі до 100000 грн:

- період дії воєнного стану не потребує доказування через свій правовий стан;

- безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не визначено, які саме заходи відносяться до безпосередньої участі, відсутній перелік документів, який підтверджують прийняття участь;

- безпосереднє перебування в районах у період здійснення зазначених заходів ГЗСУ визначає райони ведення бойових дій.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» була доповнена пунктом 2-1 (зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», вказаний пункт 2-1 постанови №168 підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року.

Верховний суд у постанові від 21.12.2023 року у справі № 200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби №392-АГ та № 628-АГ у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою КМУ № 168.

Верховним Судом зазначено, що у спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби (незважаючи на те, що вони не пройшли державну реєстрацію в Мін`юсті у встановленому порядку) визначали механізм реалізації постанови КМУ № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 року № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 року за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України №392-АГ та №628-АГ. Саме з урахуванням вимог зазначених наказів підлягає оцінці правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.

Щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 наказу 392 АГ було визначено, що військовослужбовцям, крім випадків передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення зі списків особового складу органу ДПСУ на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Пунктом 1 наказу 628 АГ було визначено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби в добовому наряді та інші заходи, пов`язані із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу. Згідно п.1 Указу Президента України "Про введення воєнного стану", затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року (строк дії воєнного стану в Україні продовжено).

Згідно п.2 вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Законом України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, несення військової служби під час дії режиму воєнного стану військовослужбовцем є заходами, пов`язаними із забезпеченням боєготовності військової частини. Також, відповідно до наказів та розпоряджень військового керівництва передбачено обов`язок особового складу НОМЕР_7 прикордонного загону цілодобово бути в готовності до виконання завдань за призначенням.

Позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час (час дії ПКМУ №168) постійно виконує обов`язки військової служби.

Таким чином, з урахуванням фактичного часу виконання обов`язків військової служби, позивач в період з жовтня - грудень 2022, січень 2023 отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання Позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов`язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.

Суд звертає увагу, що в картці грошового забезпечення за 2023, 2024 роки зазначені суми нарахованої та виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою 168 за минулий місяць, тобто в вересні за серпень, в жовтні за вересень і т.д.

Верховний суд скасовуючи рішення попередніх інстанція у постанові від 17.09.2024 у справі №360/565/23 виснував: « 70. Варто зауважити, що виплата додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000,00 грн обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення / здійснення (пункт 1 Постанови № 168). З цієї позиції повнота судового розгляду передбачала б з`ясування (у сукупності): чи пов`язувалася виплата позивачеві як військовослужбовцю Держприкордонслужби додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн з перебуванням на території Чернігівської області, а конкретно на ділянці державного кордону з росією, відповідальність за охорону якої було покладено на Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), куди був відряджений позивач; що розуміється під територією «можливих бойових» дій й у чому відмінність цього «статусу» території від умовно «мирної» території України (в умовах збройної агресії росії) або від території, де ведуться (велися) бойові дії, в контексті перебування там підрозділів (загонів) прикордонної служби в умовах воєнного стану; які завдання (накази, розпорядження) виконував позивач як військовослужбовець у складі Військової частини НОМЕР_2 протягом спірного періоду, зокрема чи охоплюються (могли охоплюватися) вони (тобто їхній зміст) тими умовами (обставинами), які визначені у наказах Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ, від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, за яких командування військової частини, куди був відряджений військовослужбовець, мало б видати довідки встановленої форми для нарахування додаткової винагороди у збільшеному розмірі; чи були випадки нарахування/виплати (за спірний період) додаткової винагороди у збільшеному розмірі іншим прикордонникам, які в той самий період, що й позивач, були у складі Військової частини НОМЕР_2 й несли військову службу на тій самій території (ділянці), що й він [позивач]; якщо так, то чим це було продиктовано; зрештою чи документи, які надало командування військової частини, куди був відряджений позивач, діяло правомірно, коли не направило відповідачу довідок, зокрема щодо позивача, про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період.».

