Постановление суда № 138192530, 14.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14489/26

У Х В А Л А

14 липня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 19.05.2026 надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати:

- Податкове повідомлення-рішення за 2021 рік від 05.09.2025 року №1506277 2409-1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 617, 50 кв.м. на загальну суму - 10 806,25 грн;

- Податкове повідомлення-рішення за 2021 рік від 05.09.2025 року №1506276 2409-1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1592, 75 кв.м. на суму 27873, 13 грн;

- Податкове повідомлення-рішення за 2022 рік від 05.09.2025 №1506371-2409 1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 617, 50 кв.м. на загальну суму - 40 137,50 грн;

- Податкове повідомлення-рішення за 2022 рік від 05.09.2025 року №1506370 2409-1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1592, 75 кв.м. на суму 103 528,75 грн;

- Податкове повідомлення-рішення за 2023 рік від 05.09.2025 року №1506375 2409-1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 617, 50 кв.м. на загальну суму - 41 372,5 грн;

- Податкове повідомлення-рішення за 2023 рік від 05.09.2025 року №1506374 2409-1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1592, 75 кв.м. на суму 106 714,25 грн;

- Податкове повідомлення-рішення за 2024 рік від 03.06.2025 року №0431987 2409-1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 617, 50 кв.м. на загальну суму - 43 842,50 грн;

- Податкове повідомлення-рішення за 2024 рік від 03.06.2025 року №0431986 2409-1553-UA51100090000094901 щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1592, 75 кв.м. на суму 113 085,25 грн.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що у її власності перебувають наступні нежитлові приміщення:

- АДРЕСА_2 , загальною площею 617, 50 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 26.11.2012, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №36526378 від 03.12.2012.

- за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1592, 75 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_3 від 26.11.2012, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №36526659 від 03.12.2012.

01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.

З 18 березня 2013 року позивач здійснює підприємницьку діяльність, як фізична особа-підприємець. Зареєстрований вид економічної діяльності чітко вказує на ведення саме господарської діяльності в галузі сільського господарства. Відомості про доходи Позивача за 2021 рік містяться в податковій декларації про майновий стан і доходи №9435562889 від 24.12.2022 року. Додатку Ф2, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, зазначено, що в 2021 році Позивач отримала дохід саме за вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур на суму 56 000 грн. Відомості про доходи Позивача за 2022 рік містяться в податковій декларації про майновий стан і доходи №9314942152 від 05.09.2024 року. У Додатку Ф2, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, зазначено, що в 2022 році Позивач отримала дохід саме за вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур на суму 52 000 грн. Відомості про доходи Позивача за 2023 рік містяться в податковій декларації про майновий стан і доходи №9387170640 від 05.09.2024 року. У Додатку Ф2, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, зазначено, що в 2023 році Позивач отримала дохід саме за вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур на суму 48 000 грн. Відомості про доходи Позивача за 2024 рік містяться в податковій декларації про майновий стан і доходи №9428574412 від 23.04.2025 року. У Додатку Ф2, розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, зазначено, що в 2024 році Позивач отримала дохід саме за вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур на суму 60 000 грн. Таким чином, наведені докази підтверджують, що протягом 2021, 2022, 2023, 2024 року ОСОБА_1 фактично займалася сільськогосподарською діяльністю та отримувала від неї дохід.

Враховуючи, що об`єкти нерухомості, які належать Позивачу, згідно з Додатком № 1 до експертного висновку АС2 № 2217403 призначені саме для зберігання зерна, протягом усього періоду підприємницької діяльності ОСОБА_1 використовує будівлі за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 1-х виключно для зберігання вирощеної нею сільськогосподарської продукції. Зареєстровані види економічної діяльності, зокрема вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур, підтверджують право Позивача на вирощування, подальшу обробку та зберігання зернових культур. Крім того, вид економічної діяльності «складське господарство» (52.10) безпосередньо вказує на правомірність використання зазначених будівель, саме як для зберігання власної сільськогосподарської продукції. Додатково повідомляємо, що ОСОБА_1 не здає будівлі за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 1-х в оренду, в лізинг або в позичку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої, зокрема, у постанові від 5 лютого 2025 року у справі № 500/6132/23 та постанові від 21 травня 2024 року у справі № 600/5153/23-а, сільськогосподарські будівлі, які не передаються в оренду чи інші форми комерційного використання, не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім того, враховуючи свою активну позицію щодо повідомлення Позивача про те, що зазначені будівлі не підлягають оподаткуванню, Позивач звертався із підтверджуючими документами, що підтверджується відповіддю ГУ ДПС в Одеській області №8330/6/15-32-24-09-06 від 23.03.2026 з додатками на 38 аркушів. Враховуючи викладене, наведені обставини та докази підтверджують правомірність застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України. Зокрема, Таким чином, Позивач правомірно звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо спірних будівель.

Водночас у позивачем ставиться питання щодо поновлення строку звернення до суду, оскільки податкові повідомлення-рішення від 05.09.2025 №1506277-2409-1553-UA51100090000094901, UA51100090000094901, №1506276-2409-1553 №1506371-2409-1553-UA51100090000094901, №1506370-2409-1553-UA51100090000094901, №1506375-2409-1553 UA51100090000094901, №1506374-2409-1553-UA51100090000094901, від 03.06.2025 року №0431987-2409-1553-UA51100090000094901, №0431986-2409 1553-UA51100090000094901 були направлені в електронний кабінет Позивача. ОСОБА_1 не отримувала зазначені рішення у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, а про їх існування фактично дізналася лише 27.02.2026 після отримання ухвали суду у справі №420/1138/26.

Відтак позивачка зазначила, що податкові повідомлення рішення не були належним чином вручені ОСОБА_1 , оскільки вона не подавала заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет у порядку, передбаченому п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 25.05.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви, відповідно до п. 3, 5 ч. 5 ст.160 КАС України, в якій має бути визначено ціну позову, а також документу про додаткову сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 2833,91 грн.

29.05.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дабіжи О.А. надійшла заява (вх. №ЕС/60079/26) про долучення квитанції №ES98-6262Y-YKKE від 28.05.2026 про додаткову сплату судового збору у розмірі 2833,91 грн.

Також в якості додатку долучено копію позовної заяви в новій редакції в якій визначено ціну позову у розмірі 487359,13 грн.

Ухвалою судді від 10.06.2026 постановлено відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26.06.2026 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/71699/26) з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.06.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дабіжи О.А. надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/73443/26).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до наступного.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки дана судова справа є справою у якій заявлено позовні вимоги щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 487359,13 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, спір у даній справі відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

З метою повного та об`єктивного з`ясування обставин справи суд дійшов висновку про доцільність подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання.

Суд зазначає сторонам про наявність в Одеському окружному адміністративному суді технічної можливості проводити судові засідання в порядку ст.195 КАС України.

Разом з цим, суд зазначає, що всі подані письмові докази та заяви по суті справи будуть враховані судом при постановленні рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 48, 248, 257 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №420/14489/26 за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 11 серпня 2026 року об 11 год 00 хв у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №23 (2-й поверх).

Повідомити учасників процесу про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА