Постановление суда № 138189628, 13.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 липня 2026 року м. Київ Справа № 320/21248/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області , в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. № 4-А ЄДРПОУ 42552598) від 04.03.2025 № 53 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. № 4-А ЄДРПОУ 42552598) від 04.03.2025 № 53/1 про відкликання посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 11.08.2014 ОСОБА_1 та зобов?язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. № 4-А ЄДРПОУ 42552598) здійснити обмін посвідки на постійне проживання від 11.08.2014 серії НОМЕР_2 громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 25.05.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.

09.06.2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 25.05.2026 року.

Ознайомившись з позовною заявою, доданими до неї матеріалами та заявою про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В свою чергу, частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, як убачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача від 04.03.2025.

На виконання вимог ухвали суду представник позивачки подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначає, що позивачка не мала об`єктивної можливості звернутися до суду раніше, оскільки є громадянкою Російської Федерації та з травня 2025 року по теперішній час проживає у місті Воронеж Російської Федерації. Також представник зазначає, що копію оскаржуваного рішення позивачка отримала лише 21.04.2026 у відповідь на адвокатський запит. Наведені обставини представник позивачки вважає підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

З адміністративним позовом позивачка звернулась до суду засобами поштового зв`язку лише 19.05.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк передбачений статтею 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас, поважними визнаються лише такі причини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.

Разом з тим, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

В адміністративному судочинстві розумні строки - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників.

Досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, варто зазначити, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

У постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 Верховний Суд вказав, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 року по справі № 990/12/24.

Суд критично оцінює наведені представником позивачки доводи та не вбачає у них об`єктивних, непереборних і підтверджених належними доказами обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення до адміністративного суду.

Посилання представника позивачки на те, що остання є громадянкою Російської Федерації та з травня 2025 року проживає на території Російської Федерації, саме по собі не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Кодекс адміністративного судочинства України не пов`язує можливість реалізації права на судовий захист із громадянством особи чи місцем її проживання. Позивачка не була позбавлена можливості звернутися до суду ані особисто, ані через належним чином уповноваженого представника, ані шляхом направлення процесуальних документів засобами поштового або електронного зв`язку.

Не може бути визнано поважною причиною пропуску строку й посилання на отримання копії оскаржуваного рішення лише 21.04.2026 у відповідь на адвокатський запит. Представником позивачки не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що до моменту направлення адвокатського запиту позивачці не було відомо або об`єктивно не могло бути відомо про існування спірного рішення. Натомість сам факт звернення із адвокатським запитом свідчить про обізнаність позивачки щодо існування такого рішення та про вжиття нею заходів, спрямованих на отримання його копії. При цьому представником не обґрунтовано, чому відповідний адвокатський запит не був направлений у розумний строк після прийняття рішення від 04.03.2025, а також не наведено жодних доказів існування об`єктивних перешкод, які унеможливлювали своєчасне звернення із таким запитом або безпосередньо до суду.

Більше того, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що саме проживання позивачки на території Російської Федерації об`єктивно перешкоджало реалізації нею права на судовий захист. Натомість звернення представника з адвокатським запитом свідчить про наявність у позивачки можливості користуватися професійною правничою допомогою та реалізовувати свої процесуальні права.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені у заяві причини є суб`єктивними, не підтверджують існування об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду та не можуть бути визнані поважними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а підстави, зазначені у заяві про його поновлення, суд визнав неповажними, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169, 256 КАС України,-

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Войтович І. І.