На дані правовідносини застосовуються п. 11 наказу 392 АГ та п. 8 наказу 628 АГ.

Положення п. 2,4 наказу 392 АГ та п. 2,3 застосовується тим органом охорони державного кордону на ділянці відповідальності якого перебував військовослужбовець.

Згідно вимог вищезгаданих наказів, відповідач у даній справі взагалі не має розглядати рапорти та інформацію викладену у останніх (бойові розпорядження, журнал службово бойових дій), відповідач має перевірити, що інформація яка надійшла від 105 загону мала відповідати вимогам Додатку 2 до п. 11 наказу 392-АГ та Додатку 2 до п.8 наказу 628-АГ.

Відповідно до п. 11 наказу 392 АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Таким чином, для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди необхідна інформація про військовослужбовців, про дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, зокрема про позивача, у відповідності до Додатку 2 пункту 11 наказу 392 АГ, з зазначенням підстав.

На адресу відповідача надходили донесення від НОМЕР_5 прикордонного загону від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих (період жовтень листопад 2022 року), в яких зазначено, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу 392 АГ відсутня. Додатний рапорт не відповідає Додатку 2 пункту 11 наказу 392 АГ.

Відповідно до п. 8 наказу 628 АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

За період грудень 2022 та січень 2023 (до 20.01.2023) на адресу відповідача донесення із додатком за формою наведеною у п. 8 наказу 628 АГ від начальника НОМЕР_5 прикордонного загону не надходили.

З урахуванням положень пункту 11 наказу 392-АГ та пункту 8 наказу 628-АГ стає зрозумілим, що у військовій частині не має підстав для нарахування додаткової винагороди передбаченою Постановою 168 лише на підставі довідки виданої іншою частиною, оскільки пунктом 11 наказу 392-АГ та пунктом 8 наказу 628-АГ встановлений алгоритм дій органів охорони державного кордону (військових частини) щодо порядку підтвердження безпосередньої участі.

Алгоритм дій органів Держприкордонслужби полягає у:

- установленні факту безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій та періоду їх участі у здійсненні зазначених заходів (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах), для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі);

- поданні начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу документів, що підтверджують факт та період безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій;

- видання органом Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить службу відповідного наказу та виплата спірної винагороди.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не розглядає рапорти начальника підрозділу та не приймає рішення щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченою постановою 168 (для відряджених військовослужбовців встановлений інший порядок підтвердження прийняття безпосередньої участі описаний вище). Для здійснення виплати, на адресу військової частини має надійти довідка визначена Додатком 2 наказу 392-АГ та наказу 628-АГ. Тільки в такому випадку можлива виплата.

НОМЕР_5 прикордонний загін направляючи вказані рапорти спочатку перевірив викладену інформацію, оскільки начальник НОМЕР_5 загону керівник ділянки відповідальності повно та всебічно володіє обстановкою на ділянці відповідальності свого загону та повідомив відповідачу, що підстав для виплати додаткової винагороди не має.

По поверненню з оперативного підпорядкування журнал службово бойових дій відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК був зданий на зберігання. Саме тому, обов`язок належним чином повідомити (у разі прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах) покладений на НОМЕР_5 прикордонний загін (орган до якого відряджені військовослужбовці).

Суд звертає увагу, що відповідач, не володіє іншою інформацію, окрім інформації викладеної в листі начальника НОМЕР_5 загону та доданих рапортів до відома.

На підставі яких документів, які б підтверджували безпосередню участь позивача начальник загону має прийняти рішення про виплату додаткової винагороди до 100000,00 грн., у разі направлення донесення начальником НОМЕР_5 прикордонного загону, у якого знаходився в оперативному підпорядкуванні позивач із чіткою інформацією, щодо відсутності підтверджуючих документів. Тобто, керівник ділянки відповідальності, який володіє повно та всебічно даними та обстановкою в межах ділянки відповідальності НОМЕР_5 прикордонного загону (Чернігівська область) не підтверджує, що на вказаній ділянки (Городянська ОТГ), позивач приймав безпосередню участь. На підставі, яких документів, доказів, підтверджень начальник НОМЕР_7 прикордонного загону має приймати рішення щодо виплати позивачу додаткової винагороди до 100000,00 грн.

