Решение № 138195749, 14.07.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/817/26

Номер провадження2/717/495/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Телешмана О.В.,

з участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.,

представник позивача акціонерного товариства УніверсалБанк» Македон О.А. в судове засідання не з`явився;

відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.

Позивач акціонерне товариство «УніверсалБанк» (далі АТ «УніверсалБанк») звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «УніверсалБанк»:

- заборгованість за тілом кредиту у розмірі 229298 грн 26 коп. за кредитним договором; заборгованість за пенею 1791 гривня 60 копійок

- судові витрати по справі у розмірі 2773 грн. 08 коп.

Розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства «УніверсалБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «УніверсалБанк» Македон О.А. подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 викликалася до суду в порядку, встановленому ЦПК України, в судове засідання не з`явилася, подала заперечення проти позову, в яких просить відмовити в позові повністю та просить розглядати справу в її відсутності.

Інші заяви та клопотання не надходили

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Судом встановлено, що 28.09.2021 року відповідач ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 28.09.2021 року, яка разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції, затвердженій Протоколом Правління №37 від 22.09.2021 року, набрали чинності 23.09.2021 року ( а.с.144-206) складають договір про надання банківських послуг. Також відповідачка підписала електронним підписом Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, яке є невід`ємною частиною вказаної вище Анкети - Заяви. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови.

Отже, вказаний вище договір про надання фінансового кредиту, укладений між сторонами в простій письмовій та електронній формі, містить електронний підпис відповідача та представника позивача, тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем не надано доказів на підтвердження невідповідності умов договору про надання фінансового кредиту вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Викладене відповідає практиці ВС (постанова по справі № 524/5556/19). До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які підтверджують ту обставину, що вказаний вище кредитний договір визнаний недійсним або існує рішення суду, яким встановлено відсутність обов`язку відповідача за даними договорами.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

При цьому, з моменту отримання кредитних коштів на свій рахунок відповідач не повідомляв позикодавцю про безпідставність отримання ним коштів та не повернув кошти платнику, як такі, що були отримані ним помилково або безпідставно.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, суд вважає, що вказаний вище кредитний договір не визнаний недійсним, він підписаний відповідачкою власноручно та за допомогою електронного підпису, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, який не визнаний недійсним та щодо яких немає рішення суду, яким було б встановлено відсутність обов`язку відповідача за даними кредитними договорами.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

В зв`язку з цим суд відхиляє доводи відповідачки, що вказаний вище договір є неукладеним, в зв`язку з чим у відповідача відсутній обов`язок щодо погашення заборгованості.

Також відповідачка не спростувала відповідними належними та допустимим доказами розрахунки позивача про розмір заборгованості відповідачки за кредитними договорами.

На підставі вказаного вище укладеного Кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 229298,26 грн, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку відповідача (а.с.22-26, 130-129)за період з 04.10.2021 року по 04.02.2026 року.

Відповідачка порушила свої зобов`язання за договором та не сплачувала щомісячно встановлені договором платежі, внаслідок чого у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 229298,26 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с 1021).

Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов`язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто зобов`язання з приводу кредиту, позики.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині сплати заборгованості за порушення грошового зобов`язання - пені в розмірі 1791 гривні 60 копійок за кредитним договором, не підлягають задоволенню, оскільки дані штрафні санкції нараховані за період з 01.10.2025 року по 04.02.2026 року, а пунктом 18 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, як пріоритетну норму права в період дії воєнного стану, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування» в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.

Отже, станом на 04.02.2026 року відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, щодо оплати боргу та не повернув позивачу борг в сумі 231089 грн. 86 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 229298 грн 26 копійок.

Суд відхиляє доводи та заперечення щодо неправомірності застосування ставки процентів річних, оскільки позивач не вимагає стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом, а лише просить стягнути тіло кредиту.

При цьому також суд відхиляє доводи відповідачка про застосування редакції Умов від 27.11.2021 року, оскільки позивач надав Умови і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції, затвердженій Протоколом Правліня №37 від 22.09.2021 року, набрали чинності 23.09.2021 року ( а.с.144-206), а також просить стягнути лише тіло кредиту.

Суд відхиляє доводи відповідачки щодо недоведеності дотримання процедури пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту з підстав неотримання відповідачкою «Пуш повідомлення», оскільки такі доводи спростовуються вимогою про сплату боргу від 02.11.2025 року пуш з врізкою (а.с.112).

Суд відхиляє доводи відповідачки щодо недобросовісності позивача при розподілі сплачених відповідачкою коштів, оскільки відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів, які підтверджують ту обставину, що вказаний вище кредитний договір, чи частина його умов, зокрема щодо розподілу сплачених позичальником коштів, визнаний недійсним.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов`язань за договором позики грошей, порушив свої зобов`язання по поверненню суми позики за цим договором.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Отже, суд вважає, що загальна сума заборгованості відповідача за тілом кредиту станом на 04.02.2026 року становить 229298 грн 26 копійок.

Враховуючи наведені вище обставини та законодавство, яке регулює кредитні та зобов`язальні правовідносини, суд вважає, що позовна заява акціонерного товариства «Універсал Банк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково і з відповідача слід стягнути на користь позивача 229298 грн 26 копійок боргу за кредитним договором.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» слід стягнути судові витрати у виді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2751 грн 58 коп.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 205-207, 509, 525, 526, 527, 530, 551, 599-601, 604-609, 611, 612, 625, 629, 639,652,1046 1054,1077,1078 Цивільного кодексу України, ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», Закону України « Про споживче кредитування», керуючись ст.ст.2-13,76-80,81,133,141,258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь позивача акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352 місцезнаходження вул. Автозаводська, 54/19 м. Київ) 229298 (двісті двадцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 26 (двадцять шість) копійок боргу за кредитним договором.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь позивача акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352 місцезнаходження вул. Автозаводська, 54/19 м. Київ) 2751 (дві тисячі сімсот п`ятдесят одну) гривню 58 (п`ятдесят вісім ) копійок судових витрат у вигляді судового збору.

В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу та неустойки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14.07.2026 року.

Суддя Телешман О.В.