Що стосується довідки №4400 від 20.01.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 наказу 628 АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.

Довідка від 20.01.2023 №4400 не відповідає вимогам наказу 628 АГ (не зазначені відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 наказу 628 АГ), тому не може бути взята до уваги, як додаткове підтвердження, при прийнятті рішення про виплату збільшеної додаткової винагороди. Згідно з додатком 1 наказу 628 АГ, в якому встановлена форма довідки, в останній має бути чітко зазначено, що повинно бути у підставах, зокрема бойовий наказ, запис журналу бойових дій та рапорт начальника підрозділу.

В свою чергу, в наданій довідці зазначено, лише наказ АДПСУ 165 гриф, відповідно до якого військовослужбовці 2 відділу прикордонної служби вибули/прибули до НОМЕР_5 прикордонного загону. Вказаний наказ є організаційно розпорядчим документом, і стосується порядку вибуття/прибуття військовослужбовців у місце визначене цим наказом. Наказ АДПСУ 165 гриф прийнятий на підставі наказу ГЗСУ від 15.09.2022 №6650 з метою забезпечення заходів заміни (ротації) підрозділів в районах активних бойових дій в межах угрупувань військ (сил), в якому зазначено, про необхідність організувати та забезпечити передачу (приймання) в оперативне підпорядкування з 27.09.2022 по 30.09.2022 командувачу оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » оперативно стратегичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » 2 та 3 відділів прикордонної служби НОМЕР_7 прикордонного загону (виконують завдання на ділянках 94 та НОМЕР_8 прикордонного загонів Західного регіонального управління) з підпорядкуванням коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_9 прикордонного загону, для дій на ділянці відповідальності НОМЕР_5 прикордонного загону (в межах Чернігівської області).

Додатково: Наказ АДПСУ 165 гриф не стосується лише підрозділів НОМЕР_7 прикордонного загону. Заходи ротації відбувались по всіх органах охорони державного кордону, наприклад з Донецької області вибували у Західний регіон, з Західного регіону вибували на кордон з Республікою Білорусь або в Донецьку/Харківську/Запорізьку області. Тобто проводились ротаційні дії, з метою заміни одних підрозділів на інші.

Крім того, форма цієї довідки відповідає формі довідці, наведеній у додатках №1 та № 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, і яка передбачена як підстава для надання особі статусу учасника бойових дій.

З урахуванням викладеного суд звертає увагу, що довідка від 20.01.2023 №4400 не є належним та допустимим доказом підтвердження безпосередньої участі позивач у бойових діях або заходах.

Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби від 19.12.2022 №229 (гриф) та бойового наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 17.01.2023 №263 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), зокрема позивач вибули до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) 20.01.2023.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Тобто Законом України «Про оборону України» не визначено, що в районі ведення бойових дій постійно ведуться бойові дії, там зазначено «певний час ведуться або можуть вестися», а можуть взагалі не вестися, а територія може входити до району ведення бойових дій.

Таким чином, віднесення Чернігівської області до району ведення бойових дій за період жовтень грудень 2022 не надає права на отримання додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень щомісячно, оскільки доказів що в районі бойових дій (Городнянська ОТГ Чернігівського району) впродовж певного часу велись бойові дії не надано. Всі вогневі ураження або бойові дії мають фіксуватися в розділі ІІ Журналу службово-бойових дій.

Відповідно до наказу Головнокомандуючого ЗСУ «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» №26 від 02.02.2023 (зі змінами від 14.02.23 №35) Чернігівська область з січня 2023 року виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, позивач в період січня 2023 року ніс службу поза межами районів ведення бойових дій, що свідчить про недотримання обов`язкової умови передбаченої Постановою 168 перебування в районах ведення бойових дій.

Відповідно до вимог Інструкції з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363 до облікових даних Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК вносяться бойові розпорядження, з 26.09.2022, зокрема внесені бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_7 (розділ 1 Журналу службово-бойових дій) за період з вересня 2022 по січень 2023 року.

До розділу 2 Журналу службово-бойових дій за період з вересня 2022 по січень 2023 року вносились загальні дані обстановки вздовж українсько білоруського кордону в межах Городянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Сам по собі облік бойових розпоряджень в розділі 1 Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК не створює обов`язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження.

Таким чином, не достатньо лише факту обліку в Журналу службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв`язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналі службово-бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу. Тільки в такому взаємозв`язку позивач набуде права на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою 168 та наказами 392 АГ та 628 АГ.

Як було зазначено вище, нарахуванню та виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених Наказами №392-АГ та №628-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил)

Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у Наказах №392-АГ та №628-АГ.

Відповідач не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому в діях відсутня протиправна бездіяльність. Одночасно повідомляю, що військовій частині НОМЕР_1 не відомо, які завдання/накази виконували військовослужбовці 2 відділу прикордонної служби, зокрема позивач, оскільки останні знаходились в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону.

Відповідно до пункту 2 Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.04.2016 № 311 відділ прикордонної служби є основним підрозділом прикордонного загону (прикордонної комендатури), призначеним для безпосередньої охорони та захисту визначеної ділянки державного кордону, здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, забезпечення дотримання режиму державного кордону України, прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України (пунктах контролю, контрольних пунктах в`їзду-виїзду), а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.

Суд звертає увагу, що військовослужбовці 2 відділу прикордонної служби несли службу на визначеній ділянці державного кордону з Республікою Білорусь, відповідно основним завданням як мирний, так і в особливий стан так і у період дії воєнного стану є безпосередня охорона та захист визначеної ділянки державного кордону.

Військова частина НОМЕР_1 лише виконувала обов`язок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення відрядженим військовослужбовцям. Жодні нарахування/виплати (протягом періоду з 28.09.2022 по 20.01.2023) додаткової винагороди у збільшеному розмірі іншим прикордонникам, які в той самий період, що й ОСОБА_1 , були у складі Військової частини НОМЕР_2 й несли військову службу на тій самій території (ділянці), що й позивач військовою частиною НОМЕР_1 не здійснювались.

Бойові розпорядження за період жовтень грудень 2022, січень 2023 стосовно військовослужбовців відділу прикордонної служби № 2 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 не видавались.

Підсумовуючи наведене, суд не погоджується з доводами представника позивача про те, що невиплата спірної грошової допомоги виникла через неузгодженість дій військових частин та протиправну бездіяльність відповідача. Суд звертає увагу на тому, що за наслідками розгляду справи не було встановлено належних та достатніх доказів, які б свідчили про безпосередню участь позивача у бойових діях у спірний період. Суд також звертає увагу, що адміністративна справа вирішується судом на підставі доказів, якими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, суд не вправі вважати встановленими ті обставини, які не підтверджено належними доказами, посилаючись лише не поведінку учасників спірних правовідносин.

Згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 стандартами доказування обставин спору:

1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Суд відмічає, що у силу ч.4 ст.44, ч.2 ст.78, ч.3 ст.78, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.4 ст.162 КАС України обов`язок повідомлення суду усіх обставин справи та підтвердження доводів про існування цих обставин відповідними доказами покладений, насамперед на учасників справи сторони спору.

Окрім того, суд згідно з ч.4 ст.9 КАС України обтяжений законодавцем обов`язком встановити об`єктивну істину у кожному спорі за власною ініціативою безвідносно до стану виконання учасниками справи сторонами спору згаданого вище процесуального обов`язку.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024р. у справі №400/1217/23:

1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі;

2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності;

3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.;

4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_10 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов